Фаріон Ірина Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ірина Дмитрівна Фаріон

Ірина Дмитрівна Фаріон

Фарион by Russianname.JPG
Народилася 29 квітня 1964(1964-04-29) (53 роки)
Львів, Українська РСР, СССР
Громадянство Україна Україна
Національність Українка
Діяльність науковець, політик
Alma mater Львівський державний університет ім. Івана Франка
Посада Народний депутат України (2012)
Партія КПРС (19881991)
ВО Свобода2005 року)
Конфесія Українська греко-католицька церква
Діти донька Софія
Сторінка в інтернеті farion.info

q: Висловлювання у Вікіцитатах

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
7-го скликання
ВО «Свобода» 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Іри́на Дми́трівна Фаріо́н (нар. 29 квітня 1964, Львів) — український мовознавець, педагог, політичний і громадський діяч.

Член Політради ВО «Свобода», Народний депутат України сьомого скликання[1], голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (2012—2014).[2] Доктор філологічних наук, професор НУ «Львівська політехніка».[3]

Життєпис

Виховувалась у родині бібліотекарки Ярослави Степанівни і заводського працівника Дмитра Івановича Фаріонів. З раннього дитинства виявляла потяг до книг. Часто збирала сусідських дітей і розповідала їм філологічні та історичні цікавинки, які прочитала. Ірина не ходила у дитсадок, оскільки її мама працювала у бібліотеці за змінним графіком — у першу й другу зміни. Мешкали у Львові у власному будинку. До трирічного віку Іринка залишалася з бабусею по маминій лінії, а коли не стало мами, — за нею дивився дідусь. Родина тісно спілкувалася з хрещеною мамою Марією. За словами матері, «з Іринкою всі любили залишатися, бо вона була така чемна, що ми навіть припустити не могли, що вона може щось „втнути“ не те»[4].

З вересня 1978 року — член ВЛКСМ. Протягом чотирьох років була членом комсомольського бюро групи.[5][6]

У 1980-і роки очолювала гурток загального мовознавства та марксистсько-ленінської естетики. Будучи членом факультетського «Клубу інтернаціональної дружби» (до цих клубів у СРСР масово добровільно-примусово записували старанних студентів), неодноразово проводила бесіди з іноземними громадянами з метою кращого вивчення ними російської мови.[5][6]

1987 року закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка.

З березня 1987 року — кандидат у члени КПРС.[5][6]. Від квітня 1988 — член КПРС.[6][5][7].

1996 року захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. Нині працює на посаді доцента кафедри української мови інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка».

Від 2005 року є членом Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

Квітень 2006 — кандидат у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку. На час виборів: доцент кафедри української мови Національного університету «Львівська Політехніка», член ВО «Свобода». Вересень 2007 — кандидат у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку.

На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради. Також Ірина Фаріон є членом Політради ВО «Свобода». На Виборах до Львівської обласної ради 2010 перемогла у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників Львівщини — 33 %.

Науковий доробок нараховує чотири монографії, 200 наукових статей. Упродовж 19982004 років очолювала мовну комісію «Просвіти» НУ «Львівська політехніка», є членом наглядової ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, від 1998 року — ініціатор та організатор щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів «Мова — твого життя основа». 2004 року стала лауреатом премії імені Олекси Гірника. Фаріон публічно виступає на захист пам'яті Степана Бандери[8], єдності українського сходу і заходу, спираючись на радикальне мислення.

