Фаріон Ірина Дмитрівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м виправив згідно чинного правопису. Вікіпедія керується нормами української мови, а не радянської.
Мітка: Ручний відкіт
D9dly (обговорення | внесок)
3 редагування
м Доповнення недавньої інформації
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 26: Рядок 26:
}}
}}


'''Іри́на Дми́трівна Фаріо́н''' ({{н|1}} [[29 квітня]] [[1964]], [[Львів]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]])&nbsp;— український [[мовознавець]], [[педагог]], [[науковець]]<!-- НАУКО́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до науко́вець. (СУМ-20) -->, блогер, [[політик]], [[Активізм|громадська діячка]]<ref name="vgolos" />.
'''Іри́на Дми́трівна Фаріо́н''' ({{н|1}} [[29 квітня]] [[1964]], [[Львів]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]])&nbsp;— український [[мовознавець]], [[педагог]], [[науковець]]<!-- НАУКО́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до науко́вець. (СУМ-20) -->, блогер, [[політик]], [[Активізм|громадська діячка]]<ref name="vgolos" />. Надіюсь ця особа від бійців полку. Азов та Третьої Окремої Штурмової бригади получить по морді за свої слова в їхню сторону


Член Політради [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]] з 2005,<ref name=vgolos/> [[Народний депутат України]] [[Верховна Рада України VII скликання|VII скликання]] (2012–2014),<ref>[https://archive.today/20121229000207/w1.c1.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=15786 Картка народного депутата]</ref> голова підкомітету з питань вищої освіти [[Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти|Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти]].<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=15786&skl=8 |title=Фаріон Ірина Дмитрівна |accessdate=29 вересня 2013 |archive-date=1 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131101165022/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=15786&skl=8 }}</ref> [[Доктор філологічних наук]]<ref name="vgolos" />, [[професор]] [[Національний університет «Львівська політехніка»|НУ&nbsp;«Львівська політехніка»]].<ref name=vgolos>мовознавець, член ВО «Свобода», професор, народний депутат, див. {{cite web|url=http://vgolos.com.ua/news/iryna_farion_zahystyla_doktorsku_dysertatsiyu_192067.html|website=vgolos.com.ua|title=Ірина Фаріон захистила докторську дисертацію|accessdate=16 вересня 2015|archive-date=15 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150918005702/http://vgolos.com.ua/news/iryna_farion_zahystyla_doktorsku_dysertatsiyu_192067.html}}</ref>
Член Політради [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]] з 2005,<ref name=vgolos/> [[Народний депутат України]] [[Верховна Рада України VII скликання|VII скликання]] (2012–2014),<ref>[https://archive.today/20121229000207/w1.c1.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=15786 Картка народного депутата]</ref> голова підкомітету з питань вищої освіти [[Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти|Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти]].<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=15786&skl=8 |title=Фаріон Ірина Дмитрівна |accessdate=29 вересня 2013 |archive-date=1 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131101165022/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=15786&skl=8 }}</ref> [[Доктор філологічних наук]]<ref name="vgolos" />, [[професор]] [[Національний університет «Львівська політехніка»|НУ&nbsp;«Львівська політехніка»]].<ref name=vgolos>мовознавець, член ВО «Свобода», професор, народний депутат, див. {{cite web|url=http://vgolos.com.ua/news/iryna_farion_zahystyla_doktorsku_dysertatsiyu_192067.html|website=vgolos.com.ua|title=Ірина Фаріон захистила докторську дисертацію|accessdate=16 вересня 2015|archive-date=15 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150918005702/http://vgolos.com.ua/news/iryna_farion_zahystyla_doktorsku_dysertatsiyu_192067.html}}</ref>

Версія за 20:54, 9 листопада 2023

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фаріон.
Ірина Дмитрівна Фаріон
Народилася29 квітня 1964(1964-04-29)
Львів, Українська РСР, СРСР
Померла19 липня 2024(2024-07-19)[1] (60 років)
Львів, Україна[2]
·вогнепальне поранення[2]
ПохованняЛичаківський цвинтар
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Місце проживанняЛьвів
Діяльністьнауковець, політик, громадянський діяч
Галузьфілологія[3], педагогіка[3] і політична діяльність[3][3]
Alma materЛьвівський державний університет ім. Івана Франка
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d] (2015)
Вчене званняпрофесор
Знання мовукраїнська[3]
ЗакладНаціональний університет «Львівська політехніка»
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання
ПосадаНародний депутат України (2012)
ПартіяКПРС (1988–1989)
ВО Свобода (2005–нині)
КонфесіяУкраїнська греко-католицька церква
БатькоФаріон Дмитро Івановичd
МатиФаріон Ярослава Степанівнаd
ДітиСофія Семчишин
Нагороди
IMDbID 11770700

