Єпископ: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м робот додав: ga:Easpag |
||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
[[fr:Évêque]] |
[[fr:Évêque]] |
||
[[fy:Biskop]] |
[[fy:Biskop]] |
||
[[ga:Easpag]] |
|||
[[gd:Easbaig]] |
[[gd:Easbaig]] |
||
[[gl:Bispo]] |
[[gl:Bispo]] |
Версія за 18:30, 4 червня 2010
Єпископ (грец. επίσκοπος — наглядач) — найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков. Назва «єпископ» походить з апостольських часів і означає «наглядач»: апостоли ставили єпископів як своїх заступників, і тому їхня церковна влада вважається не залежною ні від кого і обмеженою тільки територією своєї єпархії, поза яку вона не може виходити, щоб не порушувати компетенцій інших єпископів. З часом деякі єпископи почали прибирати, в залежності від адміністративної ваги їхніх єпархій, титули митрополита, архієпископа, патріарха, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в благодаті. Вони рукопокладають священиків і дияконів, призначають настоятелів та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати миро й антимінси. Як зовнішню ознаку єпископи, крім хреста, носять панагію на грудях, саккос, омофор і митру. Судити єпископа може тільки собор єпископів.
В Україні довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи архиєреї, що самі правили єпархією, але в XVII ст. на допомогу греко-католицьким правлячим епископам прийшли «вікарні» єпископи, чи вікарії. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з XVIII ст., а з кінцем XIX століття їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З 1917 р. на Наддніпрянщині було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.
Див. також
- Правлячий єпископ (єпархіальний архієрей)
- Вікарій (вікарний архієрей)
Джерела
|