Малуша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Малу́ша (за деякими даними, Мальфрід, за іншими — Малка; бл. 942/947[1] — 1000) — неофіційна дружина Святослава Ігоровича, мати Великого князя Київського Володимира Святославича, сестра Добрині. Була дочкою якогось Малка Любечанина, якого ототожнюють із Малом, деревлянським князем. Ключниця княгині Ольги.

Короткий життєпис[ред.ред. код]

Свідченням її відносно низького соціального статусу була заява, виказана її сину Володимиру під час його сватання до Рогніди, коли та відповіла: «Не хочу роззути Володимира як робичича». Що значить «робичич» — невідомо; традиційно тлумачать це слово як «син рабині»; однак, терміну «раб» у давньоукраїнській мові не було, натомість було три стани залежних людей: рядовичі, закупи і холопи, і до жодного із цих станів Малка не належала. Можливо Рогніда просто не хотіла йти заміж за сина наложниці, і в такий спосіб відмовляла Володимиру. Натомість княгиня Ольга підозріло позитивно ставиться до «однієї з тисяч наложниць Святослава», коли під час заворушень у Києві відправляє вагітну невістку на свою ба́тьківщину.

Свідчення, що саме Малуша була матір'ю Володимира, знаходимо у пізніх джерелах XVI ст. — Никонівському та Устюзькому літописах, які стверджують, що Володимир народився у селі Будятин (Будутин) (в тексті «Будятина вісь», котре належала Ользі), куди Ольга відправила вагітну Малушу. Російський імперський історик Татіщєв вигадав, що село Будятино розташовується під Псковом. Однак, традиційно до російської історичної науки, не навів жодних доказів.

За найновішими дослідженнями, князь Володимир народився на Волині, у с. Будятичах (на околиці сучасного Нововолинська) під Володимиром на Волині, недалеко від Зимненського Святогорського монастиря[2][3]. Підтвердження цієї думки знаходять зокрема й у місцевих Будятицьких повір'ях, пов'язаних зі святим джерелом та чудотворною іконою Пресвятої Богородиці. Складові сюжетної лінії Будятицьких оповідей прямо кореспондуються з Корсунською легендою, у якій висвітлено події Володимирового хрещення[4][5].

В Іпатіївському літописі знаходимо інформацію, що Малуша була улюбленицею («милостницею») княгині Ольги. Літопис свідчить також, що маленького Володимира, привезеного до Києва, виховував рідний дядько — Добриня; він же разом із сестрою Малушею та своїм юним племінником-вихованцем відправився у 969 р. до Новгорода Великого допомагати тому князювати.

На думку деяких істориків (зокрема, М. Грушевського), Малуша була дочкою древлянського князя Мала, про це писав, ще в 1864 році Дмитро Прозоровський у статті «О родстве св. Владимира по матери». На думку дослідника, син рабині-наложниці, яких у князя було сотні, не міг претендувати на батьківський престол. Однак княгиня Ольга виховувала сина Малуші разом з двома законними спадкоємцями князя Святослава, а потім вже сам батько наділив усіх трьох синів — Ярополка, Олега і Володимира — удільними землями. Однак, деревлянське походження Малки викликає сумнів, оскільки прикметник Никитич при імені її рідного брата Добрині говорить, що його батька було звати не Малк. А, можливо, малк — це статус деревлянського князя, що означав «вождь», «князь».

І. Мицько вважає, що батько Малуші та Добрині Малк Любчанин походив не з Любеча на Чернігівщині, а з чеського граду Лібіце (Liubuz, Liubycz, Lubsc) чи Маліна (звідки й ім'я — Мал чи Малк), другого за значенням граду в князівстві Славниковичів. До Києва Мал міг потрапити з місією Адальберта 961–962 років, яка прибула до Києва від Оттона І на запрошення княгині Ольги. Єпископ Адальберт їхав на Русь через Лібіце, де конфірмував Славнікового сина Войтеха-Адальберта — майбутнього Празького єпископа та святого мученика. Після невдалого завершення місії Малуша та Добриня залишилися при дворі княгині Ольги[6].