Україна Народний депутат України
7-го скликання
ВО «Свобода» 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Іри́на Дми́трівна Фаріо́н (нар. 29 квітня 1964, Львів, Українська РСР) — український мовознавець, педагог, науковець, блогер, політик, громадська діячка[4]. Надіюсь ця особа від бійців полку. Азов та Третьої Окремої Штурмової бригади получить по морді за свої слова в їхню сторону

Член Політради ВО «Свобода» з 2005,[4] Народний депутат України VII скликання (2012–2014),[5] голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.[6] Доктор філологічних наук[4], професор НУ «Львівська політехніка».[4]

Життєпис

Виховувалась у родині бібліотекарки Ярослави Степанівни й слюсаря Дмитра Івановича (1922–2004) Фаріонів. З раннього дитинства виявляла потяг до книг. Часто збирала сусідських дітей і розповідала їм філологічні та історичні цікавинки, які прочитала. Ірина не ходила у дитсадок, оскільки її мама працювала у бібліотеці за змінним графіком — у першу й другу зміни. Мешкали у Львові у власному будинку. До трирічного віку Іринка залишалася з бабусею по маминій лінії, а коли не стало бабусі, — за нею дивився дідусь. Родина тісно спілкувалася з хрещеною мамою Марією. За словами матері, «з Іринкою всі любили залишатися, бо вона була така чемна, що ми навіть припустити не могли, що вона може щось „втнути“ не те»[7].

У 1971—1981 роках навчалася у Львівській середній школі № 75 ім. Лесі Українки. Відразу після закінчення школи з 1981 по 1982 працювала бібліотекарем Обласної бібліотеки для юнацтва ім. 40-річчя ВЛКСМ.

З 1982 по 1987 рр. навчалася на філологічному факультеті (українська філологія) Львівського державного університету ім. І. Франка, який закінчила з відзнакою. Ще студенткою, в 1986 році влаштувалася лаборантом катедри загального мовознавства Львівського державного університету ім. І. Франка, згодом очолила Центр україністики на катедрі фольклористики (до 1991 р.).

В 1990—1995 рр. погодинно працювала викладачкою на катедрі мов Львівського державного інституту прикладного мистецтва (тепер Академія мистецтв), де читала курси української мови як іноземної, культури мови, української літератури (від XI до XX ст.)

В 1996 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — поч. XIX ст. (прізвищеві назви)» (науковий керівник професор Михайло Худаш) і здобула ступінь кандидатки філологічних наук.

В 1998 році започаткувала зі студентами Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» проєкт політичного плаката і малюнка «Мова – твого життя основа», що тривав упродовж десятьох років (1998—2008), як вислід — видано чотири добірки мовних плакатів: «Мова — твого життя основа» (2001), «Я на сторожі коло їх поставлю Слово» (2002), «Мова — краса і сила» (2007), «Слово — меч духовний» (2012).

У 2003 році промосковські сили Львова намагалися відкрити кримінальну справу за начебто розпалювання Фаріон міжнаціональної ворожнечі — за створення і поширення мовного плаката «Не знаєш! Не розумієш! Не шануєш!».

У 2011 році з метою популяризації української книжки започаткувала проєкт «Від книги до мети» (2011—2019)[8].

З 12 грудня 2012 по 27 листопада 2014 р.р. — депутат[4] Верховної Ради України від Всеукраїнського об'єднання «Свобода», голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (від 24.01.2013 р.), перший заступник голови комітету з питань науки і освіти (від 16.07.2014).

З грудня 2014 по червень 2019 р.р. створила телевізійний культурологічний проєкт на парламентському каналі «Рада» «Велич особистости» з метою популяризації видатних постатей України в різних царинах життя (створено 160 програм).

15 вересня 2015 року захистила докторську дисертацію на тему «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV—XVII ст.» (науковий консультант член-кореспондент НАН України, професор Василь Німчук).

2 грудня 2019 року започаткувала на телеканалі НТА інтелектуально-культурологічний телевізійний проєкт «Ген українців» — з метою висвітлення життя видатних українців.

