Ян Кшиштоф Белецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ян Кшиштоф Белецький
Jan Krzysztof Bielecki
Ян Кшиштоф БелецькийJan Krzysztof Bielecki

Час на посаді:
4 січня 1991 — 5 грудня 1991
Президент   Лех Валенса
Попередник Тадеуш Мазовецький
Наступник Ян Ольшевський

Час на посаді:
1993 — 1994
Президент Лех Валенса

Народився 3 травня 1951(1951-05-03) (67 років)
Бидгощ, ПНР
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Освіта Гданський університет
Політична партія Солідарність
Ліберально-демократичний конгрес
Релігія католицизм

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ян Кшиштоф Белецький (пол. Jan Krzysztof Bielecki); нар. 3 травня 1951, Бидгощ) — польський політик, економіст, прем'єр-міністр з 4 січня по 5 грудня 1991 року.

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив ліцей імені Владислава Пнівського в Гданську, факультет економіки транспорту Гданського університету в Сопоті в 1973.

У 1970-ті роки працював асистентом в Інституті економіки водного транспорту, в 1980-1982 — в Центрі підготовки управлінських кадрів міністерства машинобудування. Був експертом «Солідарності», під час воєнного стану співпрацював з підпільним рухом, в травні 1982 звільнений з роботи з політичних мотивів.

У 1982-1985 займався власним бізнесом, потім заснував кооператив «Світанок», в якому працювали діячі опозиції, що піддавалися переслідуванням.

В 1989 обраний депутатом Сейму як представник опозиції, входив до складу Цивільного парламентського клубу.

У 1991 був прем'єр-міністром (у президентстві Леха Валенси), його уряд продовжував курс на реалізацію ліберальних реформ, що проводився кабінетом Тадеуша Мазовецького, ключову роль у ньому продовжував грати Лешек Бальцерович. Білецький заснував партію Ліберально-демократичний конгрес (ЛДК), обраний від неї депутатом Сейму в 1991.

В уряді Ханни Сухоцької (1993-1994) був міністром європейської інтеграції.

З листопада 1993 — директор і представник Польщі в Європейському банку реконструкції та розвитку в Лондоні.

У 2001 його партія ЛДК увійшла до складу Союзу свободи.

З 1 жовтня 2003 — генеральний директор банку Pekao SA.

У листопаді 2009 подав у відставку з цієї посади.

З 15 січня 2010 — голова ради Польського інституту міжнародних справ.

9 березня 2010 прем'єр Дональд Туск призначив його головою Економічної ради при прем'єр-міністрі.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Білого Орла (2010), почесним знаком Bene Merito (2010). У 1991 удостоєний премії Киселя, заснованої Штефаном Кисилевським.

Посилання[ред.ред. код]