Святослав Ярославич

Святослав II Ярославич д.-рус. Ст҃ославь Ӕрославичь
Святослав II Ярославич Святослав II з родиною (Ізборник Святослава, 1073) — найдавніший український портрет
Прапор Великий князь Київський
22 березня 1073 — 27 грудня 1076
Попередник:	Ізяслав I Ярославич
Наступник:	Всеволод I Ярославич
Прапор Князь володимирський
? — 1054
Попередник:	Всеволод Володимирович
Наступник:	Ігор Ярославич
Прапор Князь чернігівський
1054 — 3 жовтня 1073
Попередник:	Мстислав Хоробрий
Наступник:	Всеволод Ярославич
Народження:	1027(1027) Київ
Смерть:	27 грудня 1076(1076-12-27) Київ
Поховання:	Спаський собор, Чернігів
Національність:	слов’яни
Країна:	Київська Русь
Хрещене ім'я:	Миколай (Микола)
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Ярослав Мудрий
Мати:	Інгігерда
Шлюб:	Цецилія Ода Штаденська
Діти:	Гліб, Роман, Давид, Олег, Ярослав
Медіафайли у Вікісховищі

Святослáв II Ярослáвич (д.-рус. Ст҃ославь, Ст҃ославль; 1027 — 27 грудня 1076) — руський князь з династії Рюриковичів, князь чернігівський (1054 —1073) і великий князь київський (1073—1076). Четвертий син Ярослава Мудрого. За заповітом батька отримав Чернігів із волостю; також володів Муромом, Білоозером і Тмутороканню. Організатор походів проти торків і половців. Розбитий половцями на Альті (1068), але в тому ж році повернув собі славу, перемігши їх у битві на річці Снов. Намагався стати київським князем: 1073 року звинуватив старшого брата, київського князя Ізяслава Ярославича у змові з полоцьким князем Всеславом Брячиславичем. За допомогою Всеволода Ярославича вигнав Ізяслава з Києва, захопивши великокняжий престол. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві. При ньому були складені «Ізборники» (1073, 1076). Помер від невдалої операції з видалення пухлини. Похований у чернігівському Спаському соборі. Хрещене ім'я — Миколай; у західній традиції — Святосла́в ІІ.

Біографія

Святослав II Ярославич народився 1027 року. Він був четвертим сином великого князя київського Ярослава Мудрого; третім сином шведської принцеси Інгігерди (Ірини) Шведської. Його старшими братами були Ілля, Володимир та Ізяслав Ярославичі, а молодшими — Всеволод, Ігор та В'ячеслав.

У віці 16 років одружений з дочкою німецького графа Л. Штаденського Одою Штаденською. У «Ізборнику» Святослава 1073 року міститься портрет князя та його родини.

Після смерті батька у 1054 році отримав Чернігів, а також деякі дрібніші волості: Муром, Білоозеро й Тмуторокань. Разом з братами Ізяславом Київським та Всеволодом Переяславським утворив тріумвірат, який успішно правив на Русі до 1073 року.

Спільно з ними зібрав військо, яке розбило торків 1060 року, а також взяв участь у битві з половцями на Альті 1068 року. Битва була програна, після чого Святослав втік до Чернігова.

У битві на річці Снов 1 листопада 1068 року зумів розбити половецькі загони. У «Повісті минулих літ» так описано цей бій: «Святослав, побачивши множества їх, сказав дружині: „Ударимо, дружино! Уже ніяк нам куди дітися!“ Відчайдушно пішла в атаку кіннота, і чернігівці перемогли. Багато половців порубали і потопили в Снові, а їхнього хана захопили в полон. Святослав не став його вбивати, а склавши мир відпустив на волю».

За допомогою Всеволода Ярославича усунув Ізяслава Київського з великокняжого стола і зайняв Київ 22 березня 1073 року. Літописець пише: «А Святосав сів у Києві, прогнави брата свого і переступивши заповідь отчу».

У 1076 році Святослав захворів. Його родичі привели двох грецьких лікарів, які провели невдалу операцію по розрізанню пухлини на шиї, через що князь помер (є версії, що родичі це спеціально підлаштували^{[джерело?]}).

Похований у Чернігові, в Спаському соборі.

Вшанування пам'яті

У місті Чернігів вулицю Нахімова перейменували на вулиця Святославську.

30 вересня 2025 року 27-му полку Національної гвардії України присвоєно почесне найменування «імені князя Святослава Ярославовича».

Портрети

• 
  Святослав Ярославич
  («Ізборник», 1076)
• 
  Святослав Ярославич
  («Ізборник», 1073)
• 
  Святослав Ярославич
  («Ізборник», 1073)
• 
  Святослав ІІ
  (Вільям Тук, 1800)

Родина

• Перший шлюб: з Любецького пом'яника відомо, що княгиню звали Килікія (або Цецилія) невідомого походження. Діти від першого шлюбу:

1. Гліб Святославич (?—30.05.1078) — князь тмутараканський (1064 і 1066—1068 рр.), новгородський (1068—1073 і 1077—1078 рр.), переяславський (1073—1077 рр.);
2. Роман Святославич (?—02.08.1079) — князь тмутараканський (1070—1079)
3. Давид Святославич (?- †1123 р.) — князь переяславський (1073—1076 рр.), князь муромський (1076—1093 рр.), князь смоленський в (1093—1095 і 1096—1097 рр.), князь новгородський (1094—1095 рр.), князь чернігівський (1097—1123 рр.);
4. Олег Святославич (?- †01.08.1115 р.) — князь тмутараканський (1083—1094 рр.), князь чернігівський (1094—1097 рр.).

• Другий шлюб, бл. 1070: німецька принцеса Ода Штаденська, онука брата імператора Священної Римської імперії Генріха III Чорного, дочкою графа Етелера, сестрою трірського архієпископа Бургарда, одного з найбільших духовних князів імперії.

1. Ярослав Святославич (?—1129) — князь муромський (1093—1123, 1127—1129) і чернігівський (1123—1127).
2. Вишеслава Святославна (? — після 1088) — за відомостями Татіщева, які більшість істориків вважають фальсифікацією, у 1067 році стала дружиною польського короля Болеслава ІІ Сміливого. Цю версію підтримує Л. Войтович.

Родовід

8. Святослав, великий князь київський

4. Володимир, великий князь київський

9. Малуша, ключниця

2. Ярослав Мудрий, великий князь київський

10. Рогволод, князь полоцький

5. Рогніда, княжна полоцька

1. Святослав Ярославич, великий князь київський

12. Ерік VI Переможець, король Швеції

6. Улоф III Шетконунг, король Швеції

13. Сігрід Горда, княжна польська (?)

3. Інгігерда, принцеса шведська

14. Мечеслава III, князь ободритів

7. Астрід Ободритська

Джерела

• Войтович Л. 3.4. Ярославичі. Перша галицька династія. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 488. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Напис-графіто ХІ ст. (70-ті роки) про князя Святослава Ярославовича // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 58. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст.

• Святослав II // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1709. — 1000 екз.

Посилання

• Святослав Ярославич // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 693-694.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Святослав Ярославич

Попередник Ізяслав I Ярославич

Великий князь Київський 1073-1076

Наступник Всеволод I Ярославич

Попередник Всеволод Володимирович

Князь володимирський 1013-1054

Наступник Ігор Ярославич

Попередник Мстислав Хоробрий

Князь чернігівський 1054-1073

Наступник Всеволод Ярославич