Т-14

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т-14 «Армата»
4mayrehearsal 05.jpg
Тип основний бойовий танк
Походження Російська Федерація
Історія використання
На озброєнні з 2016 на військових випробуваннях
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник УКБТМ
Розроблено 2009
Виробник Уралвагонзавод
Виготовлення з 2015
Виготовлена
кількість
20
Характеристики
Вага 48 т
Довжина 10,8 м
Ширина 3,5 м
Висота 3,3 м
Екіпаж 3

Броня багатошарова комбінована
Активний: «Афганіт»
Динамічний: «Малахіт»
Головне
озброєння
125 мм 2А82-1М (152 мм 2А83 на серійних зразках)
Другорядне
озброєння
1 × 12,7 мм Корд (30 мм 2А42 на серійних зразках)
1 × 7,62 мм ПКТМ
Двигун дизель з наддувом, А-85-3А (12Н360)
1500 кс, при 2000 об/хв
Операційна
дальність
500 км
Швидкість 80 км/год

Commons-logo.svg Т-14 у Вікісховищі

Т-14 (внутрішнє позначення Т-99, Індекс ГБТУ — Об'єкт 148) — перспективний російський основний бойовий танк на гусеничній платформі «Армата». Танк має ізольовану башту без екіпажу.

Прогнозовані дати взяття на озброєння змінювалися. Перші заяви говорили про 2015 рік. Станом на 2018 рік, танк не прийнятий на озброєння.

Історія[ред. | ред. код]

1971 колектив харківського заводу ім. Малишева в ініціативному порядку запропонував проект машини[1][2], що згодом отримала позначення ГАБТУ «Об'єкт 450» і заводське позначення Т-74. Машина поділялася на п'ять окремих відсіків: моторно-трансмісійне відділення, відсік з боєкомплектом, відділення з членами екіпажу, відділення із гарматою і додатковим озброєнням, паливне відділення. Але радянське керівництво вважало концепцію танка занадто дорогою і складною у виробництві, приблизно через рік тема була закрита[3].

На початку 1980-их років завод ім. Малишева почав розробку перспективного танка «Об'єкт 477»[4][5].

У версні 2012 року командувач Сухопутними військами РФ генерал-полковник Володимир Чіркін заявляв, що перший дослідний екземпляр має бути випущений 2013 року, а на озброєння танк має бути прийнятий вже у 2015 році.[6]

У січні 2015 року було оголошено, що поставки першої партії в російську армію — лютий 2015.[7] Станом на 13 травня 2015 року танк не надійшов на озброєння, бо не пройшов державні випробування.[8]

У березні 2018 року повідомлялося, що танк пройде попередні випробування до кінця 2018 року.[9]

Конструкція[ред. | ред. код]

Танк частково базується на експериментальних танках Т-95 і «Чорний орел», успадкувавши від них, зокрема, «лафетне компонування».

Озброєння[ред. | ред. код]

Танк оснащений 125-мм гладкоствольною гарматою 2А82-1М розробки Заводу № 9 з дистанційним (ненаселена башта), повністю цифровим управлінням. Управління гарматою буде вестися з ізольованої бронекапсули. Танк містить до 40 снарядів різного призначення в автоматі заряджання, може вести вогонь у русі. У танка новий автомат подачі боєприпасів, окремий від екіпажу, з «виносом боєприпасів», що дозволяє зберегти життя екіпажу навіть за умови детонації снарядів. Кулеметне озброєння становлять зенітна роботизована установка з кулеметом «Корд» і спарений ПКТМ.

Двигун і ходова[ред. | ред. код]

Колеса ходової частини запозичені від Т-80, через меншу масу, завдяки чому танк полегшав на тонну. 7-колісна активна підвіска на лопатевих амортизаторах з диференціальним механізмом повороту з гідрооб'ємною передачею.

Машина оснащена 12-циліндровим чотиритактним Х-подібним дизельним двигуном з турбонаддувом А-85-3А (12Н360) потужністю 1500 кінських сил. Двигун багатопаливний з безпосереднім упорскуванням. 12Н360 виготовляється Челябінським тракторним заводом. Двигун розроблений Челябінським конструкторським бюро «Трансдизель».

Захист[ред. | ред. код]

Передня проекція має багатошарову комбіновану броню, дозволяючи танку витримати лобове влучення більшості сучасних і перспективних типів протитанкових снарядів і ракет. Екіпаж, з трьох осіб, що сидять у ряд, розташований в ізольованій бронекапсулі. V-подібне днище. Встановлено активний захист «Афганіт». Він здатний перехоплювати на підльоті до танка не тільки кумулятивні гранати і протитанкові керовані ракети, а й підкаліберні снаряди. «Афганіт» є вдосконаленим нащадком комплексу активного захисту «Штандарт» танка Т-95. Для комбінованої багатошарової броні фахівцями НДІ Сталі розроблені нова бронесталь марки 44с-СВ-Ш електрошлакового переплаву високої стійкості, а також нові матеріали і конструкції наповнювача. Це дозволило зменшити масу конструкції на 15 % при збереженні бронестійкості.

