Токарєв Віллі Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Токарєв Віллі Іванович
рос. Вилен Иванович Токарев
Основна інформація
Повне ім'я рос. Вилен Иванович Токарев
Дата народження 11 листопада 1934(1934-11-11)[1]
Місце народження Чернишев, СРСР
Дата смерті 4 серпня 2019(2019-08-04)[2] (84 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Причина смерті злоякісна пухлина
Поховання Калитниківський цвинтар[3]
Громадянство СРСР, США і Росія
Професії співак, автор пісень, поет-пісняр, композитор, автор-виконавець, контрабасист
Співацький голос бас
Інструменти вокал[d], Контрабас і балалайка
Жанри російський шансон
Нагороди
willitokarev.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі

Віллі Іванович Токарєв (рос. Вилли Иванович Токарев, англ. Willi Tokarev, ім'я при народженні: Вілен Іванович Токарєв, рос. Вилен Иванович Токарев; 11 листопада 1934, хутір Чернишов, Шовгеновський район, Адигейська автономна область, Північно-Кавказький край, РРФСР, СРСР — 4 серпня 2019[4], Москва, Росія) — радянський, американський та російський автор-виконавець пісень в жанрі шансон.

Біографія[ред. | ред. код]

Вілен Іванович Токарєв[5] народився 11 листопада 1934 року на хуторі Чернишов Шовгеновського району Адигейської АТ Північно-Кавказького краю РСФРР (зараз Республіка Адигея Росії), його предки з кубанських козаків[6]. Батьки дали ім'я синові Вілен на честь В. І. Леніна.

У 1945 році Токарєви переїхали в Каспійськ (Дагестан).[6]

У 1948 році він здійснив своє перше морське плавання, на кораблі працював кочегаром.[6]

Служив у військах зв'язку, а після звільнення в запас переїхав у Ленінград.[6]

Отримав середню музичну освіту, закінчивши музичне училище при Ленінградській консерваторії імені Римського-Корсакова по класу контрабаса.[6]

Під час навчання працював в оркестрі Анатолія Кролла, симфо-джаз-ансамблі Жан Татлян, в ансамблі Бориса Ричкова, співачки Гюлли Чохелі.[6]

Пізніше працював в ансамблі «Дружба» Олександра Броневицького з співачкою Едітою П'єхою.[6]

Почав писати пісні, музику і тексти. Є автором пісні «Хто винен?», яка була виконана Анатолієм Корольовим, пісні «Дощ» для Едіти П'єхи та інших.[6]

Працював в оркестрі Ленінградського радіо і телебачення, яким керував Давид Голощокін.[6]

Через гоніння на джаз він поїхав в Мурманськ, де став виконавцем власних пісень. Одна з них стала хітом Кольського півострова в 1973 році, «Мурманчаночка». Разом з місцевим співавтором, Володимиром Ярцевим записав пісню «Апатиты — заполярный городок», яка стала для апатитчан неформальним гімном[7].

В США[ред. | ред. код]

У 39 років, в 1974 році Віллі емігрував в США з 5$ в кишені, «мене випустили як не єврея, як єврея». Його прихистив на 2-3 тижні Толстовський фонд, завідувачкою якого була Олександра Толстая, дочка Л. Н. Толстого[8]. Там він був кур'єром, прибиральником на пекарні за хліб, перебирав російську бібліотеку у мільйонера, рознощиком газет, став безробітним, оскільки погано знав англійську мову, тому став вчити мову, читаючи американські газети[8], закінчив курси медбрата, навчився водити машину на курсах, здав на водіння таксі і став працювати таксистом[8], щоб заробити гроші на запис платівки, у вільний час писав пісні, його пограбували чотири рази, 1 раз його ледь не убив афроамериканець на Різдво.[8] Грав у Карнегі-холі на балалайці, яку купив на 5 авеню в сувенірному магазині за 50$, потім грав та співав у ресторанах і нічних клубах.[9]

У 1979 році вийшла перша платівка «А жизнь — она всегда прекрасна», яка не була помічена.

У 1981 році вийшла друга платівка «В шумном балагане», яка принесла Віллі популярність серед російськомовних іммігрантів[6].

