Формула-1 — Чемпіонат 1969

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
20-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1968    Сезон 1969    1970 ►
Велика Британія Джекі Стюарт
Чемпіон світу
Велика Британія Джекі Стюарт (Matra-Ford)
Кубок конструкторів
Велика Британія Matra-Ford

Формула-1 1969 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з березня по жовтень та складався з 11 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Південної Африки 1 березня та закінчився на Гран-прі Мексики 19 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Джекі Стюарт. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Matra-Ford.

Команди та пілоти[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1969 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
Велика Британія Gold Leaf Team Lotus Lotus-Ford 49B
63 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Велика Британія Грем Гілл 1–10
Австрія Йохен Ріндт 1–2, 4–11
США Маріо Андретті 1, 7, 10
Велика Британія Річард Аттвуд 3
Велика Британія Джон Майлз 5–6, 8–9, 11
Велика Британія Rob Walker/Jack Durlacher Racing Team Lotus-Ford 49B Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Швейцарія Жо Зіфферт Всі
Велика Британія Bruce McLaren Motor Racing McLaren-Ford M7A
M7B
M7C
M9A 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Нова Зеландія Денні Гальм Всі
Нова Зеландія Брюс Макларен Всі
Велика Британія Дерек Белл 6
Велика Британія Matra International Matra-Ford MS10
MS80
MS84 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D Велика Британія Джекі Стюарт Всі
Франція Жан-П'єр Бельтуаз Всі
Франція Джонні Серво-Ґевін 9–11
MS7 Ford Cosworth FVA 1.6 L4 D Франція Джонні Серво-Ґевін 7
Італія Scuderia Ferrari SpA SEFAC
США North American Racing Team 		Ferrari 312/68
312/69 		Ferrari 255C 3.0 V12 F Нова Зеландія Кріс Амон 1–6
Мексика Педро Родрігес 6, 8–11
Італія Ернесто Брамбілла 8
Велика Британія Owen Racing Organisation BRM P138
P133
P139 		BRM P101 3.0 V12
BRM P142 3.0 V12 		D Велика Британія Джон Сертіс 1–4, 6–11
Велика Британія Джекі Олівер 1–4, 6–11
Канада Білл Брак 9
Канада Джордж Ітон 10–11
Велика Британія Reg Parnell Racing BRM P126 BRM P101 3.0 V12 G Мексика Педро Родрігес 1–3
Велика Британія Motor Racing Developments Ltd Brabham-Ford BT26A Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Австралія Джек Бребем 1–4, 8–11
Бельгія Жакі Ікс Всі
Родезія Team Gunston Lotus-Ford 49 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D Родезія Джон Лав 1
Brabham-Repco BT24 Repco 620 3.0 V8 F Родезія Сем Тінгл 1
ПАР Team Lawson McLaren-Ford M7A Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D ПАР Безіл ван Роєн 1
ПАР Jack Holme Brabham-Repco BT20 Repco 620 3.0 V8 G ПАР Пітер де Клерк 1
Велика Британія Frank Williams Racing Cars Brabham-Ford BT26A Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D Велика Британія Пірс Каредж 2–11
BT30 Ford Cosworth FVA 1.6 L4 D Велика Британія Річард Аттвуд 7
Велика Британія Antique Automobiles Cooper-Maserati T86 Maserati 10/F1 3.0 V12 G Велика Британія Вік Елфорд 3
McLaren-Ford M7B Ford Cosworth DFV 3.0 V8 4–7
Швейцарія Silvio Moser Racing Team Brabham-Ford BT24 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Швейцарія Сільвіо Мозер 3–5, 8–11
Швейцарія Ecurie Bonnier Lotus-Ford 63
49B 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Швеція Йо Бонніер 6–7
ФРН Ahrens Racing Team Brabham-Ford BT30 Ford Cosworth FVA 1.6 L4 D ФРН Курт Аренс мол. 7
Велика Британія Roy Winkelmann Racing Lotus-Ford 59B Ford Cosworth FVA 1.6 L4 F ФРН Ганс Геррманн 7
ФРН Рольф Штоммелен 7
ФРН Bayerische Motoren Werke AG BMW 269 BMW M12/1 1.6 L4 D ФРН Губерт Гане 7
ФРН Герхард Міттер 7
Австрія Дітер Квестер 7
Франція Matra Sports Matra-Ford MS7 Ford Cosworth FVA 1.6 L4 D Франція Анрі Пескароло 7
Італія Tecno Racing Team Tecno-Ford TF69 Ford Cosworth FVA 1.6 L4 D Франція Франсуа Север 7
Швейцарія Squadra Tartaruga Brabham-Ford BT23C Ford Cosworth FVA 1.6 L4 F Швейцарія Ксав'є Перро 7
Велика Британія Felday Engineering Ltd Brabham-Ford BT30 Ford Cosworth FVA 1.6 L4 F Велика Британія Пітер Вестбері 7
США Pete Lovely Volkswagen Inc. Lotus-Ford 49B Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F США Піт Лавлі 9–11
Канада Paul Seitz Brabham-Climax BT23B Climax FPF 2.8 L4 D Канада Джон Кордтс 9
Канада John Maryon Eagle-Climax T1F Climax FPF 2.8 L4 F Канада Ел Піз 9
Джерело:[1]