Громадська діяльність

Ірина Фаріон, 2012
  • 18 травня 2010 року на сесії Львівської обласної ради Ірина Фаріон звернулася до освітян, студентів, школярів та їх батьків із закликом «бойкотувати і не приймати освітніх колоніальних починань прокремлівської влади; берегти духовну основу української незалежності — мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам'ять; активно здійснювати національне виховання; повсякчас найрізноманітнішими формами та методами демонструвати свою українськість».[9][10]
  • 19 лютого 2010 року в рамках акції «Утверджуймо державну мову!» проводила заняття, присвячене проблемі національної ідентичності, у дитячому саду № 67 міста Львова. Під час заняття в різкій формі засудила «зросійщення українських імен[13]» (слід зазначити, що за даними перепису 2001 р. близько 9 % відсотків[14] мешканців Львова складали етнічні росіяни). Того ж дня журналісти інтернет-видання «Вголос» розмістили відеозапис виступу Фаріон в Інтернет на сайті YouTube[15]. Подія набула розголосу у ЗМІ та викликала неоднозначні відгуки.[16][17] Зокрема, «народний» депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко звернувся до Генерального прокурора України з проханням притягнути Ірину Фаріон до кримінальної відповідальності за статтею 161 Карного кодексу України (щодо дискримінації дітей за мовною та національною ознакою)[18], а Українська народна партія засудила виступ Фаріон як провокацію проти української мови[19]. З іншого боку, голова партії «Свобода» Олег Тягнибок виступив на захист однопартійця Фаріон[20].
  • 22 лютого 2011 року на сесії Львівської облради виступила з проектом рішення вимоги відставки міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника. Від імені трьох голів обласних рад — Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської — звернення надіслано Президентові України
  • У травні 2008 в ефірі радіо «Ера FM» на запитання слухача про її ставлення до людей православної віри, парафіянам церкви Московського патріархату, заявила: "… структура, яка називає себе Московським патріархатом, нічого спільного не має з християнством. Це одна з найбільших загроз для вільного і самостійного розвитку України …[21]
  • 2 січня 2014 зазначила[22], що «многопишущі слабодухи» не спинять «планів бандеризації України
  • 3 травня 2014 року, після протистояння в Одесі (2014), під час якого загинуло близько 40 осіб, Фаріон написала на своїй сторінці у Facebook: «Браво, Одеса. Перлина українського Духу. Батьківщина великих націоналістів Івана та Юрія Лип. Нехай горять чорти у пеклі. Найкращі повстанці це футбольні фани. Браво.»[23]

Погляди

У липні 2011 Фаріон відповіла на запитання журналістів Полеміки, відповіді висвітлили деякі її погляди. Щодо відомого скандалу у дитячому садку заявила, що «„Ваня“, „Маша“ — це мерзенні форми українських імен»; вона також вважає такі форми суржиком, який забруднює мову. Зазначила, що ніколи не домовиться з тими, чий «вектор спрямований в Росію», а також, що виборці Партії Регіонів — «чистий криміналітет». Заявила, що священики УПЦ МП «не мають нічого спільного з християнством», а натомість є «Федеральною службою безпеки Росії». Зазначила, що ВО «Свобода» — не демократична організація та обмалювала портрет її виборців: «люди, які мешкають в особняках», та додала, що «Ми нікому нічого не збираємося давати. Ми як депутати маємо ухвалювати такі рішення, які створюють умови для того, щоб прийшов інвестор і щось тут побудував.»[24]

Конфлікти

Постійно мала конфлікти[джерело?] з людьми із середовища Колєснічєнка — Ківалова — Львочкіна — Зубчевського — Азарова — Табачника.

Членство у КПРС

Фаріон категорично заперечувала членство у КПРС.[25] Разом з тим, у листопаді 2013 у ЗМІ були оприлюднені документи з Державного архіву Львівської області, у яких стверджується, що у 1988 році вона вступила до лав КПРС.[6][5][26]

Після появи протоколів засідань парткому Львівського державного університету ім. І. Франка, а також засідань комітету комсомолу цього вишу, які підтверджують членство депутата ВО «Свободи» Ірини Фаріон у Компартії Радянського Союзу на запитання журналістів як вона прокоментує публікацію документів, які підтверджують її членство в комуністичній партії, Фаріон засміялася і сказала: «Сміялася їм в очі. Ніяк. Орлиці не сповідаються перед гієнами».[27]

Пізніше Ірина Фаріон визнала, що вона з 1988 року була членом Комуністичної партії Радянського Союзу, але через конфлікт з керівництвом у 1989 році припинила своє членство у лавах цієї партії.[28]

« У 1988 році виключно за мотивами наукового кар'єрного зростання я вступила в це лайно... Вийшла в 1989 році після дуже серйозних конфліктів на кафедрі, які ґрунтувалися на тому, що я організувала товариство української мови, організувала газету, присвячену Василеві Стусу...  »

Євромайдан

Напередодні нового 2014 року під час виступу на мітингу у Дрогобичі сказала наступне:

« «Керував тим Майданом чоловік на прізвище Доротич. Саме у його руках перебував звук, а мікрофон в руках однієї співачки. Ви її добре знаєте. Не називатиму її імені і прізвища, не заслуговує вона на це з моїх уст. На тому Майдані почалися співи і танці і недопуск політиків до слова. Політики два дні спостерігали за цією технологією влади і за так званим безкоштовним звуком тільки через те, що Майдан мав бути неполітичним. У середу політики вирішили опустити знамена політичних партій і прийти до неполітичного Майдану. У них від цього був шок — технологія влади перестала працювати. У них здали нерви і „Беркут“ вночі розігнав так званий неполітичний Майдан.»[29][30]  »

У липні 2015 року Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу проти Ірини Фаріон. Російські слідчі переконані, що український політик підбурювала до вбивств, ненависті чи ворожнечі та принижувала людську гідність, мовляв, 15 жовтня 2014 року на «мітингу націоналістичного характеру», який відбувся в Києві, депутат українського парламенту Ірина Фаріон публічно виступила із насильницькими закликами знищити Росію як державу і «росіян як групу осіб за національною ознакою»[31].

