Ян Кшиштоф Белецький
| Ян Кшиштоф Белецький Jan Krzysztof Bielecki | |
|---|---|
| пол. Jan Krzysztof Bielecki | |
 Jan Krzysztof Bielecki | |
| Прем'єр-міністр Польщі | |
| 4 січня 1991 — 5 грудня 1991 | |
| Президент | Лех Валенса |
| Попередник | Тадеуш Мазовецький |
| Наступник | Ян Ольшевський |
| Міністр європейської інтеграції Польщі | |
| 1993 — 1994 | |
| Президент | Лех Валенса |
| Народився |
3 травня 1951 (72 роки) Бидгощ, ПНР |
| Відомий як | економіст, політик, банкір |
| Громадянство |
 Польща |
| Національність | поляк |
| Освіта | Гданський університет |
| Alma mater | Гданський університет |
| Політична партія |
Солідарність Ліберально-демократичний конгрес |
| Релігія | католицизм |
| Нагороди | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ян Кшиштоф Белецький (пол. Jan Krzysztof Bielecki); нар. 3 травня 1951, Бидгощ) — польський політик, економіст, прем'єр-міністр з 4 січня по 5 грудня 1991 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив ліцей імені Владислава Пнівського в Гданську, факультет економіки транспорту Гданського університету в Сопоті в 1973.
У 1970-ті роки працював асистентом в Інституті економіки водного транспорту, в 1980-1982 — в Центрі підготовки управлінських кадрів міністерства машинобудування. Був експертом «Солідарності», під час воєнного стану співпрацював з підпільним рухом, в травні 1982 звільнений з роботи з політичних мотивів.
У 1982-1985 займався власним бізнесом, потім заснував кооператив «Світанок», в якому працювали діячі опозиції, що піддавалися переслідуванням.
В 1989 обраний депутатом Сейму як представник опозиції, входив до складу Цивільного парламентського клубу.
У 1991 був прем'єр-міністром (у президентстві Леха Валенси), його уряд продовжував курс на реалізацію ліберальних реформ, що проводився кабінетом Тадеуша Мазовецького, ключову роль у ньому продовжував грати Лешек Бальцерович. Білецький заснував партію Ліберально-демократичний конгрес (ЛДК), обраний від неї депутатом Сейму в 1991.
В уряді Ханни Сухоцької (1993-1994) був міністром європейської інтеграції.
З листопада 1993 — директор і представник Польщі в Європейському банку реконструкції та розвитку в Лондоні.
У 2001 його партія ЛДК увійшла до складу Союзу свободи.
З 1 жовтня 2003 — генеральний директор банку Pekao SA.
У листопаді 2009 подав у відставку з цієї посади.
З 15 січня 2010 — голова ради Польського інституту міжнародних справ.
9 березня 2010 прем'єр Дональд Туск призначив його головою Економічної ради при прем'єр-міністрі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений орденом Білого Орла (2010), почесним знаком Bene Merito (2010). У 1991 удостоєний премії Киселя, заснованої Штефаном Кисилевським.
Посилання[ред. | ред. код]
- [1] [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]
|
