Сережки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сережка київського типу. 12 ст. Золото, скань. У цей час зберігається у Російському Державному Історичному Музеї.
Запит «Сережка» перенаправляє сюди; див. також Сережка (суцвіття).

Сере́жки, се́рги, діал. ку́льчики[1] (від пол. kulczyk — контамінація kolczyk + kulka)[2], ковтки́ (від «колти»)[3][4] — прикраси, що носять у проколах, зроблених у вусі. Слово серга, сережка вважають запозиченням з російської мови, де її походження пояснюють по різному: або від давньорус. усерѧзь («вушна прикраса»)[5] < прасл. *userędzь < гот. *ausihriggs, *ausahriggs («вушне кільце»)[6], або як тюркізм (пор. дав.-чув. *śürüɣ — «кільце», каз. сырға)[5].

Поширені як серед жінок (як правило — парні), так і серед чоловіків (як правило — непарні). В «Історії» Льва Диякона є опис зустрічі князя Святослава Ігоревича із візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм, де згадується, що Святослав носив сергу, прикрашену трьома дорогоцінними каменями.

Історія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Рыбаков Б. Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом. Издательство «Аврора», Ленинград, 1971 г. (рос.) [1]
  • Винокур І. С., Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П. 2003. «Археологія», № 1, 2003

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кульчик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  3. Ковтки // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  5. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  6. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — Прогресс. — М., 1964–1973. — Т. 4. — С. 170-171.