Формула-1 — Чемпіонат 1963

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
14-й чемпіонат світу Формули-1
 1962    Сезон 1963    1964 
Велика Британія Джим Кларк
Чемпіон світу
Велика Британія Джим Кларк (Lotus-Climax)
Кубок конструкторів
Велика Британія Lotus-Climax

Формула-1 1963 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по грудень та складався з 10 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Монако 26 травня та закінчився на Гран-прі Південної Африки 28 грудня. Переможцем в особистому заліку став Джим Кларк. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Lotus-Climax.

Команди та пілоти[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1963 року. Постачальник шин для всіх команд — Dunlop.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
Велика Британія Brabham Racing Organisation Lotus-Climax 25 Climax FWMV 1.5 V8 D Австралія Джек Бребем 1
Brabham-Climax BT7
BT3
2–10
США Ден Ґерні Всі
Велика Британія Owen Racing Organisation BRM P57
P61
BRM P56 1.5 V8 D США Річі Гінтер Всі
Велика Британія Грем Гілл Всі
Велика Британія Cooper Car Company Cooper-Climax T66 Climax FWMV 1.5 V8 D Нова Зеландія Брюс Макларен Всі
ПАР Тоні Меггс Всі
Велика Британія Team Lotus Lotus-Climax 25 Climax FWMV 1.5 V8 D Велика Британія Джим Кларк Всі
Велика Британія Тревор Тейлор 1–6, 8–10
Велика Британія Пітер Арунделл 4
Велика Британія Майк Спенс 7
Мексика Педро Родрігес 8–9
Велика Британія R.R.C. Walker Racing Team Cooper-Climax T60
T66
Climax FWMV 1.5 V8 D Швеція Йо Бонніер Всі
Велика Британія British Racing Partnership Lotus-BRM 24 BRM P56 1.5 V8 D США Джим Голл 1–9
Велика Британія Іннес Айрленд 1, 6
BRP-BRM Mk 1 2–5, 7
Велика Британія Reg Parnell Racing Lola-Climax Mk4A Climax FWMV 1.5 V8 D Нова Зеландія Кріс Амон 1–7
Франція Моріс Трентіньян 1
Бельгія Люсьєн Б'янкі 2
Велика Британія Майк Гейлвуд 7
США Мастен Грегорі 8–9
Lotus-Climax 24 Climax FWMV 1.5 V8 Франція Моріс Трентіньян 4
Велика Британія Майк Гейлвуд 5
Lotus-BRM BRM P56 1.5 V8 США Мастен Грегорі 5
США Роджер Ворд 8
США Геп Шарп 8–9
Нова Зеландія Кріс Амон 9
Італія Scuderia Ferrari SpA SEFAC Ferrari 156 Ferrari 178 1.5 V6 D Бельгія Віллі Мересс 1–2, 6
Велика Британія Джон Сертіс Всі
Італія Людовіко Скарфіотті 3–4
Італія Лоренцо Бандіні 7–10
Франція Бернар Колломб Lotus-Climax 24 Climax FWMV 1.5 V8 D Франція Бернар Колломб 1, 6
Швейцарія Siffert Racing Team Lotus-BRM 24 BRM P56 1.5 V8 D Швейцарія Жо Зіфферт 1–9
Велика Британія Scirocco Powell Racing Cars Scirocco-BRM SP BRM P56 1.5 V8 D США Тоні Сеттембер 2, 4–7
Велика Британія Ян Берджесс 5–6
Італія Automobili Turismo e Sport ATS 100 ATS 100 1.5 V8 D США Філ Гілл 2–3, 7–9
Італія Джанкарло Багетті 2–3, 7–9
Нідерланди Ecurie Maarsbergen Porsche 718 Porsche 547/3 1.5 F4 D Нідерланди Карл Годін де Бофор 2–3, 5–10
ФРН Герхард Міттер 3, 6
Швейцарія Ecurie Filipinetti Lotus-BRM 24 BRM P56 1.5 V8 D США Філ Гілл 4
Італія Scuderia Centro Sud BRM P57 BRM P56 1.5 V8 D Італія Лоренцо Бандіні 4–6
Франція Моріс Трентіньян 7
Мексика Мойзес Солана 9
Cooper-Climax T60 Climax FWMV 1.5 V8 Португалія Маріо де Араужу Кабрал 6–7
Cooper-Maserati T53 Maserati 6-1500 1.5 L4 Італія Ернесто Брамбілла 7
Велика Британія Тім Парнелл Lotus-BRM 24 BRM P56 1.5 V8 D США Мастен Грегорі 4, 7
Lola-Climax Mk4 Climax FWMV 1.5 V8 Велика Британія Джон Кемпбелл-Джонс 5
Lotus-Climax 18/21 Climax FWMV 1.5 V8 Бельгія Андре Пілетт 6
Велика Британія Тім Парнелл 6
Велика Британія DW Racing Enterprises Lola-Climax Mk4 Climax FWMV 1.5 V8 D Велика Британія Боб Андерсон 5, 7
Велика Британія Ian Raby Racing Gilby-BRM 62 BRM P56 1.5 V8 D Велика Британія Ієн Ребі 5–7
ФРН Курт Кунке Lotus-Borgward 18 Borgward 1500 RS 1.5 L4 D ФРН Курт Кунке 6
Італія Scuderia Settecolli De Tomaso-Ferrari F1 Ferrari 178 1.5 V6 D Італія Роберто Ліппі 7
Бельгія Андре Пілетт Lotus-Climax 18/21 Climax FPF 1.5 L4 D Бельгія Андре Пілетт 7
Канада Canadian Stebro Racing Stebro-Ford Mk IV Ford 109E 1.5 L4 D Канада Петер Брокер 8
США Френк Докнал Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4 D США Френк Докнал 9
ПАР Lawson Organisation Lotus-Climax 21 Climax FPF 1.5 L4 D ПАР Ерні Пітерс 10
ПАР Selby Auto Spares Lotus-BRM 24 BRM P56 1.5 V8 D ПАР Педді Драйвер 10
ПАР Otelle Nucci LDS-Alfa Romeo Mk 1 Alfa Romeo Giulietta 1.5 L4 D ПАР Даґ Серрур'є 10
Alfa Special-Alfa Romeo Special ПАР Пітер де Клерк 10
Федерація Родезії та Ньясаленду Джон Лав Cooper-Climax T55 Climax FPF 1.5 L4 D Федерація Родезії та Ньясаленду Джон Лав 10
Федерація Родезії та Ньясаленду Сем Тінгл LDS-Alfa Romeo Mk 1 Alfa Romeo Giulietta 1.5 L4 D Федерація Родезії та Ньясаленду Сем Тінгл 10
ПАР Ted Lanfear Lotus-Ford 22 Ford 109E 1.5 L4 D ПАР Брауш Німан 10
Велика Британія Девід Профет Brabham-Ford BT6 Ford 109E 1.5 L4 D Велика Британія Девід Профет 10
ПАР Scuderia Lupini Cooper-Maserati T51 Maserati 6-1500 1.5 L4 D ПАР Тревор Блокдік 10
Джерело:[1]

