Протодиякон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет протодиакона, Ілля Рєпін, Третьяковська галерея

Протодия́кон (грец. Πρωτοδιάκονος від дав.-гр. πρῶτος «перший» й дав.-гр. διάκονος — «служитель») — титул білого духівництва, головний диякон у єпархії[1] при кафедральному соборі. Титул протодиякона надавався у вигляді нагороди за особливі заслуги, а також дияконам придворного відомства[2]. Знак відмінності протодиякона — подвійний орар[3]. Порядок здійснення церковного обряду в сан протодиякона знаходиться в «Чині архієрейського священнослужіння»[4].

Знак відмінності протодиякона — орар з вишитими словами старослов'янською мовою: «Святъ, святъ, святъ».

Протодиякони нерідко славилися своїм голосом, бувши одним з головних прикрас богослужіння.

Сан протодиякона отримується через спільне для всіх дияконів Таїнство Священства першого ступеня — диякон[5].

Патриарший протодиакон носить титул архідиякона.

Відомі протодиякони[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.) Протоди'акон, протодь'якон (м.) // Православный словарь
  2. (рос.) Петров А., Состав русского духовенства.
  3. (рос.) «Положение о наградах РПЦ», пункты 2.4.3: Сан протодиакона для белого духовенства. Награждение производится указом Святейшего Патриарха не ранее чем через пять лет после награждения двойным орарем.
  4. (рос.) «Чи́нъ, быва́емый на произведе́нїе архїдїа́кона и҆ прѡтодїа́кона» // Чиновник архиерейского священнослужения: Кн.1. — М.: Издание Московской Патриархии, 1982. — 252 с.
  5. (рос.) Протодиакон // «Азбука веры», интернет-портал.
  6. Помер багатолітній Патріарший протодиякон УГКЦ, 05 березня 2021 // РІСУ
  7. Священники УГКЦ

Джерела[ред. | ред. код]