Судислав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Судислав Володимирович
 Народився  бл. 984
невідомо
 Помер  1063
Київ
Рід Рюриковичі
Батько Володимир Святий
Проживання Київська Русь
Конфесія православний
Князь псковський
10141036

Судисла́в Володи́мирович (давньорус. Сꙋдисла́въ Володи́мировичъ; 9841063[1]) — руський князь з династії Рюриковичів. Син великого київського князя Володимира Святого. Молодший брат Ярослава Мудрого. Князь псковський (10141036[1]).

Біографія[ред.ред. код]

За припущенням Леонтія Войтовича Судислав народився між 983 і 988 роками, близько 984 року. Судячи з імені, його матір'ю була п'ята дружина Володимира — Адель, донька перемишльського князя одного з хорватських князівств. Судислав був її другим сином, молодшим братом Станіслава[1].

Згідно з Никонівським літописом, 1014 року Судислав отримав від батька Володимира Псковський уділ, виділений зі складу Новгородського князівства. Ця подія супроводжувалася протистоянням Володимира із його сином Ярославом, що на той час займав престол князя новгородського. Войтович припускав, що саме утворення цього уділу викликало конфронтацію Ярослава з батьком[1].

Судислав не брав участі в усобиці, але побоювався Ярослава. Згодом він залишався осторонь воєн Володимировичів за київський престол у 10151019 роках. Судислав не втручався у війни Ярослава з Полоцьком, поляками і Мстиславом. Проте саме перемога Мстислава допомогла йому зберегти Псковський уділ, що було зафіксовано в угоді 1026 року в Городці[1].

Після смерті Мстислава в 1036 році, Ярослав ліквідував Псковське князівство, а самого Судислава кинув до в'язниці. Останній пробув у ній 23 роки[1].

1058 року, по смерті Ярослава, триумвіри Ізяслав, Святослав і Всеволод звільнили дядька Судислава, але зажадали від нього відмови від права на київський престол. Того ж року Судислав прийняв чернечий постриг у Київському Георгіївському монастирі, де й помер 1063 року[2] маючи майже 80 років і прожив найдовше з князів ІХ-Х ст за винятком Ольги . Був похований в церкві св. Юрія, де існувала надгробна плита з епітафією.[3]

Сім'я[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е Войтович 2000.
  2. ПСРЛ, т. 5. II Псковская летопись. Часть I Софийской летописи. — СПб., 1848. — С.140.
  3. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 9

Джерела та література[ред.ред. код]

Войтович Л.В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.