Т-64БМ2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з Т-64 «Краб» — дослідно-конструкторськими роботами 2016 року від ХКБМ ім. Морозова.
Не плутати з Об'єктом 476, шифр «Кедр» — радянським проєктом з ремоторизації Т-64.
Т-64БМ2 «Булат»
Т-64БМ2 на підготовці до параду, 2021 рік
Т-64БМ2 на підготовці до параду, 2021 рік
Тип основний бойовий танк
Походження  Україна
Історія використання
Оператори  Україна
Історія виробництва
Розроблено 2021
Виробник ХБТЗ спільно з Завод імені В. О. Малишева
Виготовлення з 2022
Виготовлена
кількість		 12 (на лютий 2022 року)[1]
Характеристики
Вага 45 тонн
Довжина 9925
Висота 2184
Броня
  • комбінована, багатошарова
  • Динамічний захист: «Ніж»
Головне
озброєння
 125-мм КБА-3 (36 снарядів і ПТКР)
Другорядне
озброєння
Двигун 6ТД-1
1000 к.с.
Питома потужність 22,2 к.с./т.
Швидкість 60+ км/год
Система
наведення
 лазерний приціл-далекомір 1Г46М, тепловізійний прицільний комплекс ТПН-1ТПВ
Т-64БМ2 у Вікісховищі

Т-64БМ2 — український основний бойовий танк, який є модернізацією танків Т-64. Основним виконавцем робіт є Харківський бронетанковий завод (ХБТЗ), вузли МТО і двигун постачає Завод ім. Малишева. Головною головною особливістю Т-64БМ2 є встановлення моторно-трансмісійного відділу з 1000-сильним двигуном 6ТД-1 замість штатного для Т-64 двигуна 5ТДФ (700 к.с.). Ремоторизація змусила встановити проставочне кільце на корпус і підняти на декілька сантиметрів башту танка, оскільки нове МТО має вищий рівень по кришці.[2]

Станом на початок лютого 2022 року — на озброєння ЗСУ було поставлено 10 танків Т-64БМ2 і ще 2 екземпляри для випробувань лишив собі Харківський бронетанковий завод[1].

Історія[ред. | ред. код]

Раніші розробки[ред. | ред. код]

Докладніше: Об'єкт 476

У 1970-х роках ХКБМ ім. Морозова розробило проєкт під назвою «Кедр» або «Об'єкт 476», який передбачав вдосконалення силової установки танка. Три дослідні зразки створювалися на базі Т-64А, проте використовували нову башту з поліпшеними броньованими властивостями. Моторно-трансмісійний відсік танків переобладнували під двигун 6ТД-1 (1000 к.с.).[3][2]

Проте у 2020-х цей проєкт не стали відновлювати. Пояснювалося це тим, що рішення часів Радянського Союзу не можна було перенести без змін. Для ремоторизації танка була обрана стратегія використання деталей вузлів та агрегатів, які на 2021 рік могли серійно виготовлятися на Заводі ім. Малишева. Це були найсучасніші на той час серійні зразки і рішення від Т-80УД, від БМ «Оплот», тощо.[2]

Передумови[ред. | ред. код]

За даними Defense Express, головне питання, яке мала забезпечити модернізація — встановлення двигуна 6ТД-1. Це було необхідно з огляду на поступове вичерпання запасів двигунів 5ТД, які були потрібні для підтримання у боєзданому стані парку Т-64, а також на недоцільність і, власне, неможливосіть поноволення виробництва старих «п'ятірок» на Заводі ім. Малишева, оскільки завод на той час був давно налаштований на виготовлення двигунів 6ТД-1 та 6ТД-2. Заміна двигуна давала також підвищення потужності машини, оскільки попередня модифікація — БМ «Булат» — мала недоліки: встановлений на ній форсований двигун 5ТДФМ з потужністю у 850 к.с. виявився заслабким для машини, вага якої зросла до 45 тонн. При цьому двигун форсували, а системи постачання та очистки повітря залишились у старих об'ємах. Внаслідок цього «Булати» виходили з ладу через пильовий знос форсованих двигунів.[2]