Календар[ред. | ред. код]

№ Гран-прі Траса Дата
1 ПАР Гран-прі Південної Африки К'яламі, Мідранд 1 березня
2 Іспанія Гран-прі Іспанії Монтжуїк, Барселона 4 травня
3 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 18 травня
4 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 21 червня
5 Франція Гран-прі Франції Шарад, Клермон-Ферран 6 липня
6 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Автодром Сільверстоун, Сільверстоун 19 липня
7 ФРН Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 3 серпня
8 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 7 вересня
9 Канада Гран-прі Канади Моспорт Парк, Боуменвіль 20 вересня
10 США Гран-прі США Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк 5 жовтня
11 Мексика Гран-прі Мексики Магдалена Міксхука, Мехіко 19 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]

Гран-прі[ред. | ред. код]

№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 ПАР Гран-прі Південної Африки Австралія Джек Бребем Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Франція Matra-Ford D Звіт
2 Іспанія Гран-прі Іспанії Австрія Йохен Ріндт Австрія Йохен Ріндт Велика Британія Джекі Стюарт Франція Matra-Ford D Звіт
3 Монако Гран-прі Монако Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Грем Гілл Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
4 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Австрія Йохен Ріндт Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Франція Matra-Ford D Звіт
5 Франція Гран-прі Франції Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Франція Matra-Ford D Звіт
6 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Австрія Йохен Ріндт Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Франція Matra-Ford D Звіт
7 ФРН Гран-прі Німеччини Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс Велика Британія Brabham-Ford G Звіт
8 Італія Гран-прі Італії Австрія Йохен Ріндт Франція Жан-П'єр Бельтуаз Велика Британія Джекі Стюарт Франція Matra-Ford D Звіт
9 Канада Гран-прі Канади Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс
Австралія Джек Бребем 		Бельгія Жакі Ікс Велика Британія Brabham-Ford G Звіт
10 США Гран-прі США Австрія Йохен Ріндт Австрія Йохен Ріндт Австрія Йохен Ріндт Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
11 Мексика Гран-прі Мексики Австралія Джек Бребем Бельгія Жакі Ікс Нова Зеландія Денні Гальм Велика Британія McLaren-Ford G Звіт
Джерело:[3]

