Тарногород
| Тарногород Tarnogród | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 50°21′ пн. ш. 22°44′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 22.733° сх. д.Координати: 50°21′ пн. ш. 22°44′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 22.733° сх. д. | ||||
| Країна |
 Польща | |||
| Регіон | Люблінське воєводство | |||
| Столиця для | Q9272880? (колишній муніципалітет) | |||
| Засновано | 1567 | |||
| Магдебурзьке право | 1567-1867, 1987 | |||
| Площа | 10,69 км² | |||
| Населення | ▼ 3 308 (01.01.2020) | |||
| · густота | 315 (2008[1]) осіб/км² | |||
| Висота НРМ | 208 м | |||
| Телефонний код | (48) 84 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | LBL | |||
| GeoNames | 757029 | |||
| OSM | ↑3118662 ·R (Гміна Тарногород) | |||
| SIMC | 0988069 | |||
| Поштові індекси | 23-420 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | tarnogrod.gminarp.pl | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Тарногород у Вікісховищі | ||||
Тарногород[2][3] (Терногород, Тарноґруд, пол. Tarnogród) — місто в східній Польщі. Належить до Білгорайського повіту Люблінського воєводства.
Історія[ред. | ред. код]
1589 року вперше згадується православна церква в Тарногороді[2]. Тарногород був центром Тарногородського (Тарногрудського) деканату Перемиської греко-католицької єпархії.
Станіслав Лєдуховський очолив скликану 1715 року в місті Тарногородську конфедерацію.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, меншою мірою — православні українці та греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська адміністрація в рамках акції Ревіндикації знищила місцеву православну церкву[2].
За пактом Молотова — Ріббентропа до СРСР, 29 вересня 1939 року німці передали місто 17-му стрілецькому корпусу. Однак «Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною» Сталін виміняв Литву на Закерзоння, яке до 12 жовтня було передане назад німцям[5]. За німецької окупації у місті діяла філія Замістського Українського допомогового комітету[6].
За спогадами колишніх бійців УПА куреня «Месники», одного вечора в грудні 1946 року місто було зайняте повстанцями сотні «Месники-1», які, попередньо виставивши застави на в'їзних дорогах й ключових точках населеного пункту і перервавши телефонне сполучення з містом, поповнили запаси продовольства й цигарок в місцевій крамниці та ліків, медикаментів і перев'язувальних матеріалів в аптеці, залишили керівникам довідки про конфіскацію на потреби УПА, а потім безперешкодно відступили на Синявщину. Місцевий відділ міліції, який мав зв'язки з польським підпіллям організації «Воля і Незалежність» (ВІН), спротиву не чинив.[7]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Костел Преображення Господнього (1750–1771, архітектор Бернард Меретин, участь — Полейовський Петро[8])
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[9][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1697 | 353 | 1201 | 143 |
| Жінки | 1798 | 338 | 1096 | 364 |
| Разом | 3495 | 691 | 2297 | 507 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
- ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 368-369. (рос. дореф.)
- ↑ В.Бешанов. Червоний бліцкриг
- ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 395.
- ↑ Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» [Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine.] — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5 Літопис УПА. Торонто 1989 — Львів 1995
- ↑ Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982.- Tom XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тарногород |
- Tarnogród // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 186. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
|
