Сережки

	Сережки
Місце розташування	вухо
З матеріалу	дорогоцінне каміння
Модельний елемент	кафd
	Сережки у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Серга (значення).

Запит «Сережка» перенаправляє сюди; див. також Сережка (ботаніка).

Сережки-підвіски

Портрет французького короля Генриха III

Сере́жки^[2], або се́рги^[3], діал. ковтки́^[4], ку́льчики^[5] — прикраси, що носять у проколах, зроблених у вусі.

Поширені як серед жінок (як правило — парні), так і серед чоловіків (як правило — непарні).

Багато прикрас, як і сережки, з'явилися дуже давно, ще в стародавньому світі. Але ні одна прикраса в світі не мало більшого значення, ніж сережки.

Стародавній світ[ред. | ред. код]

Цю прикрасу спочатку носили і жінки, і чоловіки. Причому сережки позначали становище в суспільстві. Порівняйте: сережка-кільце із золота (непарна) у вусі стародавнього перса або афінянина говорила про його знатності; в Римській Імперії навпаки сережка означала приналежність до рабів.

Сережки у вухах жінок теж мали особливе значення. Воно чимось нагадує сучасність. Чим багатша була жінка, тим вишуканішими на ній були сережки. Але не скрізь цю прикрасу носили жінки. Наприклад, у древній Греції, сережки носили тільки жінки легкої поведінки.

Середньовіччя[ред. | ред. код]

Час минав, змінювалися мораль і звичаї. І в Середні століття до сережок стали ставитися по-іншому. До 19 століття сережки залишалися як чоловічою, так і жіночою прикрасою. Сережки то були популярні у знатних чоловіків, то впадали в немилість. Але не все підкорялося моді.

Згадайте кільця в вухах піратів і злодіїв. Церква в 17 столітті заборонила носити сережки, адже змінювати своє тіло не можна за церковними канонами. Саме в зв'язку з цією ситуацією сережки стали носити тільки ті, хто відкрито висловлював презирство суспільству. З огляду на те, що в ті часи жінки не впливали на суспільство, вони, на відміну від законослухняних чоловіків, продовжували носити сережки.

Українська історія сережок[ред. | ред. код]

В Україні історія цієї прикраси хоч і схожа на світову, але є і відмінності. Сережки також носили і жінки, і чоловіки, їх фасон розповідав про те, наскільки знатна людина. Все змінилося після 12 століття. Сережки стали носити тільки військові чоловіки. Причому носили вони жіночі сережки, які їм подарували кохані.

Особливе призначення[ред. | ред. код]

Сережки могли позначати не тільки положення в суспільстві, а й багато іншого. Сережка у вусі цигана означала, що він єдиний син у сім'ї або народився після смерті брата. У козаків мало значення, в якому вусі носиться сережка: в правому - єдиний син у сім'ї, в лівому - син матері-одиночки, в обох - годувальник і спадкоємець роду. Примітно значення кількість сережок у вусі моряка і пірата. Вони означали, скільки разів моряк обігнув мис Доброї Надії і скільки кораблів захопив пірат.

Зміна фасонів[ред. | ред. код]

Разом з часом змінювалися і самі сережки. Їх фасони перетворювались відповідно до поточного стилю. І сьогодні ми використовуємо те, що було придумано колись. Сучасні стилістичні рішення хоч і з'являються, але швидко зникають, і дизайнери знову шукають натхнення серед підвісок, які були так популярні в епоху Відродження.

Здавалося б, часи такого значення сережок пройшли, але ні. І сьогодні ця прикраса розповідає про його володаря. Чоловік, що носить сережки, з головою видає свою творчу натуру. А творчі жінки вибирають сережки незвичайної форми. Сережки-підвіски і сережки з яскравими каменями воліють носити жінки-лідери, а невеликі за розміром і неяскраві за фактурою - ніжні і чутливі жінки.