Пілоти[ред. | ред. код]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише п'ять найкращих результатів з перших шести гонок і чотири найкращі результати з останніх п'яти гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Очки 9 6 4 3 2 1
Поз. Пілот ПАР
ПАР 		ІСП
Іспанія 		МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ІТА
Італія 		КАН
Канада 		США
США 		МЕК
Мексика 		Очки
1 Велика Британія Джекі Стюарт 1 1 Схід 1 1 1 2 1 Схід Схід 4 63
2 Бельгія Жакі Ікс Схід 6 Схід 5 3 2 1 10 1 Схід 2 37
3 Нова Зеландія Брюс Макларен 5 2 5 Схід 4 3 3 4 5 НС НС 26
4 Австрія Йохен Ріндт Схід Схід Схід Схід 4 Схід 2 3 1 Схід 22
5 Франція Жан-П'єр Бельтуаз 6 3 Схід 8 2 9 12 3 4 Схід 5 21
6 Нова Зеландія Денні Гальм 3 4 6 4 8 Схід Схід 7 Схід Схід 1 20
7 Велика Британія Грем Гілл 2 Схід 1 7 6 7 4 9 Схід Схід 19
8 Велика Британія Пірс Каредж Схід 2 Схід Схід 5 Схід 5 Схід 2 10 16
9 Швейцарія Жо Зіфферт 4 Схід 3 2 9 8 11 8 Схід Схід Схід 15
10 Австралія Джек Бребем Схід Схід Схід 6 Схід 2 4 3 14
11 Велика Британія Джон Сертіс Схід 5 Схід 9 Схід НС НКЛ Схід 3 Схід 6
12 Нова Зеландія Кріс Амон Схід Схід Схід 3 Схід Схід 4
13 Велика Британія Річард Аттвуд 4 6‡ 3
14 Велика Британія Вік Елфорд 7 10 5 6 Схід 3
15 Мексика Педро Родрігес Схід Схід Схід Схід 6 Схід 5 7 3
16 Швейцарія Сільвіо Мозер Схід Схід 7 Схід Схід 6 11 1
17 Велика Британія Джекі Олівер 7 Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 6 1
18 Франція Джонні Серво-Ґевін Схід‡ 6 НКЛ 8 1
— Родезія Сем Тінгл 8 0
— США Піт Лавлі 7 Схід 9 0
— Велика Британія Джон Майлз Схід 10 Схід Схід Схід 0
— Канада Білл Брак НКЛ 0
— США Маріо Андретті Схід Схід Схід 0
— Швеція Йо Бонніер Схід Схід 0
— Канада Джордж Ітон Схід Схід 0
— ПАР Пітер де Клерк НКЛ 0
— ПАР Безіл ван Роєн Схід 0
— Родезія Джон Лав Схід 0
— Велика Британія Дерек Белл Схід 0
— Канада Джон Кордтс Схід 0
— Канада Ел Піз ДСК 0
— Італія Ернесто Брамбілла НС 0
Пілоти, що виступали лише на болідах Формули-2 та не мали права на отримання очок чемпіонату Формули-1
— Франція Анрі Пескароло 5
— ФРН Курт Аренс мол. 7
— ФРН Рольф Штоммелен 8
— Велика Британія Пітер Вестбері 9
— Швейцарія Ксав'є Перро 10
— Франція Франсуа Север Схід
— ФРН Герхард Міттер НС
— ФРН Губерт Гане НС
— Австрія Дітер Квестер НС
— ФРН Ганс Геррманн НС
Поз. Пілот ПАР
ПАР 		ІСП
Іспанія 		МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ІТА
Італія 		КАН
Канада 		США
США 		МЕК
Мексика 		Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • ‡ — Пілот не мав права на отримання очок чемпіонату Формули-1, оскільки виступав на боліді Формули-2.

Конструктори[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише п'ять найкращих результатів з перших шести гонок і чотири найкращі результати з останніх п'яти гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор ПАР
ПАР 		ІСП
Іспанія 		МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ІТА
Італія 		КАН
Канада 		США
США 		МЕК
Мексика 		Очки[a]
1 Франція Matra-Ford 1 1 Схід 1 1 1 2 1 4 НКЛ 4 66
2 Велика Британія Brabham-Ford Схід 6 2 5 3 2 1 (5) 1 2 2 49 (51)
3 Велика Британія Lotus-Ford 2 Схід 1 2 6 4 4 2 3 1 9 47
4 Велика Британія McLaren-Ford 3 2 (5) 4 4 3 3 4 5 Схід 1 38 (40)
5 Велика Британія BRM 7 5 Схід 9 Схід Схід НКЛ НКЛ 3 6 7
6 Італія Ferrari Схід Схід Схід 3 Схід Схід 6 Схід 5 7 7
— Велика Британія Cooper-Maserati 7 Від 0
— Велика Британія Brabham-Repco 8 0
— Велика Британія Brabham-Climax Схід 0
— США Eagle-Climax ДСК 0
Поз. Конструктор ПАР
ПАР 		ІСП
Іспанія 		МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ІТА
Італія 		КАН
Канада 		США
США 		МЕК
Мексика 		Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лише 5 найкращих результатів з перших 6 гонок і 4 найкращі результати з останніх 5 гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ All the drivers 1969 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  2. ↑ а б в 1969 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  3. ↑ а б в Report 1969 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  4. ↑ а б South Africa 1969 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  5. ↑ 1969 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.
  6. ↑ 1969 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.
Сезони Формули-1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Чемпіонат_1969&oldid=39867811