Календар[ред. | ред. код]

Гран-прі Траса Дата
1 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 26 травня
2 Бельгія Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 9 червня
3 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 23 червня
4 Франція Гран-прі Франції Реймс-Ге, Ге 30 червня
5 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Автодром Сільверстоун, Сільверстоун 20 липня
6 ФРН Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 4 серпня
7 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 8 вересня
8 США Гран-прі США Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк 6 жовтня
9 Мексика Гран-прі Мексики Магдалена Міксхука, Мехіко 27 жовтня
10 ПАР Гран-прі Південної Африки Автодром Принца Георга, Іст-Лондон 28 грудня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]

Гран-прі[ред. | ред. код]

Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Монако Гран-прі Монако Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джон Сертіс Велика Британія Грем Гілл Велика Британія BRM D Звіт
2 Бельгія Гран-прі Бельгії Велика Британія Грем Гілл Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Lotus-Climax D Звіт
3 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Lotus-Climax D Звіт
4 Франція Гран-прі Франції Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Lotus-Climax D Звіт
5 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джон Сертіс Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Lotus-Climax D Звіт
6 ФРН Гран-прі Німеччини Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джон Сертіс Велика Британія Джон Сертіс Італія Ferrari D Звіт
7 Італія Гран-прі Італії Велика Британія Джон Сертіс Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Lotus-Climax D Звіт
8 США Гран-прі США Велика Британія Грем Гілл Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Грем Гілл Велика Британія BRM D Звіт
9 Мексика Гран-прі Мексики Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Lotus-Climax D Звіт
10 ПАР Гран-прі Південної Африки Велика Британія Джим Кларк США Ден Ґерні Велика Британія Джим Кларк Велика Британія Lotus-Climax D Звіт
Джерело:[3]

