Святослав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святослав Володимирович
Зобр1.jpg
Могила Святослава Володимировича
Князь древлянський
Правління 990-1015
Попередник Олег Святославич
Наступник Не було
Інші титули Князь турівський
Народився бл.982
Помер 1015(1015)
Сколе
Похований Сколе, Україна
Династія Рюриковичі
Батько Володимир I Великий
Матір Малфріда

Святосла́в Володи́мирович, (*бл.982 - †1015) — князь древлянський, син Володимира I Великого. Княжив у Турові. Літописи згадують про те, що його матір'ю була «чехиня». Татищев називає його матір Малфрідою.

У 1015 році, після смерті батька і вокняження Святополка I Окаянного, Святослав утік від нього «в гори Угорські» (Карпати), але слуги Святополка наздогнали його і вбили.

За переказами погоня наздогнала князя Святослава на березі річки Опір поблизу нинішнього міста Сколе. Легенда розповідає про жорстоку битву між Сколе і Гребеновом. Уся долина вздовж Опору була вкрита тілами загиблих. Святополк оточив дружину Святослава і віддав наказ: «Сколіть їх усіх». Святослав загинув у битві, а його дружинники, які вціліли, відмовилися перейти на службу до Святополка й осіли в Бескиді, поклавши початок місту Славське. З цими подіями пов'язані назви міста Сколе, а також інші місцеві топоніми Славське, Святослав (передмістя Сколе), Славки (притока Опору), Опір, урочище Святославле, потік Святославчик і Святославова могила.

На відміну від двох інших своїх братів, нібито вбитих Святополком Окаянним — Бориса і Гліба — Святослав не був зачислений у православній церкві до лику святих.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Котляр М. Ф. Святослав Володимирович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 486. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Войтович Л. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. — Київ, 1992. — 199 с.
  • Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1
  • Войтович Л. Слідами білих хорватів // Літопис Червоної Калини. — 1992. — № 5-6. — С. 2-57.
  • Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Київ, 1992. — Т. 2. — 633 с.
  • Устиянович К. Три цікаві загадки. — Чернівці, 1902. — 154 с.
  • Шекера І. M. Київська Русь XI ст. у міжнародних відносинах. — Київ, 1967. — 240 с.
  • Карпов А. Ю. Владимир Святой. — М.: Мол. гвардия; Рус. слово, 1997. — 447 с. — (Жизнь замечательных людей: Серия биографий: Вып. 738). — ISBN 5-235-02274-2 (рос.)
  • Карпов А. Ю. Ярослав Мудрый. — М.: Мол. гвардия, 2001. — 581 с. — (Жизнь замечательных людей, Вып. 1008(808)). — ISBN 5-235-02435-4 (рос.)
  • Мельникова Е. А., Подосинов А. В., Бибиков М. В. Древняя Русь в свете зарубежных источников: Учеб. пособие для студентов вузов / Под ред. Е. А. Мельниковой. — М.: Логос, 1999. — 606 с. — ISBN 5-88439-088-2 (рос.)
  • Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — М.: Языки русской культуры, 2001. (рос.)
  • Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. — М., 1968. — 472 с. (рос.)
  • Шушарин В. П. Русско-венгерские отношения в IX в // Международные связи России до XVII века. — М., 1961. (рос.)
  • Györfry G. Zur Geshichte der Eroberung Ochride durch Basileos II // Art. / Congres International das Etudes Byzantines, 12-e. — Beograd, 1964. — Т. 2. — С. 151—159. (нім.)
  • Dworzaczek W., Genealogia, Warszawa 1959, tabl. 21. (пол.)
  • Могила князя Святослава біля Сколе
  • Воейков Ю. Краткое родословное показание ныне здравствующих дворянских фамилий: Лопухиных, Волынских, Воейковых, Булгаковых, Коробановых, Кропотовых, Казаковых, Макаровых, Приклонских и Сабуровых. — М., 1798. — 124 с. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Олег Святославич
Temple ring (Iskorosten).jpg Князь древлянський
990-1015
Temple ring (Iskorosten).jpg Наступник
Земля відійшла до Київського князівства