За даними ж танкіста фахівця Вадима Павлича, свого часу була випущена партія з близько 12 одиниць танків під назвою Т-64БМ2. Павлич назвав цю партію «недобулатами», оскільки ці танки мали простіший двигун і приціли, ніж БМ «Булат», що зробило цей варіант дешевшим. Замість форсованого двигуна 5ТДФМ на 850 к.с. вони отримали звичайний на 690—700 к.с. після капітального ремонту. Залишився також старий приціл 1Г42, замість нової системи управління вогнем 1А45, здатної вести вогонь «Комбатом». Візуально танк був дуже подібний до «Булата», і відрізнявся лише тим, що на башті у Т-64БМ2 залишився інфрачервоний прожектор «Луна», тоді як у «Булата» прожектор був відсутній. Але попри візуальну схожість, спроби використати ці машини у реальних умовах експлуатації одразу ж зустрілися із надмірним перегрівом двигуна. Саме ці танки і планувалося модернізувати на ХБТЗ заміною двигуна, щоб отримати повноцінну бойову машину.[4]

Початок робіт[ред. | ред. код]

У вересні 2019 року керівництво ХБТЗ повідомляло, що планує почати випуск більш поглибленої модернізації танків Т-64. Однак про встановлення іншого двигуна (що зазвичай призводить до збільшення маси машини та внесення конструкційних змін) тоді мова не йшла.

У травні 2020 року стало відомо, що Міноборони незадоволене темпами робіт зі створення оновленого Т-64 (ДКР «Краб») від ХКБМ ім. Морозова, за планами якого нова машина буде розроблена та випробувана аж у 2023 році[5].

16 вересня 2020 року директор ХБТЗ В'ячеслав Стрілець повідомив, що завод разом з фахівцями ДП «Завод ім. В. О. Малишева» виконує спільну програму щодо модернізації танка Т-64БМ2[5]. Йшлося про ремонтну дослідно-конструкторську роботу, яка проводиться Міністерством оборони при ключовій ролі Центрального бронетанкового управління та 482-го конструкторсько-технологічного центру (КТЦ) МОУ[2].

21 квітня 2021 року міноборони України замовило 12 модернізованих танків Т-64БМ2. Виконують роботи Державне підприємство «Харківський бронетанковий завод» спільно з Державним підприємством «Завод імені Малишева»[3][5][6].

У квітні 2021 року перший ремоторизований Т-64БМ2 з новим МТО і двигуном 6ТД-1 потужністю у 1000 к.с. почав заводські випробовування[2], танк успішно пройшов вогневі випробовування[7].

У 2021 році танк пройшов заводські випробування у присутності представників замовника, підтвердивши насамперед покращені ходові та вогневі можливості[2].

Т-64БМ2 92-ї механізованої бригади на параді, 2021 рік.

24 серпня 2021 року 4 модернізовані танки Т-64БМ2 у складі 92-ї механізованої бригади взяли участь у параді з нагоди 30-річчя незалежності України.[8]

Опис танка[ред. | ред. код]

Даний проект являє собою ДКР щодо модернізації танків типу Т-64БМ2 з ремоторизаціїю на двигун 6ТД-1 (МТВ уніфіковане з Т-80УД і Т-84 «Оплот»)[6][2][9].

В цілому, моторно-трансмісійне відділення аналогічне тому, що використовується на Т-80УД, за виключенням нового даху МТВ, яка запозичена з танків сімейства Т-84.

Це було потрібно, аби мінімізувати ризики виготовлення необхідних вузлів, забезпечити максимальну серійність і уніфікацію, і, власне, полегшити завдання ЗіМ і потім експлуатантам[2].

Ремоторизація танків дозволяє значно підвищити рухомість та інші ходові та експлуатаційні характеристики машини. Зокрема, питома потужність 45-тонної машини збільшується з 18,9 к.с./т до 22,2 к.с./т. Наприклад, у російського Т-90А цей показник становить 21,5 к.с./т.[7]

Для реалізації цього завдання «Харківський бронетанковий завод» розширив габарити танка у кормовій частині. Роботи йдуть під керівництвом Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України, а збирання моторно-трансмісійного відділу відповідає «Завод ім. В. О. Малишева».

Також для Т-64БМ2 прицільний комплекс 1А43У з можливістю ведення вогню керованими ракетами вітчизняного виробництва «Комбат» є штатним, тобто був встановлений ще до модернізації 2021 року.

Вид позаду. Видно новий моторно-трансмісійний відсік, броньований лист для захисту паливних баків.