Приватне життя

  • Розлучена,
  • Має дорослу доньку Софію Семчишин[32] (після виходу заміж лишила прізвище батька[33]). Чоловік Софії — львів'янин Василь.
  • 3 травня 2017 року народилась онука Ева[34].

Нагороди

У масовій культурі

Телебачення

На парламентському телеканалі «Рада» Ірина Дмитрівна спільно з телеведучою Наталією Андрощук проводить програму «Велич особистості». Вже були програми про значення Шевченка[36], Петра Калнишевського[37], Франка, Сковороди[38], Бандери[39], Джеймса Мейса[40] та інших в українській історії.

Зокрема, 25 січня вийшла передача про Євгена Маланюка.[41]

Праці

  • Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — початку XIX ст. (прізвищеві назви): Дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун- т ім. І.Франка. — Львів, 1996. — 237 л.+додат. 213 л.
    • Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — початку XIX ст. (прізвищеві назви): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Львів, 1996. — 22 с.
  • Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці XVIII — початку XIX століття (з етимологічним словником) / НАН України; Інститут народознавства. — Львів: Літопис, 2001. — 371 с. — Бібліогр.: С. 361—370. — ISBN 966-7007-30-2
  • Мова як духовно-національний феномен. // Київська церква. — 2001. — № 4
    • Мова як духовно-національний феномен. // Мовні конфлікти й гармонізація суспільства: Матеріали наукової конференції, 28—29 травня 2001 року. / Під ред. Володимира Куєвди, Лариси Масенко, Віталія Радчука. — Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. — C. 36—42. — ISBN 966-594-413-4
    • Мова як духовно-національний феномен // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест . — 05/2003. — № 5/6. — С. 51—53
  • Антропонімна функція квалітативних суфіксів у структурі прізвищевих назв. // Мовознавчі студії: (Матеріали конференцій) / Відп. ред.: О. А. Купчинський . — Львів: Наукове т-во ім. Шевченка, 2002. — С. 217—234
  • Саме згодних називатися горщиками в піч і ставлять: (Про національне й універсальне в антропонімії). // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест . — 07/2002. — № 7. — С. 18—20
  • Лінґвістичні наслідки Переяславської (з)Ради // Просвіта. — 2002. — червень (№ 6) — С. 4.
    • Лінґвістичні наслідки Переяславської (з)Ради 1654 року (або міркування з приводу Указу Президента) // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. — 2003. — Вип. 23. — 297 с.
    • Лінґвістичні наслідки Переславської (з)ради // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 04/2003 . — № 4 . — С. 2—6
  • Я на сторожі коло їх поставлю Слово. Набір листівок-плакатів про мову. / Автор і керівник проекту Ірина Фаріон. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2002
  • У пошуках себе. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 05/2003 . — № 5. — С. 80
  • Мова як дім, де ми — з Шевченком. // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест . — 04/2003. — № 4. — С. 33—36 (вкладка «Чому Шевченко?»)
  • Слова як свідки правди. Лінгвістична експертиза етнонімів «жид» і «москаль» // Універсум (http://universum.lviv.ua/archive/journal/2004/far_7.html). — 2004. — № 7/9. — С. 46—51
  • Ідентифікаційна функція антропоніма як складник його онтологічної природи // До джерел: Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Редкол.: І. Гирич; редкол.: [та ін.] . — Київ; Львів: Б. в., 2004. — Т. 1. — 2004. — С. 254—268
  • Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. / Роман Скиба (іл.). — Львів: Монастир Свято-Іванівська Лавра; Видавничий відділ «Свічадо», 2004. — 115 с.: іл. — ISBN 966-561-328-6
    • Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. / Роман Скиба (художн.). — 2 вид., випр. і доп. — Львів: Свічадо, 2005. — 120 с.: іл. — ISBN 966-8744-16-0
    • Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. / Роман Скиба (художн.). — 3 вид., випр. і доп. — Львів: Свічадо, 2006. — 120 с.
  • Задля єдності-єдина. // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 04/2005. — № 3/4. — С. 4—5
  • Лінгвонім мова в контексті позамовних чинників. // Миниахметова Э. Х., Турецкий язык: учебное пособие. — Одесса: Астропринт, 2004. — Кн. 2.: — 2006. — С. 138—140
  • Франкова візія історії української мови (XI—XVIII ст.) // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 10/2006 . — № 10 . — С. 35—39
  • Суб'єктивні роздуми над калинцевими звукосимволами. // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 03/2006. — № 3/4. — С. 31—33
  • Сесійні зали чи мовні смітниська? (антисуржикові нотатки). // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 08/2006. — № 8/9. — С. 22—23