11 вересня 2010 року було відкрито пам'ятник Малуші в місті Коростень Житомирської області, на якому зображена Малуша, дочка Мала князя древлянського разом із сином Володимиром[7][8][9].

Етимологія[ред.ред. код]

Ім'я Малуша означає зі давньоруської мови «маленька, невеличка», тобто невисокого зросту. Ім'я було надане дівчині в дитинстві, й не означає, що, вирісши, вона була невисока. Відповідно до іншої точки зору, ім'я Малуша — це давньоруська адаптація скандинавського Málfríð. Іще є думка, що Малка означає дочка Малка.

Фольклор[ред.ред. код]

Парні образи Малуші та її сина Володимира (у хрещенні — Василя) представлені в святочних фольклорних фігурах Маланки (Меланки, Миланки) і Василя. У церковному календарі день св. Меланії завершує річний коло, день св. Василя його починає. Ця календарна обставина зблизило в народній уяві преподобну Меланію і святого Василія Великого, перетворивши їх у стійку фольклорну пару. В українських народній пісенній творчості зимового циклу збереглися не тільки згадки про реальних історичних персонажів (Малушу та Володимира), а й цілий ряд деталей, які відображають правові норми Хст. і характеризують тодішній побут[10].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Їй, підчас народження її сина Володимира, навесні-влітку 962 року мало б бути 15-20 років
  2. Диба Ю. Батьківщина святого Володимира: Волинська земля у подіях X століття (Міждисциплінарні нариси ранньої історії Руси-України). — Львів: Видавництво «Колір ПРО», 2014. — 484 с.: іл. — (Серія «Невідома давня Україна». — 1)
  3. Диба Юрій. Novuogardia Калюси Малого - Новугородъ Ольги - Nemogardas Святослава - Новъгородъ Володимира (локалізація Новгорода X ст. у світлі історичної картографії)
  4. Диба Ю. Інтерпретація Корсунської легенди в Будятицькій традиції вшанування Святого джерела // Старий Луцьк (Матеріали наукової конференції «Любартівські читання», 30-31 березня 2012 р.).- Луцьк, 2012.- Вип. 8.- С. 26-39
  5. Диба Юрій. Образ матері святого князя Володимира Малуші в українській обрядовій поезії
  6. Мицько І. Українсько-чеські зв'язки та історія Підгір'я Х-ХІ стліть // П'яті «Ольжині читання». Пліснеськ. 7 травня 2010 року. Львів-Броди, 2011, с.68-69.
  7. Пам'ятник древлянській княжні Малуші з малолітнім сином Володимиром, майбутнім Великим київським князем Хрестителем Русі
  8. У Коростені відкриють пам'ятник ключниці Малуші, вартістю 50 тис. доларів
  9. Пам'ятник древлянській княжні Малуші відкрито у Коростені до Дня міста
  10. Диба Ю. Образ матері святого князя Володимира Малуші в українській обрядовій поезії // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Християнство в історії і культурі Володимира-Волинського та Волині. Науковий збірник. Випуск 47. Матеріали XLVII Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції. — Луцьк, 2013. — С. 212–227

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Прозоровский Д. И. О родстве св. Владимира по матери. — Записки Императорской Академии наук, т. V, кн. I. СПб., 1864;
  • Срезневский И. И. О Малуше, милостнице в. к. Ольги, матери к. Владимира. — Записки Императорской Академии наук, с. 33;
  • Шахматов А. Разыскания о русских летописях. Глава XIV. Свенельдич и сказочные предки Владимира Святославича;
  • Карпов А. Ю. Владимир Святой. — М.: Молодая гвардия, 1997. — 446 с. (Жизнь замечательных людей: Серия биографий; Вып. 738).

Інтернет-посилання[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.