Щодо інших нововведень:

  • Встановлення тепловізійного прицільного комплексу вітчизняного виробництва ТПН-1ТПВ (модернізація штатного для Т-64Б ТПН-1-49-23)[7].
  • Модернізація приладів ТКН-3 та ТВНЕ-4 шляхом встановлення електронно-оптичних перетворювачів 3-го покоління. Встановлено окрему камеру для командира[10].
  • Встановлення сучасних елементів динамічного захисту ХСЧВК комплексу «Ніж» замість штатних 4С22
  • Встановлення комплексу танкової системи супутникової навігації типу СН-4215 «Базальт»
  • Додаткові блоки ДЗ на бортах корпусу (у порівнянні з Т-64БМ «Булат» по бортам на Т-64БМ2 доданий ще один блок з модулями ДЗ «Ніж» для захисту ззовні усього конвейера з БК та площі, де є загроза для боєзапасу[2]), решітчасті екрани в зоні МТВ
  • Додатковий броньований лист товщиною у 12 мм для захисту групи зовнішніх паливних баків. Також передбачений захист закритої кулеметної установки[2]
  • Проміжне проставочне кільце для підняття башти. (Нове МТВ з двигуном 6ТД-1 має вищий рівень по даху, аніж штатне з 5ТД. Це спричинило упирання бронемаски гармати в одному з місць при обертанні башти. Було ухвалене рішення встановити на корпусі проміжне проставочне кільце, за рахунок чого вдался підняти башту на декілька сантиметрів і забезпечити безперешкодне «обмітання», тобто проходження гармати по колу при її найнижчому куті схилу. По діаметру проміжне кільце закрито додатковим бронюванням — барбетою, тобто броньованою полосою, розміщеною на корпусі[2])
  • З задньої частини танку встановлені розкладні драбинки, які спрощують екіпажу забирання на машину, що значно полегшує такі операції як, наприклад, завантаження БК[2]
  • Єдина інформаційна панель механіка-водія від «Орізон Навігації» замість традиційних датчиків: всі показники роботи танка типу масла-палива-температури-швидкості виводяться на екран. На нього ж буде виводитись вид з камер заднього ходу та мапа з GPS[9].
  • Встановлена сучасна радіостанція — завадозахищений Harris з ППРЧ[2] на заміну старим радянським. Відтепер ця бойова машина має, зокрема, систему навігації, внутрішнього та зовнішнього зв'язку, яка повністю відповідає стандартам НАТО[11].

Ця модернізація є вкрай важливою, оскільки дозволить уніфікувати двигуни на вітчизняних танках, враховуючи паралельні роботи із модернізацією Т-64БВ за програмою «Краб». Водночас технологічні рішення з Т-64БМ2 можуть цілком перенестись і на «Краб», що дозволяє прискорити цю розробку.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Т-64БМ2 у зоні бойових дій. 2022 рік.

Під час повномасштабного вторгнення РФ ці машини активно використовувалися 92-ю бригадою для оборони Харкова.[джерело?]

У жовтні 2022 року танки застосовувалися у Херсонській області.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Маневрений та захищений: Модернізований танк Т-64. YouTube. Радіо Свобода Україна. 19 лютого 2022. Процитовано 18 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Сергій Згурець (12 липня 2021). Битва за оновленний Т-64 як танк перехідного періоду: чи побачимо його на параді | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 8 липня 2022.
  3. ↑ а б Міноборони замовило 12 ремоторизованих Т-64БМ2 «Кедр». Ukrainian Military Pages. 21 квітня 2021.
  4. ↑ ​Модернізація Т-64БМ2 "Булат" проти "Крабу": які шляхи обрали на ХБТЗ та ХКБМ | Defense Express. defence-ua.com (укр.). 8 серпня 2021. Процитовано 18 квітня 2023.
  5. ↑ а б в Завод імені Малишева та ХБТЗ розробляють новий варіант модернізації основного танка ЗСУ – Т-64БМ2 | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 8 липня 2022.
  6. ↑ а б Міноборони замовило 12 модернізованих Т-64 по програмі «Кедр». Мілітарний. 21 квітня 2021. Процитовано 8 липня 2022.
  7. ↑ а б в ​Модернізований "Булат" Т-64БМ2 успішно пройшов вогневі випробування (ексклюзивне відео) | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 8 липня 2022.
  8. ↑ У Києві відбувся парад на честь 30-річчя Незалежності України: яка техніка пройшла і пролетіла над Хрещатиком | Defense Express. defence-ua.com (укр.). 24 серпня 2021. Процитовано 18 квітня 2023.
  9. ↑ а б З‘явились нові дані по танку Т-64БМ2. Мілітарний. 11 лютого 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  10. ↑ Харківський бронетанковий освоїв ремонт Т-64БМ2. Мілітарний. 5 січня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  11. ↑ ХБТЗ випробовує найновітнішу модернізацію Т-64БВ зразка 2022 року. ukroboronprom (укр.). Процитовано 12 лютого 2022.
  12. ↑ Цензор.НЕТ. Два украинских танка Т-64БМ2 "Булат" стреляют в оккупантов в Херсонской области. ВИДЕО. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 18 квітня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Т-64БМ2&oldid=42196703