Колос Родоський
Колос Родоський | ||||
---|---|---|---|---|
Худ. Мартен ван Хемскерк, гравюра «Колос Родоський» | ||||
36°27′03″ пн. ш. 28°13′40″ сх. д. / 36.451111000027772491° пн. ш. 28.22777800002777937° сх. д.Координати: 36°27′03″ пн. ш. 28°13′40″ сх. д. / 36.451111000027772491° пн. ш. 28.22777800002777937° сх. д. | ||||
Тип |
втрачена скульптура[d] колосальна статуяd і сім чудес світу[d] | |||
Країна | ||||
Розташування | Ancient Rhodesd | |||
Архітектор | Chares of Lindosd | |||
Матеріал | бронза | |||
Висота | 33 м | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
Structurae | 20002409 | |||
![]() | ||||
![]() |
Колос Родоський (грец. Κολοσσός της Ρόδου, лат. Colossus Rhodi) — величезна статуя грецького бога Сонця Геліоса, споруджена між 292 та 280 роками до н. е. на вході до гавані острова Родос, Греція, учнем Лісіппа Харесом[en] із Ліндоса. Статуя вважалася одним із Семи Чудес Античного Світу: за час свого існування вона була найвищою статуєю світу, висотою 70 ліктів (31,5 м).
Передісторія[ред. | ред. код]
Після швидкої смерті Александра Македонського у 323 році до н. е. відсутність єдиного спадкоємця престолу породила численні міжусобні війни між його полководцями. Урешті-решт, імперія розпалася на чотири частини, а Родос відділився та увійшов у союз із Птолемеєм Сотером, тодішнім завойовником Єгипту. Союз контролював значну частину торгових шляхів у східному Середземномор'ї, включно із виходом до Егейського моря.
У 305 році до н. е. військо Антигона Одноокого, повелителя на чолі з його сином, Деметрієм І, «завойовником міст», узяло в облогу Родос з армією чисельністю 40 000 чоловік. Проте місто було добре укріплене, і Деметрію довелося будувати високі облогові вежі, щоб дістатись на мури міста. Погані погодні умови, хитрість та запеклий опір родосців ніяк не сприяли завоюванню міста.
У 304 році до н. е. Птолемей відправив свій флот на допомогу місту і Деметрію довелось поспішно відступити, залишивши майже все військове обладнання. Щоб відсвяткувати перемогу, родосці продали військові трофеї за 300 талантів і на виручені гроші вирішили збудувати грандіозну статую своєму заступнику, богу Сонця Геліосу.
Будівництво[ред. | ред. код]
Місце для статуї підібрали на вході у гавань до острова Родос. Геліос був не просто особливо шановним божеством на острові — він вважався і його творцем. За переказом, не маючи місця йому присвяченого, сонячний бог підняв острів на своїх руках з морської глибини.
Кошти на спорудження статуї отримали за рахунок продажу різноманітних облогових знарядь, покинутих ворогом при відступі. Серед них також чудо античної військової техніки — гелеополіда — величезна облогова вежа, включно з тараном, катапультами, майданчиками для розміщення штурмових загонів, перекидними містками.
Спорудження монумента доручили відомому скульптору Харесу із Ліндоса, учню прославленого Лісіппа. Раніше Лісіпп спорудив 18-метрову статую Зевса у Таранто. На штучному пагорбі Харес встановив три кам'яних стовпи — на двох з них кріпилися бронзові деталі, що зображали ноги і торс гіганта, на третьому — деталі плаща. «Збирання» статуї здійснювалося знизу вгору — спочатку формувалися ступні, потім ікри і т. д. По мірі закріплення деталей їх засипали землею, створюючи таким чином майданчик для роботи на вищому рівні. Лише коли статуя була повністю готова, пагорб був прибраний.
Постамент було зроблено з білого мармуру, спершу встановлені ноги статуї, а потім і решта тіла. Бронзова форма божества була закріплена залізними і кам'яними конструкціями. Його голову прикрашав вінець із семи променів Сонця, які розходилися в боки. Вважалося, що лівою рукою він підтримував спадаючий плащ, а долонею правої, зігненою в лікті, прикривав очі, вдивляючись в морські далі. Через 12 років біля входу в гавань на біломармуровому пагорбі завершилося зведення гігантської фігури бога Сонця, облицьованої бронзовими листами.
Однак знахідка монети міста Анхіала засвідчила, що насправді бог тримав в лівій руці Діоніса, а у високо піднятій правій руці — виноградне ґроно, показуючи його Діонісу як покровителю виноградарства. За свідченням римського вченого і письменника Плінія Старшого, який вивчав частини зруйнованої скульптури, не кожному вдавалося обхопити великий палець на руці гіганта.
Слава про Колоса Родоського рознеслася по всьому Середземномор'ю, безліч мандрівників з інших країн приїжджали помилуватися витвором мистецтва.
Зруйнування[ред. | ред. код]
Порівняно з іншими Чудесами Світу Колос Родоський «прожив» недовге життя. Приблизно через 50 років після створення він був зруйнований землетрусом: від сильних поштовхів надламалися коліна статуї, вона звалилася вниз. Частини бронзового тіла бога Сонця протягом сторіч покоїлися на землі, породжуючи різні легенди. Так, в одній з них розказувалося, що судна, що прямували в гавань, пропливали поміж ніг гіганта.
У 977 році н. е. арабський намісник, який правив на острові, продав уцілілу частини статуї. Для їх перевезення було потрібно 900 верблюдів. Бронзове облицювання статуї було переплавлено.
Література[ред. | ред. код]
- Все о чудесах света. Атлас-справочник. Сн.-Петербург, «Кристалл», 2007, стор. 12 — 13. ISBN 978-5-9603-0081.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колос Родоський |
- The Colossus of Rhodes, a wonder of the ancient world — Путівник Родоса(англ.)
- Peter A. Clayton, Martin Price. The seven wonders of the ancient world. — Routledge, 1988. — 178 с. — ISBN 0-415-05036-7
- The Seventy Wonders of the Ancient World. The Great Monuments and How They Were Built. — М: Издательство Астрель, 2004. — 304 с. — ISBN 5-271-10388-9
- Все о чудесах света. Атлас-справочник. Сн.-Петербург, «Кристалл», 2007. — С. 12—13. — ISBN 978-5-9603-0081-0. (рос.)
- Предоставлен проект воссоздания скульптуры Колосса Родосского, получивший одобрение мэра Родоса Фотиса Хацидиакоса
- Колосс Родосский. Строительство и внешний вид монумента.
|