Науковий доробок нараховує чотири монографії, 200 наукових статей. Упродовж 1998–2004 років очолювала мовну комісію «Просвіти» НУ «Львівська політехніка», є членкинею наглядової ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, від 1998 року — ініціятор та організатор щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів «Мова — твого життя основа». 2004 року стала лавреатом премії імені Олекси Гірника. Фаріон публічно виступає на захист пам'яті Степана Бандери[9], єдности українського сходу і заходу, спираючись на радикальне мислення.

Фаріон стала прототипом одного з персонажів українського мультсеріялу «Казкова Русь».

Від 1991 і дотепер — викладач, відтак доцент, доктор філологічних наук, професор[4] катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Громадська і політична діяльність

Комсомол і партія

Ірина Фаріон, 2012

З вересня 1978 року — член ВЛКСМ. Протягом чотирьох років була членом комсомольського бюро групи.[10][11]

У 1980-і роки очолювала гурток загального мовознавства та марксистсько-ленінської естетики. Будучи членом факультетського «Клубу інтернаціональної дружби», неодноразово проводила бесіди з іноземними громадянами з метою кращого вивчення ними російської мови.[10][11] 1987 року закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка.

З березня 1987 року — кандидатка у члени, від квітня 1988-го і до 1989-го р. — член КПРС.[11][10][12] На запитання журналістів як вона прокоментує публікацію документів, які підтверджують її членство в комуністичній партії, Фаріон засміялася і сказала: «Сміялася їм в очі. Ніяк. Орлиці не сповідаються перед гієнами».[13] Пізніше Фаріон повідомила, що через конфлікт з керівництвом 1989 року припинила своє членство у лавах цієї партії.[14]

У 1988 році виключно за мотивами наукового кар'єрного зростання я вступила в це лайно... Вийшла в 1989 році після дуже серйозних конфліктів на катедрі, які ґрунтувалися на тому, що я організувала товариство української мови, організувала газету, присвячену Василеві Стусу...

У своїй черговій книзі заявила, що вступила в КПРС для того аби руйнувати цю партію зсередини[джерело?].

В інтерв'ю Яніні Соколовій на питання чому Ірина була у комуністичній партії відповіла:[15]

А тому що це була позиція моїх учителів – руйнувати їх зсередини, і ми їх зруйнували.

Всеукраїнське об'єднання «Свобода»

Від 2005 року є членом[4] Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Квітень 2006 — кандидат у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку. На час виборів: доцент катедри української мови Національного університету «Львівська Політехніка», член ВО «Свобода». Вересень 2007 — кандидат у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку.

На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради. Також Ірина Фаріон є членом Політради ВО «Свобода». На Виборах до Львівської обласної ради 2010 перемогла у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників Львівщини — 33 %.

18 травня 2010 року на сесії Львівської обласної ради Ірина Фаріон звернулася до освітян, студентів, школярів та їх батьків із закликом «бойкотувати та не приймати освітніх колоніальних починань прокремлівської влади; берегти духовну основу української незалежности — мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам'ять; активно здійснювати національне виховання; повсякчас найрізноманітнішими формами та методами демонструвати свою українськість».[16][17]

15 лютого 2010 звернулася з відкритим листом до новообраного Президента України Віктора Януковича з приводу загроз державному статусові української мови[18]. Невдовзі, 22 лютого, Ірина Фаріон звернулася з подібним листом-застереженням до Верховної Ради України[19].

19 лютого 2010 року в рамках акції «Утверджуймо державну мову!» проводила заняття, присвячене проблемі національної ідентичности, у дитячому саду № 67 міста Львова. Під час заняття в різкій формі засудила «зросійщення українських імен[20][21]» (слід зазначити, що за даними перепису 2001 р. близько 9 % відсотків[22] мешканців Львова складали етнічні росіяни). Того ж дня журналісти інтернет-видання «Вголос» розмістили відеозапис виступу Фаріон в Інтернет на сайті YouTube[23]. Подія набула розголосу у ЗМІ та викликала неоднозначні відгуки.[24][25] Зокрема, «народний» депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко звернувся до Генерального прокурора України з проханням притягнути Ірину Фаріон до кримінальної відповідальности за статтею 161 Карного кодексу України (щодо дискримінації дітей за мовною та національною ознакою)[26], а Українська народна партія засудила виступ Фаріон як провокацію проти української мови[27]. З іншого боку, голова партії «Свобода» Олег Тягнибок виступив на захист однопартійця Фаріон[28].

