Слободище (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Слободище
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Бердичівський
Рада/громада Слободищенська сільська рада
Код КОАТУУ 1820886301
Облікова картка Слободище 
Основні дані
Засноване 1586[1]
Населення 932
Площа 0,595 км²
Густота населення 1566,39 осіб/км²
Поштовий індекс 13330
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 50°00′50″ пн. ш. 28°28′43″ сх. д. / 50.01389° пн. ш. 28.47861° сх. д. / 50.01389; 28.47861Координати: 50°00′50″ пн. ш. 28°28′43″ сх. д. / 50.01389° пн. ш. 28.47861° сх. д. / 50.01389; 28.47861
Середня висота
над рівнем моря
241 м
Водойми р. Гнилоп'ять
Місцева влада
Адреса ради с. Слободище
Карта
Слободище. Карта розташування: Україна
Слободище
Слободище
Слободище. Карта розташування: Житомирська область
Слободище
Слободище

Слободи́ще — село в Україні, в Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 932 особи.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села у 1660 р. відбулася Слободищенська битва та був укладений Слободищенський трактат.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 1200 осіб, налічувалось 136 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1994 осіб (969 чоловічої статі та 1025 — жіночої), з яких 1948 — православної віри[3].

У 19321933 роках село постраждало від Голодомору. Тоді у Слободищі голодувало 100 сімей. Приблизно половина голодуючих були колгоспниками[4].

177 воїнів – земляків не повернулись з фронтів війни. На їх честь в 1966 році встановлено обеліск, на якому викарбувані імена загиблих воїнів – односельчан. В 1992 році обеліск перенесено у створений меморіальний комплекс.

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Слободище
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-22)
  4. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 20