Владислав Врублевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Врублевський
пол. Władysław Wróblewski
Владислав Врублевський
Прапор
6-й прем'єр-міністр Королівства Польща
4 листопада 1918 — 17 листопада 1918
Попередник: Юзеф Свежинський
Спадкоємець: Іґнаци Дашинський як прем'єр-міністр Польської Республіки
Прапор
2-й директор Департаменту політичних відносин Королівства Польща
27 лютого 1918 — 4 квітня 1918
Попередник: Войцех Ростворовськи
Спадкоємець: Радзивіл Януш Францишек
Прапор
2-й Міністр закордонних справ Королівства Польща
4 листопада 1918 — 15 листопада 1918
Попередник: Станіслав Грабінськи
Спадкоємець: Тітус Філіпович
Прапор
2-й Директор Польського Банку
1929 — 1936
 
Освіта: Яґеллонський університет
Народження: 21 березня 1875(1875-03-21)
Краків
Смерть: 19 серпня 1951(1951-08-19) (76 років)
Лодзь
Громадянство: Австро-Угорщина
Польща
Віросповідання: Римо-католицька церква
Батько: Wincenty Wróblewski[d]
Мати: Waleria Wróblewska[d]
Нагороди:
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)

Медіафайли у Вікісховищі?

Владислав Врублевський (пол. Władysław Wróblewski, 21 березня 1875, Краків — 19 серпня 1951, Лодзь) — польський юрист, директор Департаменту політичних відносин, міністр закордонних справ та прем'єр-міністр Королівства Польща (листопад 1918).

Біографія[ред. | ред. код]

Владислав Врублевський був доцентом управління та адміністративного права Ягеллонського університету. 19 січня 1918 Врублевський очолив апарат управління прем'єр-міністра Королівства Польща[1]. 4 листопада 1918 року через політичну кризу та нестабільну ситуацію призначений на посаду прем'єр-міністра Королівства Польща та міністра зовнішніх справ[2]. У часи уряду Єнджея Морачевського очолював апарат Кабінету міністрів у ранзі держсекретаря. У 1923–1925 роки він був послом Республіки Польща у Лондоні та Вашингтоні[3]. У 1929–1936 роки — президент Банку Польщі. Був причетний, як юрист до розробки Конституції Республіки Польща, наполягаючи на копіюванні норм французького основного закону.

Директор Польського Банку[ред. | ред. код]

У період 1929–1936 років Владислав Врублевський очолював Польський Банк при правлінні прем'єр-міністра Владислава Грабського. Це був один з найтяжчих періодів реформування країни та створення грошово-кретидної та фіскальної системи країни. Врублевський був тим, хто проводив неоднаразову емісію грошових знаків[4]. Підписані Владиславом Врублевським грошові знаки є одними з найпопулярніших серед колекціонерів сьогодення.

Відносини з Україною[ред. | ред. код]

У часи знаходження при владі як прем'єр-міністр Королівства Польща та міністр закордонних справ вів перемовини з українським урядом П. П. Скоропадського. Був одним з 22 очільників держав з ким Гетьманат Скоропадського встановив законом від 6 листопада 1918 року дипломатичні відносини. Крім того, окремо як міністр, узгоджував питання відкриття консульських установ[5].

Література[ред. | ред. код]

  1. Протокол 15 Рада міністрів засіданні Королівства Польського 19 січня 1918, Президія Ради Міністрів, інтернет бібліотеки Польщі.
  2. Указ Президента Республіки від 2 травня 1923 (МП № 100).
  3. Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921–1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Протокол 15 Рада міністрів засіданні Королівства Польського 19 січня 1918, Президія Ради Міністрів, інтернет бібліотеки Польщі.
  2. Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921–1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926.
  3. Указ Президента Республіки від 2 травня 1923 (МП № 100).
  4. Грошові знаки Польщі
  5. Україна за гетьманства П.Скоропадського (квітень — грудень 1918 р.).