Перейти до вмісту

Слободище (Бердичівський район)

Координати: 50°0′50″ пн. ш. 28°28′43″ сх. д. / 50.01389° пн. ш. 28.47861° сх. д. / 50.01389; 28.47861
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Слободище
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Тер. громада Швайківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020190070014273 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Слободище 
Основні дані
Засноване 1586
Перша згадка 1586 (439 років)[1]
Населення 932
Площа 0,595 км²
Густота населення 1566,39 осіб/км²
Поштовий індекс 13330
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 50°0′50″ пн. ш. 28°28′43″ сх. д. / 50.01389° пн. ш. 28.47861° сх. д. / 50.01389; 28.47861
Середня висота
над рівнем моря 		241 м
Водойми р. Гнилоп'ять
Місцева влада
Адреса ради с. Слободище
Карта
Слободище. Карта розташування: Україна
Слободище
Слободище
Слободище. Карта розташування: Житомирська область
Слободище
Слободище
Мапа
Мапа

CMNS: Слободище у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Слободище.

Слободи́ще — село в Україні, у Швайківській сільській громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 932 особи.

Географія

[ред. | ред. код]
Дамба на річці Гнилоп'ять

Селом протікає річка Гнилоп'ять.

Історія

[ред. | ред. код]

Датою заснування села вважається 1510 рік. Вперше документально назва села згадана в акті від 7 жовтня 1593 року в інвентарі маєтків, які належали Євстафію, Юрію, Петру та Олександру Тишкевичам-Логойським і знаходилися в Житомирському повіті Київського воєводства[2]. Назва Слободище вказує на те, що у селі проживали свобідні люди.

Млин в с. Слободище на р. Гнилоп'ять
Млин в с. Слободище на р. Гнилоп'ять

У другій половині XVI століття містечком володів Василь Тишкевич, який збудував тут замок[3]. Залишки замку були помітні ще наприкінці ХІХ ст[4]. За часів козаччини це було велелюдне місто, тільки грецька колонія налічувала 4 тис. осіб. У містечку була мурована церква, монастир василіян[4].

Поблизу села у 1660 р. відбулася Слободищенська битва та був укладений Слободищенський трактат.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 1200 осіб, налічувалось 136 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин[5].Належало Вишомирським.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1994 осіб (969 чоловічої статі та 1025 — жіночої), з яких 1948 — православної віри[6].

У 1906 році село П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 32 верст, від волості 10. Дворів 334, мешканців 2098[7].

У 1932–1933 роках село постраждало від Голодомору. Тоді у Слободищі голодувало 100 сімей. Приблизно половина голодуючих були колгоспниками[8].

177 воїнів — земляків не повернулись з фронтів війни. На їх честь в 1966 році встановлено обеліск, на якому викарбувані імена загиблих воїнів — односельчан. В 1992 році обеліск перенесено у створений меморіальний комплекс.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 997 осіб, з яких 441 чоловік та 556 жінок.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 929 осіб.[10]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]

Мова Відсоток
українська 98,93 %
російська 1,07 %

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Неподалік від села розташований Козацький курган датований XVII—XVIII ст. та підземні ходи[2].

Збереглася будівля панського маєтку.

У 1992 році збудовано Меморіальний комплекс на честь воїнів-односельчан.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Слободище
  2. ↑ а б Історія с. Слободище | Швайківська громада, Житомирська область, Бердичівський район. shvaykivska-gromada.gov.ua. Процитовано 9 лютого 2020.
  3. ↑ Горобчук, Анатолій (19 травня 2012). Литовсько-польський період (XIV – кінець XVIII ст.). "Мій Бердичів" (укр.). Процитовано 9 лютого 2020.
  4. ↑ а б Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom X - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 9 лютого 2020.
  5. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-22. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  7. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  8. ↑ Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 20.
  9. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Житомирська область Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Слободище_(Бердичівський_район)&oldid=43845014