Флорешти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флорешти
Floreşti
Герб Прапор
Bulevardul Dacia, Florești.JPG
Розташування міста Флорешти
Основні дані
47°53′36″ пн. ш. 28°18′05″ сх. д. / 47.89333° пн. ш. 28.30139° сх. д. / 47.89333; 28.30139Координати: 47°53′36″ пн. ш. 28°18′05″ сх. д. / 47.89333° пн. ш. 28.30139° сх. д. / 47.89333; 28.30139
Країна Молдова
Регіон Флорештський район
Статус міста 1946
Населення 11 998 ос.
Площа 15 км²
Поштові індекси MD-5000
Телефонний код 373 250
Номери автомобілів FR
Висота НРМ 88 м
Міська влада
Мер міста Валерій Чапа

Флорешти у Вікісховищі?

Флорешти (молд./рум. Floreşti, Флорешть) - місто в Молдові, центр Флорештського району. Лежить за 130 км на північний захід від Кишиніва, на річці Реут. Залізнична станція на лінії Бєльці-Слобідка залізниць Республіки Молдови.

Історія[ред. | ред. код]

Назва міста Флорешти походить від прізвища «Флоареа» і суфікса «-ешть», типового для молдавських населених пунктів. Молдавське прізвище Флоареа (квітка) була вперше згадана в грамотах XV-XVI століть. Перші свідчення згадують наявність 3-х поселень і 18 скитів, розташованих на території нинішнього міста й у його околицях. У 1668-1683 р. старе село Флорешти перебувало у володінні великого логофета Мирона Костина, частина з яких він продав в 1754 році.

У 1772-1773 роках на території володіння Іордаке Кантакузіни розташовувалися 33 селянських дворів. А в 1809 році була побудована перша церква Св. Миколи, поруч із якою перебуває сучасний молдавський цвинтар. Після приєднання Бессарабії до Росії в 1812 році Флорешти стають власністю російського генерала Семена Старого. До 1853 року будується церква Св. Митрофана. У 1862 році відкривається церковно-парафіяльна, а в 1873 - народна школи. Відкривається й земська лікарня на 5 ліжок. У 1894 році закінчилося будівництво залізничного вокзалу й відкритий рух по маршруті Бєльці-Рибниця.

На початку XX століття у Флорештах працюють одна телефонна лінія й одна телеграфна. У 1913 році на володіннях Миколаєва був побудований залізний міст через річку Реут. У період з 1918 по 1940 рік, коли Бессарабія входила до складу Румунії, були відкриті початкова школа, гімназія «Г. Дука» і змішана школа.

Після закінчення Другої світової війни і повторної анексії Молдавії Радянським Союзом, в 1946 році Флорешти одержують статус міста, ставши районним центром. У часи МРСР у Флорештах працювали заводи (скляний, тютюново-ферментаційний, виноробний, маслоробний), завод «Коммунальник», промислово-збутове об'єднання «Молдплодоовочпром» і ін. Поблизу Флорешт перебував цукровий завод. У 1991 році населення нараховувало 18,2 тис. чоловік.

У цей час Флорешти займають 690 га землі. Населення міста становить близько 13 тис. чоловік. Працюють заводи (скляного, консервного, тютюновий, комунального господарства) і фабрики: швейна й інших. Також у місті працює безліч індивідуальних підприємств, комерційних об'єднань і філій банків, аптеки, ветеринарна лікарня, санепідстанція, швидка допомога, центральна районна лікарня, центр сімейних лікарів і консультативна поліклініка.

З освітніх установ працюють ліцей ім. І. Крянге, дві середніх школи й одна початкова, два дитсадки, спортивна, музична й художня школа. У місті є також готель, бібліотека, музей, будинок культури, будинок творчості, міський стадіон, підлітковий клуб «Лучафервул».

Археологічні розкопки[ред. | ред. код]

Біля Флорешт в 1955-1958 і в 1960-1961 рр. археологом Тетяною Пассек виявлені залишки пізньонеолітичного поселення. Шар поселення культури лінійно-стрічкової кераміки поч. 4-го тис. до н.е. перекритий шаром поселення культури Боян 4-го тис. до н.е.

Виявлено сліди овальних землянок, що утворять вулиці, кераміка, кам'яні й кісткові знаряддя, глиняні жіночі статуетки й моделі жител. Населення займалося землеробством, скотарством і полюванням. На ранньому етапі характерні кухонний і орнаментований столовий посуд, зернотерки, рогові мотики. На пізньому етапі - писана кераміка, статуетки з кістки, глини.

Сучасна археологія Флорешти-І відносить до ранньотрипільської фази Докукутені-ІІ.

Уродженці[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]