Колти: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Категорія:Одяг слов'ян
доповнення, джерело
Рядок 2: Рядок 2:
[[Файл:Kolty Nizovka.jpg|thumb|150px|Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області]]
[[Файл:Kolty Nizovka.jpg|thumb|150px|Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області]]


'''Ко́лти''' (однина: ''ко́лт'') — характерні для [[слов'яни|слов'ян]] [[скроня|скроневі]] [[прикраса|прикраси]], що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи [[метал]]евих ланках — [[рясна]]х. Особливо поширені колти були у [[XI століття|XI]] — [[XIII століття]]х серед заможного міського населення [[Київська Русь|стародавньої Русі]]. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої [[емаль|емалі]], [[чернь|черні]] та [[грануляція|грануляції]], досягло досконалості у [[Київ|Києві]] та [[Галич]]і. Корпус колта виготовлявся технікою [[лиття]]. Зображення на поверхні колтів відтворювали [[язичництво|язичницькі]] мотиви або птахів, згодом, лики [[християнство|християнських]] святих.
'''Ко́лти''' (однина: ''ко́лт'')&nbsp;— характерні для [[слов'яни|слов'ян]] [[скроня|скроневі]] [[прикраса|прикраси]], що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи [[метал]]евих ланках&nbsp;— [[рясна]]х. Слово ''колт'' пов'язане з {{lang-x-slav|*kъltati}} («ворушити», «хитати», «штовхати»)<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>.
Особливо поширені колти були у [[XI століття|XI]]&nbsp;— [[XIII століття]]х серед заможного міського населення [[Київська Русь|стародавньої Русі]]. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої [[емаль|емалі]], [[чернь|черні]] та [[грануляція|грануляції]], досягло досконалості у [[Київ|Києві]] та [[Галич]]і. Корпус колта виготовлявся технікою [[лиття]]. Зображення на поверхні колтів відтворювали [[язичництво|язичницькі]] мотиви або птахів, згодом, лики [[християнство|християнських]] святих.


У [[Археологія|археології]] вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).
У [[Археологія|археології]] вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).


'''Ковток, колток''' (штучна назва на основі етнографічних досліджень XIX століття, давня назва невідома) — трибусинний колт, що складався із металевої трубки, на яку було нанизано три великі [[метал]]еві [[філігрань|філігранних]] кульки. Поширення — [[Київське князівство]].
'''Ковток, колток''' (штучна назва на основі етнографічних досліджень XIX століття, давня назва невідома)&nbsp;— трибусинний колт, що складався із металевої трубки, на яку було нанизано три великі [[метал]]еві [[філігрань|філігранних]] кульки. Поширення&nbsp;— [[Київське князівство]].


== Література ==
== Література ==
{{Commonscat|Kolty}}
{{Commonscat|Kolty}}
* ''[[Винокур Іон Срульович|Винокур І. С.]], Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П.'' // «Археологія», № 1, 2003.
* ''[[Винокур Іон Срульович|Винокур І. С.]], Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П.'' // «Археологія», №&nbsp;1, 2003.
* {{ref-ru}} ''Рыбаков Б.'' [http://www.silverwolf.lviv.ua/module-pagesetter-viewpub-tid-1-pid-18-page-1.htm Декоративно-прикладное искусство Руси X — XIII веков. Иллюстрированный альбом]. — Ленинград: Издательство «Аврора», 1971.
* {{ref-ru}} ''Рыбаков Б.'' [http://www.silverwolf.lviv.ua/module-pagesetter-viewpub-tid-1-pid-18-page-1.htm Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом].&nbsp;— Ленинград: Издательство «Аврора», 1971.
* ''Ляусік Н.А.'' [http://www.museum-grodno.by/pages/kolty.html Ціснёныя колты са збораў ГДГАМ] // Краязнаўчыя запіскі, вып. 6. - Гродна, 2003. - С. 3-5.
* ''Ляусік Н. А.'' [http://www.museum-grodno.by/pages/kolty.html Ціснёныя колты са збораў ГДГАМ] // Краязнаўчыя запіскі, вып. 6.&nbsp;— Гродна, 2003.&nbsp;— С. 3-5.


== Примітки ==
{{reflist}}
{{Ювелірні Прикраси}}
{{Ювелірні Прикраси}}
{{Art-stub}}
{{Art-stub}}

Версія за 18:19, 26 травня 2017

Колти, перегородчата емаль.
Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області

Ко́лти (однина: ко́лт) — характерні для слов'ян скроневі прикраси, що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи металевих ланках — ряснах. Слово колт пов'язане з прасл. *kъltati («ворушити», «хитати», «штовхати»)[1].

Особливо поширені колти були у XI — XIII століттях серед заможного міського населення стародавньої Русі. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої емалі, черні та грануляції, досягло досконалості у Києві та Галичі. Корпус колта виготовлявся технікою лиття. Зображення на поверхні колтів відтворювали язичницькі мотиви або птахів, згодом, лики християнських святих.

У археології вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).

Ковток, колток (штучна назва на основі етнографічних досліджень XIX століття, давня назва невідома) — трибусинний колт, що складався із металевої трубки, на яку було нанизано три великі металеві філігранних кульки. Поширення — Київське князівство.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колти

Примітки

  1. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
мистецтво Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колти&oldid=20459701