Кагул (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто Кагул
молд./рум. Cahul
Основні дані
Країна Молдова Молдова
Район Кагульський район
Комуна Кагул
Перша згадка XVI століття
Статус з 1835 року
Населення 35 488 осіб (2004, перепис[1])
Поштові індекси 3900, 3901, 3905, 3907, 3909
Телефонний код +373-299
Географічні координати 45°45′ пн. ш. 28°11′ сх. д. / 45.750° пн. ш. 28.183° сх. д. / 45.750; 28.183Координати: 45°45′ пн. ш. 28°11′ сх. д. / 45.750° пн. ш. 28.183° сх. д. / 45.750; 28.183
Висота над рівнем моря 50 м
Водойма річка Прут
Відстань
Найближча залізнична станція Кагул
До Кишинева
 — фізична 135 км
Місцева влада
Веб-сторінка http://www.kagul.ru/
Карта
Кагул (Молдова)
Кагул
Кагул

Кагу́л (молд./рум. Cahul) — місто на півдні Молдови, поблизу річки Прут, центр Кагульського району, курорт.

Офіційно містом Кагул став у грудні 1835 року, він одержав свою назву на честь Перемоги російських військ над турецькою армією при річці Кагул в 1770 році. До того часу поселення називалося спочатку Шкея, потім — Фрумоаса (Гарне), і вперше було згадано в государевих грамотах на початку XVI століття.

Географія[ред.ред. код]

Кагул розташований на відкритому місці з невеликим ухилом до річки. Воно добре сплановане. Невелика притока Пруту, річка Фрумоаса, ділить його на дві нерівні частини — північну й південну.

Клімат[ред.ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 21.4 °C (70.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -2.7 °С (27.1 °F).[2]

Клімат Кагула
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 0,2 1,8 7,9 15,9 21,6 25 26,8 26,5 22,6 15,9 8,5 2,6 14,6
Середня температура, °C −2,8 −0,9 3,8 10,8 16,4 19,8 21,4 21,1 17,2 11,2 5,2 0 10,3
Середній мінімум, °C −5,7 −3,7 −0,2 5,6 11,1 14,5 16 15,7 11,9 6,6 1,9 −2,7 5,9
Норма опадів, мм 36 39 33 41 56 76 66 56 48 28 38 40 557
Джерело: Weatherbase

Історія[ред.ред. код]

Місто було утворене в 1835 році. Наприкінці XIX століття населення Кагула становило 6115 осіб. Місто мале: торговельних місць — 71 (з річним оборотом в 235500 рублів), 3 гончарних заводи (з оборотом в 300 рублів), 2 цегельних заводи (з оборотом в 1500 рублів), шкіряний завод (з оборотом в 900 рублів), 40 млинів (1 паровий, 3 водяних, кінний, 35 вітряних), 2 пасіки. В місті діяли 2-класного чоловіче й 1-класне жіноче училища. Дохід міста в 1891 році склав 22477 рублів, витрати — 22311 рублів. Місто мало митний пункт, через який привезено в 1891 році товарів на 778 рублів, вивезене — на 467030 рублів.

На початку 1960-х років у Кагулі виявлене джерело теплої сірководневої хлориднонатрієвої мінеральної води, придатної для лікування різних захворювань. Кагульська мінеральна вода відрізняється високим вмістом брому й йоду, і застосовується при лікуванні захворювань серцево-судинної й нервової систем, опорно-рухового апарата й хвороб шкіри. В 1970 році населення місто становило 26 тисяч осіб. З 1978 року працює курортний санаторій «Nufarul Alb» («Біле Латаття»), що і дає місту право називатися курортним.

У часи МРСР у місті збудовані виноробні підприємства, заводи (рибокоптильний, пивоварний, сухих фруктів, будматеріалів), кагульська дослідна станція зрошуваного землеробства й зональна агрохімічна лабораторія, гідромеліоративний радгосп-технікум, медичне та педагогічне училища, відкрито історико-краєзнавчий музей.

Серед нечисленних архітектурних пам'ятокв, що збереглися в Кагулі, особливе місце займає діючий Собор Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла, збудований в 1850 році.

Культура й мистецтво[ред.ред. код]

У Кагулі є краєзнавчий музей, більшу частину колекції якого становлять археологічні знахідки, що представляють Трипільську культуру. Цікава також колекція російської зброї, обмундирування й нагород, що зображає історію російсько-турецьких війн XVIII століття.

Кагул є великим фестивальним центром. Тут проходять два фольклорних («Нуферул Альб» і «Бобочелул») і музичний фестиваль «Обличчя друзів».

  • «Нуферул Альб» («Біле латаття») з 1993 року є членом Міжнародної федерації фольклорних фестивалів (C.I.O.F.F.) і входить до її офіційного календаря. Він проводиться раз у два роки, на початку липня. У фестивалі беруть участь колективи, що виконують відновлений або стилізований фольклор.
  • Фестиваль дитячих фольклорних танцювальних колективів «Бобочелул» («Бутон латаття») проводиться з 1998 року, став регулярним і придбав певну популярність.
  • «Обличчя друзів» замислювалася як щорічна зустріч кагульських музикантів, що працюють у легких музичних жанрах. Згодом фестиваль виріс із провінційного заходу в подію міжнародного масштабу і щорічно збирає кілька тисяч гостей.

Відомі кагульчани[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]