Зв'язок і спостереження[ред. | ред. код]

На танку встановлена ​​новітня радіолокаційна станція, яка здатна одночасно вести до 40 динамічних і до 25 аеродинамічних цілей, контролювати територію в радіусі до 100 кілометрів і в автоматичному режимі знищувати всі, що летять в нього ракети і снаряди на швидкості до 3000 метрів в секунду[джерело?]. Відповідно до техзавдання Мінпромторгу, на танк встановлені радіолокатори Ка-діапазону (26,5-40 ГГц) на базі активної фазованої антенної решітки, зроблені за низькотемпературною керамічною технологією. Т-14 оснащується танковою інформаційно-керівною системою (ТІУС), яка контролює всі вузли та агрегати, управляє бортовими системами, діагностує несправності й інтегрується з автоматизованою системою управління танкового підрозділу. Інформація з телевізійних, лазерних і тепловізійних датчиків про бойову обстановку виводиться на монітори танка. Панорамний огляд дозволяє командиру і навіднику бачити поле бою на 360 градусів; Т-14 здатний обмінюватися даними з іншими бронемашинами і командним пунктом.

Порівняння з іншими танками[ред. | ред. код]

Інциденти[ред. | ред. код]

Під час репетиції урочистого параду, присвяченому дню Перемоги у Німецько-радянській війні — 7 травня 2015 на Красній площі танк зупинився навпроти Мавзолею і заглух. Водій танка підняв червоний прапорець, що мало сигналізувати про виниклі проблеми[10]. Танк простояв протягом усієї репетиції параду, його причепили тросом до тягача і намагалися відбуксирувати.[11] За одними джерелами, — танк вдалося завести і рушити з місця лише після того, як на місце прибув співробітник (водій-випробувач) фірми-виробника — «Уралвагонзаводу».

За іншими джерелами (спостерігач на місці — кореспондент «Комсомольської правди» Дмитро Смирнов), — до танку підходив міністр оборони Сергій Шойгу; і танк таки врешті-решт відбуксирували з площі за допомогою тягача[12].

Російський диктор, який коментував репетицію параду, сказав, що глядачам була продемонстрована «евакуація підбитої техніки». Заступник гендиректора «Уралвагонзавода» Олексій Жаріч доповів російським ЗМІ, що танк «повністю справний». Причиною інциденту, на думку Жаріча, стало хвилювання водія, а також той фактор, що «техніка нова і складна». Він зазначив у «твіттері», що на репетиції параду танком керував водій-випробувач «Уралвагонзаводу». Також за його словами, танк «спокійно завівся і поїхав». «Ви тільки уявіть, яке хвилювання у хлопців, які вперше керують новою технікою…» — написав Жаріч у своєму «твіттері»[13]. Після цього цей запис Жаріча чомусь зник з його сторінки[14].

Танк «Армата» до цього раніше двічі зривав репетиції параду — на підмосковному полігоні в Алабіно. У звітах зазначалось: відмова органів управління агрегатами трансмісії. Доктор військових наук і президент Академії геополітичних проблем Костянтин Сівков вважає, що слова диктора на Красній площі про «заплановану зупинку» з метою «продемонструвати можливості щодо евакуації» є «не більше ніж спроба приховати інцидент»[15]. Раніш російські експерти відмітили, що машина Т-14, не пройшла етап державних випробувань, а лише заводські. Він до цього часу не вироблявся серійно і не був прийнятий на озброєння.[16]

Оператори[ред. | ред. код]

  • Росія Росія — у вересні 2015 року оголошувалися плани виготовити 2300 одиниць танку до 2020—2025 року.[17] У вересні 2016 було оголошено, що до 2019 року у війська буде поставлено 70 серійно виготовлених танків.[18] На військовому форумі Армія-2017 вже було оголошено про постачання 100 танків до 2020 року[19]

Інші транспортні засоби сімейства Армата[ред. | ред. код]

  • Т-15 — важка бойова машина піхоти.
  • ТОС-2 — важка вогнеметна система (ВВС) залпового вогню.
  • 2С35 Коаліція-СВ — самохідна артилерійська установка калібру 152 мм.
  • T-16 — броньована ремонтно-евакуаційна машина.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Тема 101» — перспектива советского танкостроения.
  2. Танк Т-74 — «лебединая песня» А. А. Морозова.
  3. «Армата» определит основные тренды в мировом танкостроении.
  4. ОБТ «Молот» (рос.)
  5. Танк Объект 477 «Молот». СССР Архівовано 15 December 2009[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)
  6. Новейший танк "Армата" поступит в армию России в 2015 году. Российская газета (ru). 2012-09-04. Процитовано 2018-03-03. 
  7. Военные получат первые танки Т-14 «Армата» в феврале (рос.)
  8. Новая броня России.
  9. Т-14 «Армата» поступит на вооружение армии России в 2020 году. expert.ru. Процитовано 2018-03-03. 
  10. Reuters: Новейший российский танк забарахлил на Красной площади
  11. «Армата» заглохла и её не смогли эвакуировать…
  12. Lenta.ru: Очевидцы сообщили об остановившемся на Красной площади танке «Армата»
  13. Forbes: Танк «Армата» заглох на репетиции парада на Красной площади
  14. Сторінка Жаріча в Twitter'і
  15. Газета.ru: «Армата» заглохла на Красной площади
  16. Бі-бі-сі: Танк «Армата» заглох на Красной площади(рос.). — 07.05.2015
  17. Российская армия получит на вооружение 2300 танков «Армата». Процитовано 2017-02-26. 
  18. Источник: армия РФ к 2020 году получит около 70 серийных танков "Армата". ТАСС (ru). Процитовано 2017-02-26. 
  19. Rosja: Zakupy „Armat” i nowych „Iskanderów”. Lotniskowiec - po 2025 roku. Defence24. 25 SIERPNIA 2017. Архів оригіналу за 30 серпень 2017. Процитовано 30 серпень 2017. 

Див. також[ред. | ред. код]