Перейти до вмісту

Степашки

Координати: 48°43′58″ пн. ш. 29°8′12″ сх. д. / 48.73278° пн. ш. 29.13667° сх. д. / 48.73278; 29.13667
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Степашки
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Тер. громада Гайсинська міська громада
Код КАТОТТГ UA05040030320034284 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване до 1739
Населення 809
Площа 2,709 км²
Густота населення 298,63 осіб/км²
Поштовий індекс 23743
Телефонний код +380 4334
Географічні дані
Географічні координати 48°43′58″ пн. ш. 29°8′12″ сх. д. / 48.73278° пн. ш. 29.13667° сх. д. / 48.73278; 29.13667
Середня висота
над рівнем моря
189 м[1]
Водойми р. Південний Буг
Місцева влада
Адреса ради 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7
Карта
Степашки. Карта розташування: Україна
Степашки
Степашки
Степашки. Карта розташування: Вінницька область
Степашки
Степашки
Мапа
Мапа

CMNS: Степашки у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Степáшки — село в Україні, у Гайсинській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Степаська сільська рада. Населення становить 809 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

1739 року гетьман великий коронний Юзеф Потоцький надав село Степашки (також Рубань[2]) у довічне володіння колишньому гайдамацькому отаманові Саві Чалому, який перед цим вступив до нього на приватну службу. Степашки входили тоді до складу Брацлавського воєводства Польського королівства Речі Посполитої.

1741 року (або 5 січня 1742 року) Саву Чалого у його маєтку в Степашках за зраду було вбито гайдамацьким отаманом Гнатом Голим.

Після Другого поділу Речі Посполитої 1793 р. Степашки увійшли до складу Гайсинського повіту спочатку Брацлавського намісництва, а від 1797 року — Подільської губернії Московського царства. Степашки були тоді власністю шляхетського роду Єловицьких.

За переписом населення 1897 року у Степашках 1114 чоловіків та 1096 жінок українців-селян і не більше 10 родин поляків-шляхтичів та жидів-міщан. Головним зайняттям населення було землеробство зі значною частиною вирощування капусти, яка тут добре родила. Капустою Степашки забезпечували весь Гайсинський повіт.

1855 року у Степашках було побудовано гуральню.

Від самого заснування у Степашках існувала дерев'яна церква, яку було розібрано 1857 р. На її місці коштом Єловицьких було поставлено нову дерев'яну церкву в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці. 1897 р. у Степашках було засновано двокласну церковну школу[3].

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[4].

Під час Голодомору 1932-1933 років населення села скоротилося більш ніж наполовину.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Гайсинської міської територіальної громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гайсинського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Гайсинського району[6].

Археологічні пам'ятки

[ред. | ред. код]

У селі виявлено поселення трипільської культури. Пам'ятка розташована поблизу села[7][8].

Відомі уроджеці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Прогноз погоди в селі Степашки
  2. Miron Korduba. Czałyj Sawa, także Czałenkiem zwany (†1742) / Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — t. IV/2, zeszyt 17. — 97—192 s. — S. 163. (пол.)
  3. Приходы и церкви Подольской епархии // Под редакцией священника Ефима Сецинского — Біла Церква, 2009. — 996 с.
  4. (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  5. Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
  8. Заєць I. Трипільська культура на Поділлі. — Вінниця, 2001. — 184 с.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Степа́шки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788 с. — С. 215

Посилання

[ред. | ред. код]