22 лютого 2011 року на сесії Львівської облради виступила з проєктом рішення вимоги відставки міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника. Від імені трьох голів обласних рад — Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської — звернення надіслано Президентові України.

Конфлікти

2013 року розгорівся конфлікт із журналістом телеканалу ZIK Остапом Дроздовим.[29] Із часом взаємини сильно покращилися.[30]

У листопаді 2017 року виник конфлікт з київським журналістом Дмитром Гордоном, що розгорівся в прямому етері телеканалу «112». У конфлікті щодо української мови Гордон припустив, що Ірина Фаріон агент ФСБ Росії й запропонував їй пройти поліграф-тестування.[31]

26 січня 2023 року в інтерв'ю вкотре заявила про причиново-наслідковий зв'язок подій у Маріуполі та відповідальність за голосування на виборах.[32] Генеральна прокуратура направила заяву одного маріупольця про можливе порушення закону щодо заперечення російської агресії до прокуратури Львівської області, а та — до СБУ Львівської області з дорученням про початок досудового розслідування.[33]

5 листопада 2023 року українська мовознавиця, докторка філологічних наук та народна депутатка 7-го скликання Ірина Фаріон звинуватила військових, зокрема бійців "Азову", через те, що вони спілкуються російською мовою. Вона заявила, що "не може назвати" українцями "азовців", які не говорять українською мовою. ЇЇ закиди викликали хвилю обурення в суспільстві.[34][35] Народний депутат і заступник голови оборонного комітету Верховної Ради Єгор Чернєв закликав Службу безпеки України здійснити перевірку висловлювань ексдепутатки, мовознавиці Ірини Фаріон протягом воєнного стану на предмет вчинення кримінальних злочинів та вжити всіх заходів для недопущення ведення будь-якої підривної діяльності у тилу.[36][37] Ірина Фаріон - "посібниця російської пропаганди", відреагував очільник штабу батальйону "Азов" Богдан Кротевич на вислови філологині про російськомовних військових ЗСУ. Під час інтерв'ю Наталі Мосійчук він наголосив, що захисникам "абсолютно дивно та смішно" чути від колишнього депутата вислови про те, що вона не вважає їх українцями. "Я вважаю її відвертою посібницею російської пропаганди і, можливо, людиною з високим рівнем деменції. А якщо вона вірить у свої слова, то вона просто посібник пропаганди РФ, - сказав Кротевич.[38] Інший військовослужбовець закликав Фаріон приїхати на передову, а владу — або покарати Фаріон, або дозволити йому виїхати закордон, раз він "не має права захищати Україну".[39] На одному із корпусів Львівської політехніки наклеїли листівки із закликами звільнити Ірину Фаріон, яка викладає у цьому навчальному закладі.[40] Керівництво університету відмежувалося від заяв Фаріон: «Львівська політехніка» «не несе відповідальності за висловлювання працівників та студентів поза університетом».[41] Крім того, пізніше Фаріон опублікувала допис у своїх соцмережах, в якому заявила, що "воювати за Україну – це не заслуга, а обов'язок", а також назвала російськомовних захисників "москворотими".[42] «Нарід. Бидломаса має припадок від моєї правди про ухилянтів та москворотих биків, що ганьблять ЗСУ. Гражданє досі не вивчили, що мова ЗСУ – українська, ст. 29. Дякую всім ненависникам. Ви сміття, яке вигребемо з країни неминуче. Інакше війна буде вічно. С*ки і далі служать Путіну. Він вам, бидло, аплодує. А нам своє робити», – написала мовознавиця.[43] Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець просить правоохоронців перевірити, чи не порушила статтю Кримінального кодексу щодо рівноправності громадян колишня нардепка та мовознавиця Ірина Фаріон.[44] Вживання українського слова НАРІД в якості кривляння з українців які буцімто самі не знають українську є характерною особливістю москворотих.[45][46] Колишній футболіст Динамо і збірної України Олександр Алієв, який нині служить в армії порадив Ірині Фаріон сидіти і мовчати, а не критикувати ЗСУ.[47]

Особисте життя

Розлучена. Має дорослу доньку Софію Семчишин[48] (після виходу заміж лишила прізвище батька[49]). Чоловік Софії — львів'янин Василь Особа.

3 травня 2017 року народилась онука Ева [sic][50].

Внук Дмитро.

