Протодиякон
Протодия́кон (грец. Πρωτοδιάκονος від дав.-гр. πρῶτος «перший» й дав.-гр. διάκονος — «служитель») — титул білого духівництва, головний диякон у єпархії[1] при кафедральному соборі. Титул протодиякона надавався у вигляді нагороди за особливі заслуги, а також дияконам придворного відомства[2]. Знак відмінності протодиякона — подвійний орар[3]. Порядок здійснення церковного обряду в сан протодиякона знаходиться в «Чині архієрейського священнослужіння»[4].
Знак відмінності протодиякона — орар з вишитими словами старослов'янською мовою: «Святъ, святъ, святъ».
Протодиякони нерідко славилися своїм голосом, бувши одним з головних прикрас богослужіння.
Сан протодиякона отримується через спільне для всіх дияконів Таїнство Священства першого ступеня — диякон[5].
Патріарший протодиякон носить титул архідиякона.
Відомі протодиякони[ред. | ред. код]
- Брижак Олег — православний протодиякон
- Продиус Михайло (*08.03.1957, с. Бринці на Львівщині — †05.03.2021, м. Київ) — протодиякон Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ[6][7]
- Василь Потієнко — православний протодиякон
- Атаманов Михайло Гаврилович — православний протодиякон
- Кураєв Андрій В'ячеславович — православний протодиякон
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (рос.) Протоди'акон, протодь'якон (м.) [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Православный словарь
- ↑ (рос.) Петров А., Состав русского духовенства. [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) «Положение о наградах РПЦ», пункты 2.4.3: Сан протодиакона для белого духовенства. Награждение производится указом Святейшего Патриарха не ранее чем через пять лет после награждения двойным орарем.
- ↑ (рос.) «Чи́нъ, быва́емый на произведе́нїе архїдїа́кона и҆ прѡтодїа́кона [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]» // Чиновник архиерейского священнослужения: Кн.1. — М.: Издание Московской Патриархии, 1982. — 252 с.
- ↑ (рос.) Протодиакон [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] // «Азбука веры», интернет-портал.
- ↑ Помер багатолітній Патріарший протодиякон УГКЦ [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.], 05 березня 2021 // РІСУ
- ↑ Священники УГКЦ. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є Протодиакон // Энциклопедический словарь Гранат — т. 33, стлб. 592. (рос.)- Протодиакон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXVa. — С. 542. (рос. дореф.)
- Протодиакон // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. — Т. 3. — С. 541. (рос.)
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||
|
