Протодиякон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет протодиакона, Ілля Рєпін, Третьяковська галерея

Протодия́кон — титул білого духівництво, головний диякон у єпархії при кафедральному соборі. Титул протодиякона надавався у вигляді нагороди за особливі заслуги, а також дияконам придворного відомства. Знак відмінності протодиякона — подвійний орар. Протодиякони нерідко славилися своїм голосом, бувши одним з головних прикрас богослужіння.

Відомі протодиякони[ред. | ред. код]