Пілоти[ред. | ред. код]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Очки 9 6 4 3 2 1
Поз. Пілот МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
НІД
Нідерланди
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
ІТА
Італія
США
США
МЕК
Мексика
ПАР
ПАР
Очки[a]
1 Велика Британія Джим Кларк 8 1 1 1 1 (2) 1 (3) 1 (1) 54 (73)
2 Велика Британія Грем Гілл 1 Схід Схід 3‡ 3 Схід 16 1 4 3 29
= США Річі Гінтер 2 4 (5) Схід (4) 3 2 2 3 Схід 29 (34)
4 Велика Британія Джон Сертіс 4 Схід 3 Схід 2 1 Схід 9 ДСК Схід 22
5 США Ден Ґерні Схід 3 2 5 Схід Схід 14 Схід 6 2 19
6 Нова Зеландія Брюс Макларен 3 2 Схід 12 Схід Схід 3 11 Схід 4 17
7 Австралія Джек Бребем 9 Схід Схід 4 Схід 7 5 4 2 13 14
8 ПАР Тоні Меггс 5 7 Схід 2 9 Схід 6 Схід Схід 7 9
9 Велика Британія Іннес Айрленд Схід Схід 4 9 Схід Схід 4 6
= Італія Лоренцо Бандіні 10 5 Схід Схід 5 Схід 5 6
= Швеція Йо Бонніер 7 5 11 НКЛ Схід 6 7 8 5 6 6
12 ФРН Герхард Міттер Схід 4 3
= США Джим Голл Схід Схід 8 11 6 5 8 10 8 3
14 Нідерланди Карл Годін де Бофор 6 9 10 Схід НКВ 6 10 10 2
15 Швейцарія Жо Зіфферт Схід Схід 7 6 Схід 9 Схід Схід 9 1
= Велика Британія Тревор Тейлор 6 Схід 10 13 Схід 8 Схід Схід 8 1
= Італія Людовіко Скарфіотті 6 НС 1
Нова Зеландія Кріс Амон НС Схід Схід 7 7 Схід НС Схід 0
США Геп Шарп Схід 7 0
Канада Петер Брокер 7 0
Франція Моріс Трентіньян Схід 8 9 0
Велика Британія Майк Гейлвуд 8 10 0
США Тоні Сеттембер 8 Схід Схід Схід НКВ 0
Федерація Родезії та Ньясаленду Джон Лав 9 0
Франція Бернар Колломб НКВ 10 0
США Філ Гілл Схід Схід НКЛ 11 Схід Схід 0
США Мастен Грегорі Схід 11 Схід Схід Схід 0
Мексика Мойзес Солана 11 0
ПАР Даґ Серрур'є 11 0
Велика Британія Боб Андерсон 12 12 0
ПАР Тревор Блокдік 12 0
Велика Британія Джон Кемпбелл-Джонс 13 0
Велика Британія Майк Спенс 13 0
ПАР Брауш Німан 14 0
Італія Джанкарло Багетті Схід Схід 15 Схід Схід 0
Бельгія Віллі Мересс Схід Схід Схід 0
Велика Британія Ян Берджесс Схід Схід 0
Мексика Педро Родрігес Схід Схід 0
Велика Британія Ієн Ребі Схід НКВ НКВ 0
Бельгія Люсьєн Б'янкі Схід 0
Португалія Маріо де Араужу Кабрал Схід НС 0
США Роджер Ворд Схід 0
ПАР Пітер де Клерк Схід 0
Федерація Родезії та Ньясаленду Сем Тінгл Схід 0
ПАР Ерні Пітерс Схід 0
Велика Британія Девід Профет Схід 0
Бельгія Андре Пілетт НКВ НКВ 0
Велика Британія Тім Парнелл НКВ 0
ФРН Курт Кунке НКВ 0
Італія Роберто Ліппі НКВ 0
Італія Ернесто Брамбілла НКВ 0
США Френк Докнал НКВ 0
ПАР Педді Драйвер НС 0
Поз. Пілот МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
НІД
Нідерланди
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
ІТА
Італія
США
США
МЕК
Мексика
ПАР
ПАР
Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • ‡ — Очки не були нараховані, оскільки болід Гілла стартував з допомогою штовхання.

Конструктори[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
НІД
Нідерланди
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
ІТА
Італія
США
США
МЕК
Мексика
ПАР
ПАР
Очки[b]
1 Велика Британія Lotus-Climax (6) 1 1 1 1 (2) 1 (3) 1 (1) 54 (74)
2 Велика Британія BRM 1 (4) (5) 3‡ 3 3 2 1 3 (3) 36 (45)
3 Велика Британія Brabham-Climax Схід 3 2 4 Схід 7 (5) 4 2 2 28 (30)
4 Італія Ferrari 4 Схід 3 Схід 2 1 Схід 5 Схід 5 26
5 Велика Британія Cooper-Climax 3 2 11 2 9 (6) 3 8 5 4 25 (26)
6 Велика Британія BRP-BRM Схід 4 9 Схід 4 Від Від 6
7 ФРН Porsche 6 9 10 4 НКВ 6 10 10 5
8 Велика Британія Lotus-BRM Схід Схід 7 6 6 5 8 10 7 НС 4
Велика Британія Lola-Climax Схід Схід Схід 7 7 Схід 10 Схід Схід Від 0
Канада Stebro-Ford 7 0
Велика Британія Scirocco-BRM Від 8 Від Схід Схід Схід НКВ 0
Італія ATS Від Схід Схід Від Від Від 11 Схід Схід 0
ПАР LDS-Alfa Romeo 11 0
Велика Британія Cooper-Maserati НКВ 12 0
Велика Британія Lotus-Ford 14 0
Велика Британія Gilby-BRM Схід НКВ НКВ 0
ПАР Alfa Special-Alfa Romeo Схід 0
Велика Британія Lotus-Borgward НКВ 0
Італія De Tomaso-Ferrari Від Від НТР НКВ 0
Поз. Конструктор МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
НІД
Нідерланди
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
ІТА
Італія
США
США
МЕК
Мексика
ПАР
ПАР
Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • ‡ — Очки не були нараховані, оскільки болід Гілла стартував з допомогою штовхання.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.
  2. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. All the drivers 1963 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  2. а б в 1963 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  3. а б в Report 1963 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  4. а б Monaco 1963 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  5. 1963 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 9 липня 2023.
  6. 1963 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 9 липня 2023.