Владислав Врублевський

	Владислав Врублевський; пол. Władysław Wróblewski
	Владислав Врублевський
Прапор	6-й прем'єр-міністр Королівства Польща
4 листопада 1918 — 17 листопада 1918
Попередник:	Юзеф Свежинський
Спадкоємець:	Іґнаци Дашинський як прем'єр-міністр Польської Республіки
Прапор	2-й директор Департаменту політичних відносин Королівства Польща
27 лютого 1918 — 4 квітня 1918
Попередник:	Войцех Ростворовськи
Спадкоємець:	Радзивіл Януш Францишек
Прапор	2-й Міністр закордонних справ Королівства Польща
4 листопада 1918 — 15 листопада 1918
Попередник:	Станіслав Грабінськи
Спадкоємець:	Тітус Філіпович
Прапор	2-й Директор Польського Банку
1929 — 1936
Народження:	21 березня 1875; Краків
Смерть:	19 серпня 1951 (76 років); Лодзь
Країна:	Австро-Угорщина; Польща
Релігія:	католицька церква
Освіта:	Ягеллонський університет
Рід:	род Врублевскихd
Батько:	Wincenty Mikołaj Wróblewskid
Мати:	Waleria Wróblewskad
	Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
	Медіафайли у Вікісховищі

Владислав Врублевський (пол. Władysław Wróblewski, 21 березня 1875, Краків — 19 серпня 1951, Лодзь) — польський юрист, директор Департаменту політичних відносин, міністр закордонних справ та прем'єр-міністр Королівства Польща (листопад 1918).

Біографія[ред. | ред. код]

Владислав Врублевський був доцентом управління та адміністративного права Ягеллонського університету. 19 січня 1918 Врублевський очолив апарат управління прем'єр-міністра Королівства Польща^[1]. 4 листопада 1918 року через політичну кризу та нестабільну ситуацію призначений на посаду прем'єр-міністра Королівства Польща та міністра зовнішніх справ^[2]. У часи уряду Єнджея Морачевського очолював апарат Кабінету міністрів у ранзі держсекретаря. У 1923—1925 роки він був послом Республіки Польща у Лондоні та Вашингтоні^[3]. У 1929—1936 роки — президент Банку Польщі. Був причетний, як юрист до розробки Конституції Республіки Польща, наполягаючи на копіюванні норм французького основного закону.

Директор Польського Банку[ред. | ред. код]

У період 1929—1936 років Владислав Врублевський очолював Польський Банк при правлінні прем'єр-міністра Владислава Грабського. Це був один з найтяжчих періодів реформування країни та створення грошово-кретидної та фіскальної системи країни. Врублевський був тим, хто проводив неоднаразову емісію грошових знаків^[4]. Підписані Владиславом Врублевським грошові знаки є одними з найпопулярніших серед колекціонерів сьогодення.

Відносини з Україною[ред. | ред. код]

У часи знаходження при владі як прем'єр-міністр Королівства Польща та міністр закордонних справ вів перемовини з українським урядом П. П. Скоропадського. Був одним з 22 очільників держав з ким Гетьманат Скоропадського встановив законом від 6 листопада 1918 року дипломатичні відносини. Крім того, окремо як міністр, узгоджував питання відкриття консульських установ^[5].

Література[ред. | ред. код]

Протокол 15 Рада міністрів засіданні Королівства Польського 19 січня 1918, Президія Ради Міністрів, інтернет бібліотеки Польщі.
Указ Президента Республіки від 2 травня 1923 (МП № 100).
Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.

Посилання[ред. | ред. код]

Грошові знаки Польщі [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
Україна за гетьманства П.Скоропадського (квітень — грудень 1918 р.). [Архівовано 6 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Протокол 15 Рада міністрів засіданні Королівства Польського 19 січня 1918, Президія Ради Міністрів, інтернет бібліотеки Польщі.
↑ Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.
↑ Указ Президента Республіки від 2 травня 1923 (МП № 100).
↑ Грошові знаки Польщі. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015.
↑ Україна за гетьманства П.Скоропадського (квітень — грудень 1918 р.). Архів оригіналу за 6 лютого 2014. Процитовано 4 травня 2015.