Протодиякон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет протодиакона, Ілля Рєпін, Третьяковська галерея

Протодия́кон (грец. Πρωτοδιάκονος від дав.-гр. πρῶτος «перший» й дав.-гр. διάκονος — «служитель») — титул білого духівництва, головний диякон у єпархії[1] при кафедральному соборі. Титул протодиякона надавався у вигляді нагороди за особливі заслуги, а також дияконам придворного відомства[2]. Знак відмінності протодиякона — подвійний орар[3]. Порядок здійснення церковного обряду в сан протодиякона знаходиться в «Чині архієрейського священнослужіння»[4].

Знак відмінності протодиякона — орар з вишитими словами старослов'янською мовою: «Святъ, святъ, святъ».

Протодиякони нерідко славилися своїм голосом, бувши одним з головних прикрас богослужіння.

Сан протодиякона отримується через спільне для всіх дияконів Таїнство Священства першого ступеня — диякон[5].

Патриарший протодиакон носить титул архідиякона.

Відомі протодиякони[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.) Протоди'акон, протодь'якон (м.) Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine. // Православный словарь
  2. (рос.) Петров А., Состав русского духовенства. Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.
  3. (рос.) «Положение о наградах РПЦ», пункты 2.4.3: Сан протодиакона для белого духовенства. Награждение производится указом Святейшего Патриарха не ранее чем через пять лет после награждения двойным орарем.
  4. (рос.) «Чи́нъ, быва́емый на произведе́нїе архїдїа́кона и҆ прѡтодїа́кона Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.» // Чиновник архиерейского священнослужения: Кн.1. — М.: Издание Московской Патриархии, 1982. — 252 с.
  5. (рос.) Протодиакон Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine. // «Азбука веры», интернет-портал.
  6. Помер багатолітній Патріарший протодиякон УГКЦ Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine., 05 березня 2021 // РІСУ
  7. Священники УГКЦ. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]