Дунайська комісія

Дунайська комісія
рос. Дунайская комиссия нім. Donaukommission фр. Commission du Danube
Прапор Дунайської комісії
Абревіатура	ДК
На честь	Дунай
Тип	міжнародна організація river commissiond
Засновник	СРСР Народна Республіка Болгарія Румунська Народна Республіка Друга Угорська республіка Югославія Українська Радянська Соціалістична Республіка Чехословацька Республіка
Засновано	11 травня 1949
Штаб-квартира	Будапешт
Офіційні мови	німецька французька російська
Вебсайт: danubecommission.org
Дунайська комісія у Вікісховищі

Дун́айська ком́ісія (ДК, англ. Danube Commission, фр. Commission du Danube) — міжнародна міжурядова організація, створена в рамках Конвенції про режим судноплавства на Дунаї, підписаної в Белграді 18 серпня 1948 року.

Періодичність і місце проведення засідань керівного органу: Засідання проводяться двічі на рік в Будапешті (Угорщина) Адреса штаб-квартири міжнародної організації: Benczur utca 25, H-1068 Budapest, Hungary

Історія

У своїй роботі Дунайська Комісія використовує багатий історичний досвід регулювання судноплавства по міжнародних річках Європи і найкращі традиції міжнародних річкових комісій, особливо Європейській Дунайській Комісії, заснованій Паризьким трактатом 1856 року.

Перспективи діяльності Дунайської Комісії пов'язані із створенням в Європі єдиної судноплавної системи внутрішніх водних шляхів. З урахуванням цього пріоритетними напрямами діяльності Комісії є уніфікація і забезпечення взаємного визнання основних нормативних документів, необхідних для плавання по Дунаю і іншим ділянкам єдиної судноплавної системи, сприяння поліпшенню навігаційних умов і підвищенню безпеки плавання, створення інших необхідних умов інтеграції Дунаю в європейську систему як найважливішої транспортної артерії.

З метою забезпечення такої інтеграції Комісія активно взаємодіє з компетентними міжнародними органами, що займаються різними аспектами внутрішнього водного транспорту, такими як Європейська економічна комісія ООН, Центральна комісія судноплавства по Рейну, Європейська Комісія та іншими.

З метою підвищення ролі Дунайської Комісії в міжнародній співпраці в області внутрішнього судноплавства держави-учасники Белградської конвенції мають намір модернізувати Комісію, надавши їй додаткові повноваження і нові функції, а також розширити круг її членів. Вже на теперішній час про своє бажання стати членами оновленої Дунайської Комісії заявили Франція, Туреччина і Європейська Спільнота. Шлях до цього відкриє завершення перегляду Конвенції, яке здійснюється і нині.

Учасники

1. Австрія
2. Болгарія
3. Угорщина
4. Німеччина
5. Молдова
6. Румунія
7. Сербія
8. Словаччина
9. Україна
10. Хорватія

Країни-спостерігачі

1. Бельгія
2. Греція
3. Кіпр
4. Північна Македонія
5. Нідерланди
6. Туреччина
7. Франція
8. Чорногорія
9. Чехія

Участь України в Дунайській комісії

• Дата набуття Україною членства: 11.05.1949 р.;
• Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.02.1949 "Про ратифікацію Конвенції про режим судно-плавства по Дунаю від 18.08.1948 р.";
• Статус членства: Повноправний член;
• Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
• Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Кошти ДП «АМПУ»;
• Вид валюти фінансових зобов'язань: Євро
• Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 149 869,00;
• Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство інфраструктури України.

В грудні 2020 року Україна вперше за часи незалежності стала головою Комісії, комісією з 2021 до 2023 рік керує посол України в Угорщині Любов Непоп.

Джерела та література

• С. В. Віднянський. Дунайська комісія [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 497. — ISBN 966-00-0405-2.

Посилання

• Офіційний сайт
• Дунайська комісія [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.