Вишеслав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вишеслав Володимирович
 Народився  977
невідомо
 Помер  995, 1010 або 1014[1]
невідомо
Рід Рюриковичі
Батько Володимир Святий
Проживання Київська Русь
Конфесія язичник
Князь новгородський
9901010

Вишесла́в Володи́мирович (давньорус. Въишєсла́въ Володи́мировичъ; 977995/1010 (1014)[1]) — руський князь з династії Рюриковичів. Старший син великого київського князя Володимира Святого. Старший брат Ярослава Мудрого. Князь новгородський (9901010[1]). Ймовірно, руський конунг Віссавальд з Гардаріки, що зустрічається у шведських сагах.

Біографія[ред.ред. код]

Матір'ю Вишеслава була перша дружина Володимира — варяжка Олова[1] (Аллоґія[2][3]). З нею Володимир Святославич одружився у жовтні-грудні 976 , після смерті Олега , з чого можна вивести народження Вишеслава як літо 977-го року.

Про життя Вишеслава практично нічого невідомо. Він помер у Новговроді після 1010 року. Його престол успадкував молодший брат, ростовський князь Ярослав Мудрий. Інші брати не могли цього зробити — полоцький князь Ізяслав помер 1001 року, а турівський князь Святополк був переведений до Вишгорода під нагляд батька після 1013 року. На думку Леонтія Войтовича, смерть Вишеслава можна віднести до 10131014 років[1]. Щоправда, правдоподібніше, що Вишеслав помер в 1011, адже у 1012 Святополк повстає проти батька. Причиною його повстання можна назвати переведення у Новгород Великий на 2-3 роки молодшого за Святополка Ярослава.

Існує версія більш ранньої загибелі Вишеслава. Згідно з шведськими сагами, вдова конунга Швеції Еріка VI — Сігрід Гордячка відмовила сватам конунга з Гардаріки-Русі на ім'я Віссавальд. 995 року вона спалила його самого зі свитою в лазні після бенкету на честь зустрічі[4]. Німецький дослідник Фрідріх Браун ототожнював Віссавальда з волинським князем Всеволодом Володимировичем[5]. Це припущення заперечив Войтович, посилаючись на те, що 11-річний Всеволод, землі якого були віддалені від Скандинавії, не міг сватати 20-річну Сігрід.[1]. (Варто, мабуть, згадати, що син Сігрід, Улоф Шетконунг народився в 980, коли його матері мало бути 14-15 років, отже Сігрід народидася в 965, і їй у 995 було б 30, а не 20 років.) Український вчений вважав, що Віссавальдом був саме Вишеслав, якому на момент сватання було 16-18 років і землі якого знаходилися по сусідству з Швецією[6]. Олена Ридзевська пов'язувала легенду про Сігрід з впливом легенд про помсту Ольги і критично оцінювала її історичність[7]

Можливо, що разом з Вишеславом загинув Добриня Маркович, ім'я якого зникає з джерел[1].

Сім'я[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000. — ISBN 966-02-1683-1.
  2. у саґах
  3. Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 42. ISSN 0130-5247
  4. Jonsson J.R. Svensk Balladtradition. I. Balladkallor och balladtyper. — Stockholm, 1967. — 296 s. (англ.)
  5. Braun F. Das historische Russland im nordischen Schrifttum des X–XIV. Jahrhunderts // Festschrift Eugen Mogkzum 70. Geburtstag.-Halle. — 1924. S. 157–167
  6. Сігрід вибрала союз з Данією, що був скріплений шлюбом з конунгом Свеном I Вилобородим. Деякий час вона правила від імені свого малолітнього сина Олафа. Шведсько-данський союз був скерований проти Володимира. Приблизно у цей же час ярл Ейрік, син норвезького ярла Хакона, що знайшов притулок у шведів, напав на Ладогу й спалив її. Це було зроблено з ненависті до короля Олафа, якого підтримував Володимир, але при підтримці шведів (Войтович 2000).
  7. Рыдзевская Е. А. Древняя Русь и Скандинавия IX–XIV вв. — М., 1978. — С.197-200.

Джерела та література[ред.ред. код]

Войтович Л.В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.