Соколине полювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Полювання з хижим птахом (Parabuteo unicinctus)).

Соколине полювання або соколині лови — різновид полювання з використанням приручених хижих птахів переважно з ряду соколоподібних (родин соколових і яструбових) для ловіння здобичі. Спортивне чи промислове полювання з птахами називають соколярством чи сокольництвом.

Мисливці, які займаються соколиним полюванням називають сокольниками або соколярами.

Інколи полювання з птахами називають відповідно до назви мисливського птаха: яструбиними чи орлиними ловами. Проте більшість посібників щодо полювання з птахами відносить їх до різновидів соколиного полювання.

Культура соколиного полювання була розвинена практично в усіх країнах Євразії та деяких регіонах Північної Америки. Проте із розвитком сільського господарства та збільшенням питомої ваги вогнепальної зброї у мисливстві соколине полювання занепало. Нині соколлине полювання у білбшості випадків є різновидом хобі.

Історія[ред.ред. код]

Соколині лови. Мініатюра з Манесського кодексу.

У Західній Європі соколине полювання набуло розквіту за часів правління Людовика XIII. Лови поділялися на декілька частин, залежно від «напусків» і птахів, на яких велося полювання. Кожна частина таких ловів очолювалася окремим королівським сокольником.

У Московії, в роки правління царя Олексія Михайловича соколине полювання вважалося основною монаршою забавою. На «дворах розваг» у селах Коломенське і Семенівське під Москвою утримувалося понад 3000 різних мисливських птахів. Вони були класифіковані по «статтях», які очолювали «керівні» сокольники. Останні мали під собою «рядових» соколільників, кречетнків, яструбників. Перехід «рядових» у «керівні» супроводжувався пишною церемонією, що була визначена в «Уряднику сокольничого шляху». Окрім цих сокольників у системі московського соколярства були посади сокольників ловчих, які наглядали за привозом птахів, пташиних стрільців, які забивали дичину для царського столу і були приписані до кречатні, місця зберігання і годівлі птахів, а також клобучечний майстер, який виготовляв клобучки.

Перебіг[ред.ред. код]

Мисливських птахів носять на руці, яку захищає рукавиця із замші чи м'якої шкіри. Для переносу декількох птахів використовують клітку, яку носять на плечах. На ноги мисливських птахів одягають опутенки — шкіряні чи суконні кільця; в опутенки просувають довжик — ремінець для закріплення птаха на рукавиці; на ноги чи хвіст птаха прив'язуються бубонці, щоб він не міг заховатися в кущах зі здобиччю. Перед ловами на голову птахів надягають клобуки — особливі шапочки, які закривають їм очі. У середньовіччя також використовували пишно оздоблені нагрудники і нахвісники для птахів у якості прикрас. Здобич відбирають у птахів за допомогою вабила, яким також приманюють птаха, що промахнувся.

Найсприятливіша для соколиних ловів пора року — осінь, хоча часто лови проводять навесні і влітку. Зазвичай, мисливські птахи потребують відпочинку, тому їх слід використовувати через день, не додовдячи до перевтоми.

Мисливські птахи[ред.ред. код]

Мисливське знаряддя[ред.ред. код]

  • Рукавиця — знаряддя, що захищає руку мисливця від кігтів мисливського птаха.
  • Клобук — шкіряний ковпачок на голову мисливського птаха, що закриває йому очі.
  • Вабило — знаряддя з прив'язаних до мотузки одного-двох крил для приманювання мисливського птаха та відбирання у нього здобичі.
  • Опутенки — шкіряні чи суконні кайданики на ноги мисливського птаха.
  • Довжик — ремінець для опутенок для закріплення мисливського птаха на рукавиці.
  • Бубонці — брязкальця для визначення місцезнаходження мисливського птаха, що вилетів за здобиччю.
  • Карабін (вертлюг)
  • Сумка
  • Стилет

Законодавча база в Україні[ред.ред. код]

Усі хижі птахи в Україні підлягають охороні відповідно до Закону України «Про тваринний світ». Тому їх не можна вилучати з природи з метою використання в якості ловчих птахів. Ще більш жорстко регулюється питання використання видів хижих птахів, занесених до Червоної книги України — за їх вилучення передбачений штраф (компенсація) в розмірі від 48 тис. до 120 тис. грн за одного птаха. Тому законним є використання лише хижих птахів, вирощених у спеціальних центрах. Така практика широко використовується в країнах Західної Європи.

Галерея[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]