Юзеф Свежинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Свежинський
пол. Józef Świeżyński
Юзеф Свежинський
Прапор
5-й Прем'єр-міністр Королівства Польща
23 жовтня 1918 — 3 листопада 1918
Попередник: Ян Кухажевський
Спадкоємець: Владислав Вроблевський
 
Народження: 19 квітня 1868(1868-04-19)
Влонице
Смерть: 12 лютого 1948(1948-02-12) (79 років)
Сандомир Польська Народна Республіка
Поховання: Маліце-Косьцельне
Країна: Польща
Релігія: католицтво
Освіта: Медичний факультет Варшавського університету
Партія: Національна Ліга Польщі
Батько: Владислав Ґерард Свежинський
Мати: Гелена Свежинська
Нагороди:
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест (з зіркою)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Юзеф Свежинський (пол. Józef Świeżyński) (19 квітня 1868 року, Влонице, Царство Польське, Російська імперія — 12 лютого 1948 року, Сандомир, Польська Народна Республіка) — поміщик, політик, лікар, 5-й прем'єр-міністр Королівства Польща.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство та юність[ред. | ред. код]

Юзеф народився в родині поміщиків Владислава Ґерарда і Гелени Свежинських. Отримав освіту в середній школі Радома, після чого вступив на медичний факультет Варшавського університету. У 1893 році після закінчення медичної школи Юзеф відправився до Німеччини, де він працював у медичних установах Берліна та Гессена.

Одруження та подальша кар'єра[ред. | ред. код]

У тому ж році він одружився з Вандою Кіньорською. Після повернення в Польщу працював лікарем у Варшаві, однак через поганий стан здоров'я дружини вимушений був переїхати до Желенова, на батьківщину дружини. У 1908 році він купує невелику нерухомість та обирається у Державну Думу Російської імперії, в яку переобирається ще двічі. Будучі депутатом російського парламенту організовує соціальні заходи в Польщі.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Після початку Першої світової війни став допомагати скаліченим воякам та ветеранам війни, об'єднавши в цьому зсилля з небайдужими поляками. У 1919 році він став Президентом Польського товариства «Просвіта» яке очолював до 1933 року. За соціально-освітню діяльність у 1924 році він був нагороджений Орденом Відродження Польщі.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни Юзеф брав участь у підпільній діяльності. У 1944 році оселився в Сандомирі, де й помер у 1948 році та був похований.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Свежинський зацікавився політикою ще в коледжі та приймав учать у діяльності підпільного Польського союзу молоді «Zet». У 1893 році він приєднався до Національної ліги[1]. У 1906—1915 роки був тричі обраний депутатом Державної Думи (І, ІІІ, IV скликання) від провінції Радом[2].

Прем'єр-міністр[ред. | ред. код]

23 жовтня 1918 року Свежинський був призначений прем'єр-міністром Королівства Польща. У перші дні правління він вживав заходи щодо зміцнення незалежності, що була проголошена 7 жовтня 1918 року. Крім того, відстоював позицію щодо негайного створення Збройних Сил, як елементу державної незалежності та суверенітету[3]. На хвілі підтримки німцями вступив у конфлікт з Юзефом Пілсудським, який домагався посади військового міністра. Кабінет Свежинського не дуже підтримувався активістами Національної ліги, які виступали проти його призначення[4]. Щоб отримати ширку соціальну базу підтримки 3 листопада Юзеф Свежинський оголошує декрет в якому відмежовується від Регентської Ради і проголошує створення «Національного уряду». Такі кроки Свежинського призводять до конфлікту з монархістами та лівими партіями. Де-факто, спроба перехопити владу і відмежуватися від монархістів та соціалістів призвела до відставки Кабінету Юзефа Свежинського[5].

Подальша політична кар'єра[ред. | ред. код]

У перші роки незалежності Юзеф брав участь у розробці Конституції Польщі, після чого остаточно пішов з політики.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Джозеф Myjak. Історія Юзефа Свежинського. стор 14-16. 3 березня 2011.Регіональне інформаційне агентство.
  2. Н. Д. Постніков: Державна дума Російської імперії: 1906—1917 .. Москва :. Російська політична енциклопедія, 2008, стор 550.
  3. Йозеф Свежинський. Енциклопедія PWN [он-лайн].
  4. «Інформація і знання» 10 листопада 2008
  5. Польські політичні програми в 1917—1918 рр. Гуманітарний факультет, Університет Щецин, 12 листопада 2013. стр. 13-14.

Література[ред. | ред. код]

  • «Інформація і знання» 10 листопада 2008.
  • Джозеф Myjak. Історія Юзефа Свежинського. стор 14-16. 3 березня 2011.Регіональне інформаційне агентство.
  • Йозеф Свежинський. Енциклопедія PWN [он-лайн].
  • Н. Д. Постніков: Державна дума Російської імперії: 1906—1917 .. Москва :. Російська політична енциклопедія, 2008, стор 550.
  • Польські політичні програми в 1917—1918 рр. Гуманітарний факультет, Університет Щецин, 12 листопада 2013. стр. 13-14.