  • Суспільний статус української мови в добу Литовського князівства і Речі Посполитої. // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства: сборник / М-во освіти і науки України, Науково-дослідний інститут українознавства. — Київ: Міленіум, 2006. — Т. 8 : Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі. — С. 98—115
  • Франкова візія суспільного статусу руської мови в Галичині (Друга половина XVIII -початок XX ст.) // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 2007. — № 3. — С. 23—27
  • Лінгвістичний феномен Маркіяна Шашкевича. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 10/2007. — № 10. — С. 38—44
  • Лінгвістичний феномен Маркіяна Шашкевича. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 11/2007. — № 11. — С. 35—42
  • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ — середині XIX ст.: Монографія. — Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2007. — 168 с. — Бібліогр.: С. 159—167. — ISBN 978-966-553-586-7
    • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ — середині XIX ст.: Монографія. — 2-ге вид. — Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2009. — 212 с.
    • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ — середині ХІХ ст.: Монографія. — 3-тє вид. — Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2010. — 212 c. — ISBN 978-966-553-919-3
    • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХI — середині ХIХ ст.: Монографія. — 4-те вид. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. — 212 с. — ISBN 978-617-607-045-0
  • Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму: Монографія. — Львів: Свічадо, 2007. — 136 с. — Бібліогр.: С. 96 — 100. — ISBN 978-966-395-121-8
    • Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець: Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму: Монографія. — Львів: Свічадо, 2011. — 136 с. — ISBN 978-966-395-121-8
  • Мова як спосіб життя: [Рец. на кн. : Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсності). — Львів: Місіонер, 2000. — 298 с.]. // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 118—122
  • Станіслав Оріховський Роксолянин: мовно-етнічний портрет часу. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 07/2009. — № 7/8. — С. 52—56
  • Суспільний статус руської (давньоукраїнської) мови в добу відродження (друга половина XIV — перша половина XVI століття). // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. — 02/2009. — Вип. 46 ч. 2. — С. 40—48
  • Степан Бандера — практик, теоретик, містик націоналістичного руху. Лекція Ірини Фаріон з нагоди столітнього ювілею Провідника. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. — 32 с. + компакт-диск. — ISBN 978-966-428-123-9
  • Мовна норма: знищення, пошук, віднова. // Слово Просвіти. — 2009. — № 10. — С. 7 . — (поч. № 48—52 за 2008, 3, 6 за 2009 р.)
    • Мовна норма: знищення, пошук, віднова (Науково-навчальне видання): [монографія]. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. — 336 с. + компакт-диск.
    • Мовна норма: знищення, пошук, віднова (Науково-навчальне видання): [монографія]. — Вид. 2-ге, доп. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. — 336 с. + компакт-диск. — ISBN 978-966-428-138-3
    • Мовна норма: знищення, пошук, віднова (Науково-навчальне видання): [монографія]. — Вид. 3-е, доп. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. — 336 с. + компакт-диск. — ISBN 978-966-428-290-8
  • Афоризми та сентенції Юрія Іллєнка. Криниця для спраглих / Автор ідеї, укладач та літературний редактор Ірина Фаріон. Співтворці укладання Людмила Іллєнко, Пилип Іллєнко, Андрій Іллєнко. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. — 160 с. — ISBN 978-966-428-169-7
  • Жити, коли все проти тебе, або Іллєнко у моєму світі. // Слово Просвіти. — 2010. — № 25 (24—30 червня). — С. 6
  • Шевченків концепт «Слово» у рецепції Дмитра Донцова: 150-літтю Шевченкового повернення в Україну присвячую. // Слово Просвіти. — 2011. — № 20 (19—25 травня), № 21 (26 травня — 1 червня). — С. 6—7
  • «Густинський літопис» — джерело мовної свідомості українців першої половини XVII століття. // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. — 06/2012. — Вип. 57. — С. 242—253
  • «Я на сторожі коло їх поставлю слово…»: Тарас Шевченко і ми. Публіцистика. // Київ. — 2014. — № 3/4. — С. 2—8
  • Післяслово // Шевченко Т. Г. Кобзар / Упоряд., комент., післяслово М. Зубкова; обкл. О. Панченко. — Ювіл. вид. — Харків: Видавн. дім «Школа», 2014. — 571, [1] с., 24 арк. іл. : ., портр., факс.

