Феодор Студит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Феодор Студит
грец. Θεόδωρος ο Στουδίτης
Studite.jpg
мозаїка XI ст.
Основні відомості
Дата народження: 759
Місце народження: Константинополь
Країна: Візантійська імперія Візантійська імперія
Конфесія: православ'я Константинопольського патріархату
Дата смерті: 826
Місце смерті: Херсонес Фракійський
Праці й досягнення
Рід діяльності: письменник
Основні інтереси: теологія
Титул: монах, ігумен, святий
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Феодор Студит (грец. Θεόδωρος ο Στουδίτης, 759 р., м. Царгород — 11 листопада 826 р.[1], Херсонес Фракійський, Віфінія) — візантійський монах-аскет, преподобний, захисник та реформатор монастирського життя, який сам заснував Студійський монастир у Константинополі. Православна церква вшановує його пам'ять 11 листопада, або 24 листопада за новим стилем та день пам'яті 26 січня, або 8 лютого за новим стилем — перенесення мощей преподобного Феодора Студита.

Біографія[ред.ред. код]

Феодор Студит народився у родині збирача податей Фотіна та його дружини Феоктісти, здобув різнобічну освіту. Бувши сином придворного службовця, вважав неможливим для себе пристати на державну службу через те, що імператор Констянтин V Копронім (741—775) підтримував іконоборців.

Залишив службу й батько Феодора, він із матір'ю роздали своє майно бідним, розлучились та прийняли монашество[2]. У той час Феодор вже став відомим своєю блискучою ораторською майстерністю під час виступів на захист іконошанування.

Проте дядько Феодора Платоні — блаженний, брав участь у VII Вселенському Соборі — закликав племінників: Феодора разом із братами Йосифом та Євфімієм — прийняти чернецтво у монастирі «Сакудіон», який, власне, їх дядько Платоні побудував у Віфінії, неподалік від гори Олімп. Згодом Феодор став настоятелем цієї обителі.

796 року за ревність у зберіганні церковних правил та викриття беззаконня імператора Костянтина VI після жорстоких мук Феодор був засланий і кинутий до в'язниці у місті Солунь — нині Салоніки. Проте за імператриці Святої Ірини його повернули та навіть доручили керувати запустілим Студійським монастирем біля Копроніма. Дуже скоро в обителі зібралось понад тисячу іноків[3]. Для управління монастирським життям Феодор написав устав, який отримав назву Студійського уставу.

За імператора Никифора I (802811) та Лева Вірменина (813820) Феодор багато постраждав за іконошанування та зазнав ув'язнення спочатку в Іллірії, у фортеці Метопа, а потім в Анатолії, в Боніте. Після смерті Лева Вірменина Феодор був звільнений з ув'язнення новим імператором Михайлом ІІ та оселився в місті Херсонесі. Помер 11 листопада 826 року в монастирі «Святого Трифона» у Віфінії.

Мощі преподобного Феодора були перенесені у Студійську обитель 845 року. Брат Феодора Йосип, єпископ Солуньський, теж постраждав від іконоборців, і помер 830 року в Студійському монастирі, де знаходяться і його мощі.

Найдавніший слов'янський текст житія Феодора Студита знаходиться в Виголексінському збірнику[ru] XII століття.

Праці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]