Так, часи змінюються, змінюються і звичаї, але прикраси досі залишилися і навряд чи зникнуть.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слова серга, сережка вважають запозиченнями з російської мови, де їхнє походження пояснюють по різному: або від дав.-рус. усерѧзь («вушна прикраса»)^[6] < прасл. *userędzь < гот. *ausihriggs, *ausahriggs («вушне кільце»)^[7], або як тюркізм (пор. дав.-чув. *śürüɣ — «кільце», каз. сырға)^[6].

Щодо діалектних найменувань, назва кульчики походить з пол. kulczyk (контамінація kolczyk і kulka)^[8], а слово ковтки зводиться до прасл. *kъltati — «ворушити, хитати; штовхати»^[9] (пор. колти).

Історія[ред. | ред. код]

В «Історії» Льва Диякона є опис зустрічі князя Святослава Ігоревича із візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм, де згадується, що Святослав носив сергу, прикрашену трьома дорогоцінними каменями.

У козаків[ред. | ред. код]

Сережка в лівому вусі у козака означала, що він один син у матері, сережка в правому — останній чоловік у роду.

Сьогодні[ред. | ред. код]

Зі смарагдами

З рубінами

Пусети (вони ж «цвяшки») — мініатюрні сережки, які кріпляться до мочки вуха за допомогою штифта («цвяха»), що утримується затиском.
Моно-сережки — одиночна або непарна прикраса, яку надягають на одне вухо.
Сережки-люстри — вечірні, об'ємні сережки.
Тунелі
Конго — сережки круглої форми.
Сережки для пірсингу тощо.
Кафи — сережки, розташовані на різних частинах вуха; можуть вимагати проколу або кріпиться як кліпси.

Сучасні тенденції не роблять різниці за статевою ознакою, дозволяючи носити сережки як жінкам, так і чоловікам. Також не втрачають своїх позицій у світі моди й золоті сережки з благородним камінням: сережки з цитрином, сережки з хризолітом, сережки з діамантами.

На сьогодні альтернативою сережок є прикраси, які не потребують проколів, такі як Кліпси і Кафи.

Галерея[ред. | ред. код]

Ancient Egyptian earrings, reign of Thutmose III, 15th century BCE

Greco-Bactrian sphinx earring, 2nd century BCE.

Golden Indian earrings (Satavahana, 1st century BCE)

Silla-period Korean earrings (6th century)

11th century Iranian earrings with pendant chains. Iranian origins confirmed by the reflexive-spiral terminal. Khalili Collection

Catalan herring earrings made of precious metals and gems, 19th century AD

Coin of Phraates V of Parthia, 2-4 AD

The earring of Iranian King Khosrow I, 5th century AD

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ http://www.sellgoldhq.com/how-are-earrings-made/
↑ Сережка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Серга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Ковтки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Кульчик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ ^а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — Прогресс. — М., 1964–1973. — Т. 4. — С. 170-171.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Література[ред. | ред. код]

Рыбаков Б. Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом. Издательство «Аврора», Ленинград, 1971 г. (рос.) [1]
Винокур І. С., Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П. 2003. «Археологія», № 1, 2003
М. М. Назимок, О. К. Шликов, Т. М. Артюх Пробірний контроль. Експертна оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних металів [2]
Berit Bungum A cross-case study of teashers realising technology as a new subject of teaching (англ.) [3]

Посилання[ред. | ред. код]

Серга // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1720. — 1000 екз.
Сережки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1722. — 1000 екз.
Сережки 19-20 ст. з теренів України
Я.Ткачук, М. Кубик. Гуцульські прикраси
Оригінальні сережки власноруч

[[http://www.sellgoldhq.com/how-are-earrings-made/_http://www.sellgoldhq.com/how-are-earrings-made/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.sellgoldhq.com/how-are-earrings-made/

[2] Сережка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Серга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Ковтки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[5] Кульчик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[ЕСУМ-6] а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[7] Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — Прогресс. — М., 1964–1973. — Т. 4. — С. 170-171.

[8] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[9] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]