Відзнаки

2001 — Почесна грамота імені президента НТШ Михайла Грушевського від Управи Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці за «невтомну академічну діяльність у галузі українознавства».

2004 — лавреатка Міжнародної премії Ліги українських меценатів ім. Олекси Гірника за національно-патріотичне виховання молоді.

2008 — лавреатка Всеукраїнської премії ім. Б. Грінченка за просвітницьку діяльність.

2013 — лавреатка Міжнародної премії Ліги українських меценатів ім. Дмитра Нитченка «За несхибну позицію в житті, за бійцівські якости й за чин», за проєкт «Від книги до мети».[51]

19 червня 2014 — нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України за вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти, удосконалення сучасної нормативно-правової бази освіти і науки (розпорядження № 362 від 19.06.2014 р.).

2016 — лавреатка Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка за наукові досягнення (монографія «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV — XVII ст.: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива», 2015).

Праці

Примітки

  1. ↑ а б Ірина Фаріон померла після замаху у Львові — 2024.
  2. ↑ а б https://www.rferl.org/a/ukraine-farion-shooting-lviv-language-parliament/33043439.html
  3. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  4. ↑ а б в г д е ж мовознавець, член ВО «Свобода», професор, народний депутат, див. Ірина Фаріон захистила докторську дисертацію. vgolos.com.ua. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 16 вересня 2015.
  5. ↑ Картка народного депутата
  6. ↑ Фаріон Ірина Дмитрівна. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
  7. ↑ Інтерв'ю з мамою Ірини Фаріон. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 23 січня 2015.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Ірина Фаріон про Бандеру — ч.1 [Архівовано 31 липня 2016 у Wayback Machine.] YouTube
  10. ↑ а б в Членство Ірини Фаріон в КПРС підтверджено офіційно // Данило Мокрик, ZAXID.NET, 19.11.2013. Архів оригіналу за 22 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
  11. ↑ а б в «Свободівка» Фаріон таки була членом КПРС // Українська Правда, 19 листопада. Архів оригіналу за 21 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
  12. ↑ Фаріон вступила до лав КПРС 1988 року (документи), [Архівовано 17 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Фаріон порівняла себе з орлицею, а журналістів — з гієнами. Архів оригіналу за 23 листопада 2013. Процитовано 21 листопада 2013.
  14. ↑ Фаріон визнала, що була членом КПРС. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 28 січня 2015.
  15. ↑ Несподівана ІРИНА ФАРІОН | Рандеву | 21.07.2018 (укр.), процитовано 1 жовтня 2022
  16. ↑ Ірина Фаріон закликає українців відстояти духовну основу української незалежності. Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 28 серпня 2010.
  17. ↑ Ірина Фаріон: Усередині країни оголошено війну з українським духом[недоступне посилання]
  18. ↑ Відкритий лист Ірини Фаріон Вікторові Януковичу. Архів оригіналу за 28 лютого 2010. Процитовано 25 лютого 2010.
  19. ↑ Ірина Фаріон звернулася до Верховної Ради України. Архів оригіналу за 28 лютого 2010. Процитовано 25 лютого 2010.
  20. ↑ Фаріон ставить дитсадок на вуха (YouTube). дит. сад № 67 міста Львова. 19 лютого 2010. Процитовано 26 лютого 2010. Оленка, яка красуня, ніколи не будь Альоною. Бо якщо ти станеш Альоною, дитиночко, то потрібно пакувати валізи і виїжджати до Московії… …Ніколи не називайте Марічку «Маша», бо Маша — форма не наша. Нехай їде туди, де Маші живуть. У нас вона повинна бути Марічкою. …Якщо хтось раптом Петрика назвав «Петєю», то він не український хлопчик і має звідси забратися… Архівована копія. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 26 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Фаріон рулить у дитячому садочку (YouTube). дит. сад № 67 міста Львова. 19 лютого 2010. Процитовано 26 лютого 2010. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 24 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Про кількість та склад населення Львівської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2011. Процитовано 16 лютого 2014.
  23. ↑ Олександр Ковальчук: «В українській журналістиці для мене немає ніяких імен». Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 8 грудня 2016.
  24. ↑ Александра, Харченко (22 лютого 2010). Во Львове детей отругали из-за их имен. «Сьогодні». Архів оригіналу за 9 квітня 2010. Процитовано 8 червня 2021. (рос.)