У 1980-х роках працював у російському ресторані «Садко», а потім у ресторанах «Приморський» і «Одеса», йому акомпанувала Ірина Ола. Його називали «почесним євреєм Брайтона». Віллі заснував свій лейбл «One Man Band», записав там близько двадцяти альбомів.[6]

У 1989 році Віллі Токарєв прилетів в СРСР з концертами.70 концертів по всьому Радянському Союзу пройшли з оглушливим успіхом. Через рік він повторив гастролі[6].

На вечірці програми «Хай говорять», 2010 рік

В Росії[ред. | ред. код]

В 1990-ті Віллі Токарєв переїхав до Москви, жив на Зубовському бульварі, потім переїхав у висотний будинок на Котельнічеській набережній. Тут же відкрив свою студію звукозапису[10][11].

З 2006 року був Почесним жителем Таганського району Москви[12].

Стосунки з Україною[ред. | ред. код]

Свого часу написав пісню «Нафтуся», присвячену Трускавецькому курорту.

В 2016 відвідав окупований Крим з концертом, після чого його концерт в Києві був скасований[13].

Смерть[ред. | ред. код]

Помер 4 серпня 2019 року у віці 84 років[14], в реанімаційному відділенні московської клініки, куди він вперше потрапив ще в травні[15]. За попередніми даними, причиною смерті співака могло стати онкологічне захворювання[16].

Похорони співака відбулися 7-го серпня[17].

Родина[ред. | ред. код]

  • Перший раз одружився під час навчання в музичному училищі Ленінграда.
    • Син — Антон Токарєв народився 11 липня 1966 року в Ленінграді, живе там же, працював фельдшером на швидкій допомозі, автор і виконавець в стилі шансон, в кінці 1980-х виступав на розігріві у гурту «Ласковый май»[18], був ведучим на каналі «100 ТБ», працював радіоведучим радіостанції «шансон», потім радіоведучий програми «Вікенд з Антоном Токарєвим!» на радіо «Балтика»[19]; головний редактор петербурзької радіостанції «Модне» радіо (FM-мовлення у Виборзі, Лаппеенранті).
      • Онучка — Христина Антонівна Токарєва (нар. 13 грудня 1988 року в Ленінграді). Актриса.
      • Онук Єгор Токарєв (нар. 27 квітня 2002 року в Санкт-Петербурзі).
  • Другу дружину Віллі зустрів, приїхавши в 1990 році на гастролі в СРСР — Світлана Радушинська (нар. 1971), весілля 4 лютого 1990 в Москві[20].
    • В шлюбі народився син — Алекс Токарєв (нар. біля. 1993), живе в Нью-Йорку.
  • Третя дружина — Юлія Бединська-Токарєва (нар. 1977) — кінознавець (закінчила ВДІК).
    • дочка — Евеліна Токарєва (нар. біля 2000).
    • син — Мілен Токарєв (нар. біля 2003)[10][21][22].

Премії[ред. | ред. код]

Рік Премія Пісня Номінація Результат
2015 Шансон року «Небоскрёбы» Співак Перемога
2016 Шансон року «Журавли» Співак Перемога
2017 Шансон року «А жизнь всегда прекрасна» Співак Перемога

