Келераш (Молдова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Калараш
Călăraşi
Герб Прапор
Railway terminal, Calarasi (Moldova).jpgЗалізничний вокзал у місті Келераш (Молдова)
Основні дані
46°50′00″ пн. ш. 29°29′00″ сх. д. / 46.83333° пн. ш. 29.48333° сх. д. / 46.83333; 29.48333Координати: 46°50′00″ пн. ш. 29°29′00″ сх. д. / 46.83333° пн. ш. 29.48333° сх. д. / 46.83333; 29.48333
Країна Молдова
Регіон Каларашський район
Засновано 1432
Статус міста 1940
Населення 14 600 (2005)
Поштові індекси MD-4400
Міста-побратими Келераші і Бюль
Міська влада
Мер міста Микола Мельник

CMNS: Калараш на Вікісховищі

Калара́ш (молд./рум. Călăraşi, Кэлэрашь) — місто в Молдові, центр Каларашського району за 50 км від Кишиніва. Залізнична станція на лінії Кишинів-Унгени.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва «Calarasi» означає «вершники». У сучасній румунській мові замість нього використається слово «calareti». Цій назві місто зобов'язане легендою, відповідно до якої господар Стефан III Великий у війні з турками наказав загону кіннотників нести на цьому місці оборону. Коли турки напали на загін, багато хто загинув у бою, але перемогли. Відтоді поселення на цьому місці називається Келерашь.

Доповнення;

Назва міста «Calarasi» від румунського «вершники» (calareti, calareti) вони ж — візантійські легкі кавалерійські воєнізовані частини, котрі виконують охорону торговельних шляхів і які за формою своєю й озброєністю не відрізнялися від гусарів. Якщо мова не йде про тих самих.

Що місто К. розташоване було на стародавньому торговельному тракті підтверджують; стародавня візантійська церква в центрі Калараша, зруйнована на жаль ще в 70-ті роки 20-го сторіччя, але пам'ять про яку збереглася не тільки в народній пам'яті але й в архівах теж, крім неї ще збереглися в місті й на сьогодні слава Богу, але, на жаль не так багато, і розташовані уздовж і недалеко від колишнього торговельного тракту службовці торговцям значні льохи інші з яких приголомшують своїми розмірами. Уже про стародавності своєї торговельний тракт свідчить своїми підмурівками, шари які в умовах нестабільної для будов місцевих дакійських чорноземних ґрунтів збереглися не скрізь. Сам торговельний тракт дуже давній і про нього віодомо, що згадується в багатьох стародавніх хроніках за довго до народження Стефана Третього Мушата; від столиці Східної Волохії («принципат молдова»), тобто від міста Яси, після того як проходив через «перевал» (населений пункт «Корнешти») надалі тракт заглиблювався в лісистий важко прохідний район, у якому візантійської поліції турбот з лісовими розбійниками («хайдеїй»,«гайдуками») завжди вистачало але турботи візантійської «потири» якої з успіхом виконували частини «келерашів». У цьому місці вони були розквартировані майже в самому центрі «Кодр». Судячи по наступних найменуваннях населених пунктів «охороні візантійські келераші» на тракті ведучому від Яс на схід розквартирувалися в: Каларашах — Страшенах — Лепушне (Котовськ, Хенчешты) — Тігіні (Бендери), далі тракт ішов уже по Наддністрянщині розгалужуючись до сходу на Молдованку (Одеса, «Хаджибей») і убік Південного Бугу на північ...

Історія[ред.ред. код]

Калараш відомий з XV століття.

У часи МРСР у Калараші функціонували винно-коньячний комбінат, консервний і маслосироробний заводи, працювала швейна промисловість, діяло педагогічне училище. В 1970 році населення становило 13,9 тис. жителів.

Відомі каларашці (євреї)[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Відома класична клезмерська композиція за назвою «Калараш». Записувалася різними музикантами клезмерського напрямку, одним з перших — Нафтулей Брандвейном (1884—1963; cf. компакт-диск «Klezmer Music. Early Yiddish Instrumental Music: 1908-1927». Arhoolie: США, 1977, запис 1922 року)