  25. ↑ Політик у дитсадку. Невдалий урок від Ірини Фаріон. Львівська газета. 18 лютого 2010. Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 5 березня 2010.
  26. ↑ ГПУ просят завести дело против последовательницы Тягнибока за унижение детей [Архівовано 25 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  27. ↑ В УНП вважають «Свободу» провокаторами. 23 лютого 2010. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 26 лютого 2010.
  28. ↑ Олег Тягнибок (24 лютого 2010). Момент істини: українофоби і хруні проти української мови. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2010.
  29. ↑ ZIK вимагає від керівництва ВО «Свобода» вибачень за слова Фаріон. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  30. ↑ Незбагненна Ірина Фаріон нині приймає вітання на честь 59-х уродин. Telegram. Ostap Drozdov. 29 квітня 2023. Архів оригіналу за 13 червня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
  31. ↑ Агент Росії або псих? Фаріон влаштувала в прямому етері істерику через українську мову. Політика (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  32. ↑ https://apostrophe.ua/ua/article/lime/learn/2023-03-23/za-eti-slova-chelovek-doljen-otvechat-sumskaya-otreagirovala-na-zayavlenie-farion-o-mariupoltsah/51180
  33. ↑ Генпрокуратура доручила Службі безпеки України розібратися із заявами Ірини Фаріон про Маріуполь та маріупольців, - ДОКУМЕНТ. 0629.com.ua - Сайт міста Маріуполя (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
  34. ↑ ВОНИ ОЧМАНІЛІ РУСЬКІ: Фаріон виступила проти військових ЗСУ у Яніни Соколової (укр.), процитовано 8 листопада 2023
  35. ↑ Фаріон висунула претензії "азовцям" через українську мову – у Мережі обурені її заявою (відео, фото). ТСН.ua (укр.). 6 листопада 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  36. ↑ Заява Фаріон про мову та військових. Нардеп Чернєв звернувся до СБУ. Главком | Glavcom (укр.). 6 листопада 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  37. ↑ Мовний скандал з Фаріон: у Раді просять СБУ перевірити слова екснардепки. ТСН.ua (укр.). 7 листопада 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  38. ↑ В "Азові" відреагували на останній мовний скандал: питання є лише до партії "Свобода", а до Фаріон — жодних. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 8 листопада 2023.
  39. ↑ "Якщо ви така патріотка – йдіть воювати": військовий жорстко відповів Фаріон після її закидів щодо мови. ТСН.ua (укр.). 7 листопада 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  40. ↑ Мовний скандал: Фаріон чекає на СБУ, студенти обклеїли політехніку листівками, виш відреагував. Українська правда (укр.). Процитовано 8 листопада 2023.
  41. ↑ Zaxid.net (7 листопада 2023). «Львівська політехніка» відмежувалась від заяви Ірини Фаріон про російськомовних військових. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 8 листопада 2023.
  42. ↑ Мовний скандал: Фаріон чекає на СБУ, студенти обклеїли політехніку листівками, виш відреагував. Українська правда (укр.). Процитовано 8 листопада 2023.
  43. ↑ Заява Фаріон про мову та військових. Нардеп Чернєв звернувся до СБУ. Главком | Glavcom (укр.). 6 листопада 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  44. ↑ Омбудсман просить слідчих перевірити слова Ірини Фаріон, яка не вважає російськомовних бійців ЗСУ українцями ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 7 листопада 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  45. ↑ нарід – Вільний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 8 листопада 2023.
  46. ↑ Тлумачення / значення слова "НАРІД" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com. Процитовано 8 листопада 2023.
  47. ↑ Алієв відповів Фаріон на критику російськомовних бійців ЗСУ. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 8 листопада 2023.
  48. ↑ Депутат Львівської облради Ірина Фаріон закохалася. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
  49. ↑ Ірина Залецька (9 лютого 2012). Самотня вовчиця Ірина Фаріон. zik. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 9 січня 2014.
  50. ↑ Новонароджена онука Фаріон Ева викликала скандал у соцмережах. ukranews.com. Українські новини. 3 травня 2017. Архів оригіналу за 7 травня 2017.
  51. ↑ Фаріон дали премію «за бійцівські якості». Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.

Посилання

Фаріон Ірина Дмитрівна
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
Родовід: Генеалогія на Родоводі?
CMNS: Фаріон Ірина Дмитрівна у Вікісховищі?

Література

Верховна Рада України за скликаннями
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фаріон_Ірина_Дмитрівна&oldid=40881114