Примітки

  1. Картка народного депутата
  2. Фаріон Ірина Дмитрівна
  3. Ірина Фаріон захистила докторську дисертацію
  4. Інтерв'ю з мамою Ірини Фаріон
  5. а б в г д Членство Ірини Фаріон в КПРС підтверджено офіційно // Данило Мокрик, ZAXID.NET, 19.11.2013
  6. а б в г д «Свободівка» Фаріон таки була членом КПРС // Українська Правда, 19 листопада
  7. http://www.youtube.com/watch?v=lKS219_ZlNk Ірина Фаріон — колишня комуністка
  8. Ірина Фаріон про Бандеру — ч.1 YouTube
  9. Ірина Фаріон закликає українців відстояти духовну основу української незалежності
  10. Ірина Фаріон: Усередині країни оголошено війну з українським духом
  11. Відкритий лист Ірини Фаріон Вікторові Януковичу
  12. Ірина Фаріон звернулася до Верховної Ради України
  13. а б Фаріон ставить дитсадок на вуха [YouTube]. Процитовано 26 лютого 2010. “Оленка, яка красуня, ніколи не будь Альоною. Бо якщо ти станеш Альоною, дитиночко, то потрібно пакувати валізи і виїжджати до Московії… …Ніколи не називайте Марічку «Маша», бо Маша — форма не наша. Нехай їде туди, де Маші живуть. У нас вона повинна бути Марічкою. …Якщо хтось раптом Петрика назвав «Петєю», то він не український хлопчик і має звідси забратися…”
  14. Про кількість та склад населення Львівської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  15. Олександр Ковальчук: «В українській журналістиці для мене немає ніяких імен»
  16. http://www.segodnya.ua/news/14117206.html
  17. http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2010/02/18/40583/
  18. ГПУ просят завести дело против последовательницы Тягнибока за унижение детей (рос.)
  19. В УНП вважають «Свободу» провокаторами. 2010-02-23. Процитовано 2010-02-26. 
  20. Олег Тягнибок (2010-02-24). Момент істини: українофоби і хруні проти української мови. Архів оригіналу за 2013-06-26. 
  21. Виступ Ірини Фаріон на «Радіо Ера-FM» 20.05.08
  22. http://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/52c52e47ac970/
  23. Ірина Фаріон про пожежу у будинку профспілок в Одесі
  24. http://polemika.com.ua/news-69902.html
  25. Фаріон дала відповідь щодо членства у КПРС «копачам її минулого».
  26. http://tvi.ua/new/2013/11/14/farion_uviyshla_do_lav_kprs_u_1988_roci_dokumenty Фаріон вступила до лав КПРС 1988 року (документи)
  27. Фаріон порівняла себе з орлицею, а журналістів — з гієнами
  28. Фаріон визнала, що була членом КПРС
  29. Фаріон назвала студентський Майдан із Русланою технологією влади (відео) // iPress
  30. [1]// YouTube
  31. [2]
  32. Депутат Львівської облради Ірина Фаріон закохалася
  33. Ірина Залецька (9 лютого 2012). Самотня вовчиця Ірина Фаріон. zik. Процитовано 9 січня 2014. 
  34. Новонароджена онука Фаріон Ева викликала скандал у соцмережах. ukranews.com. Українські новини. 2017-05-03. 
  35. Фаріон дали премію «за бійцівські якості»
  36. Велич особистості з Іриною Фаріон. Тема: Тарас шевченко
  37. Велич особистості з Іриною Фаріон. Тема: Петро Калнишевський у YouTube
  38. Велич особистості з Іриною Фаріон. Тема: Григорій Сковорода у YouTube
  39. Велич особистості з Іриною Фаріон. Тема: Степан Бандера у YouTube
  40. Велич особистості з Іриною Фаріон. Тема: Джеймс Мейс у YouTube
  41. Велич особистості 24.12.14 з Іриною Фаріон. Тема: Євген Маланюк у YouTube
  42. Фаріон рулить у дитячому садочку [YouTube]. Процитовано 26 лютого 2010.

Джерела і посилання