Творчість[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

Номерні альбоми
  • 1979 — «А жизнь — она всегда прекрасна»
  • 1981 — «В шумном балагане»[23]
  • 1983 — «Над Гудзоном»
  • 1984 — «Золото»
  • 1985 — «Козырная карта»
  • 1985 — «С днём рождения, милая мама!»
  • 1987 — «Детская пластинка»
  • 1988 — «747»
  • 1989 — «SOS!!!»
  • 1990 — «Здравствуй, милая женщина!»
  • 1990 — «Брайтонское танго»
  • 1990 — «Прямо в сердце»
  • 1990 — «Дорогие имена»
  • 1990 — «Брызги шампанского»
  • 1990 — «Нью-Йорк — Москва»
  • 1990 — «Почему евреи уезжают?»
  • 1990 — «Летят перелётные птицы»
  • 1990 — «America»
  • 1992 — «Россия есть, была и будет»
  • 1995 — «Прощай, Нью-Йорк»
  • 1996 — «Слухи»
  • 2003 — «Крымское танго»
  • 2005 — «Зита, Лена и Тимур»
  • 2006 — «Я вас любил»
  • 2006 — «Песни о моей любимой Родине», диск 1
  • 2006 — «Песни о моей любимой Родине», диск 2
  • 2006 — «Нашим из Дормаша!»
  • 2006 — «Левон»
  • 2006 — «Черноголовка»
  • 2006 — «Здравствуй, Израиль!»
  • 2006 — «Слава»
  • 2007 — «Darom»
  • 2007 — «Артур»
  • 2008 — «Александр Колиев»
  • 2008 — «Золотой колос»
  • 2008 — «Наш Мэр Московский»
  • 2008 — «Строитель наш столичный»
  • 2008 — «I Love You Once» («The Best Lyrical Songs»)
  • 2007 — «My New York» (Volume 1)
  • 2007 — «My New York» (Volume 2)
  • 2008 — «BOSSNER»
  • 2009 — «Почему блатные песни любят на Руси?», диск 1
  • 2009 — «Почему блатные песни любят на Руси?», диск 2
  • 2009 — «Армения»
  • 2009 — «Шустовский коньяк»
  • 2009 — «Эхо войны»
  • 2010 — «LOLA»
  • 2011 — «Светочка»
  • 2014 — «Дети земли»
  • 2014 — «Концерт в СССР» (запись 1989 года)
Збірники
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 1
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 2
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 3
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 4
  • 2011 — «Вилли Токарев. Коллекция легендарных песен MP3»

Кліпи[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1990 «Вот я стал богатый сэр и приехал в эСэСэР» документальний фільм

Пам'ять[ред. | ред. код]

4 серпня 2019 року голова комісії з монументального мистецтва уряду Москви Лев Лаврєнов заявив, що комісія готова розглянути прохання про увічнення пам'яті Токарєва[24].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Discogs — 2000.
  2. ↑ https://lenta.ru/news/2019/08/04/tokarev/
  3. ↑ Вилли Токарева похоронят на Калитниковском кладбище — РИА Новости, 2019.
  4. ↑ 15:41, 4 августа 2019 // Умер Вилли Токарев. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  5. ↑ Биография на официальном сайте. Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 8 грудня 2009.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н Виктор Токарев — Биография ВиктораТокарева Токарева. Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 8 грудня 2009.
  7. ↑ правда. 2016-09-11 Андрей Малахов на 50-летии Апатитов. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  8. ↑ а б в г Вилли Токарев. «В гостях у Дмитрия Гордона» (2001). Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  9. ↑ Вилли Токарев жизнь в США 1974 год. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  10. ↑ а б Биография Вилли Токарева [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.] на willitokarev.ru
  11. ↑ Журнал «Коммерсантъ Деньги» № 45 от 14.11.2011, стр. 82 Высотка для певца небоскребов. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  12. ↑ Официальный сайт Муниципалитета Таганского района — Почётные жители. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 15 січня 2014.
  13. ↑ Об Украине, Япончике и поездке в Крым: яркие цитаты Вилли Токарева. glavred.info (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  14. ↑ Умер певец Вилли Токарев. РБК. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  15. ↑ Стархит. Умер Вилли Токарев. 04.08.2019 15:55. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  16. ↑ Стала известна причина смерти Вилли Токарева. РЕН ТВ. 4 серпня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  17. ↑ ПОХОРОНЫ ВИЛЛИ ТОКАРЕВА СОСТОЯТСЯ 7 АВГУСТА. runews24.ru. 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  18. ↑ Антон Токарев с песней «Австралия». Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 6 серпня 2019.
  19. ↑ Радио Балтика :: Антон Токарев. Архів оригіналу за 5 травня 2011. Процитовано 23 червня 2011.
  20. ↑ Вилли Токарев рассказал, как встретил свою судьбу в солидном возрасте (ru-RU) . Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 6 липня 2018.
  21. ↑ Разница в возрасте не мешает счастью. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  22. ↑ Рецепт счастья Вилли Токарева [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.] | Еженедельник «Вечерний Саранск»
  23. ↑ Вилли Токарев — В шумном балагане (Vinyl, LP, Album) at Discogs. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  24. ↑ АГН «Москва» Память музыканта В.Токарева могут увековечить в Москве 4.08.2019. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Токарєв_Віллі_Іванович&oldid=41723352