Формула-1 — Гран-прі Франції
| Поль Рікар | ||
| ||
| Місце проведення |  Ле-Кастелле, Прованс — Альпи — Лазурний Берег, Франція
| |
| Більше всього перемог у Гран-прі: | ||
| Пілот |  Міхаель Шумахер (8)
| |
| Конструктор |  Ferrari (17)
| |
| Останні перегони (2019): | ||
| Кіл | 53 | |
| Довжина кола | 5,842 м | |
| Дистанція | 309,626 м | |
| Переможець | ||
.svg){kind=small} Льюїс Гамільтон
|
Mercedes | 1:24:31,198 |
| Поул-позишн | ||
| Льюїс Гамільтон
|
Mercedes | 1:28,319 |
| Найшвидше коло | ||
| Себастьян Феттель
|
Ferrari | 1:32,740 |
Гран-прі Франції (фр. Grand Prix de France) — один з етапів чемпіонату Світу з автоперегонів у класі Формула-1. Був включений у чемпіонат світу Формули-1 з першого сезону 1950 року до 2008 року. В останні роки проведення проходив на автодромі Маньї-Кур. Перший Гран-прі Франції було проведено 26 червня, 1906 року на трасі з доріг загального користування біля Ле-Мана, та став першим Гран-прі в історії автоспорту.
Автоперегони у Франції найдавніші у світі. Вони почалися вже наприкінці XIX століття (1894 рік — Париж-Руан, 1895 рік — Париж-Бордо-Париж), но це були не кільцеві перегони. У 1906 році відбулася перша гонка що отримала статус Гран-прі — IX Grand Prix de l´A.C.F. (9-й Великий Приз Автомобільного Клубу Франції) та вважається першим Гран-прі Франції. Гонка проходила біля Ле-Ману, а кожен з 12 кіл був довжиною більше 103 кілометрів.
Через п'ять років, Автомобільний клуб Сарта організував з дозволу АКФ (Автомобільного клуба Франції) перегони, що отримали назву Grand Prix de France. Ці змагання проходили з 1911 року незалежно від перегонів Grand Prix de l'ACF. Останні мали статус вище, бо проводилися не місцевим, а національним автоклубом. Таким чином, до 1968 року французький етап, що входив до чемпіонату світу з Формули-1, мав назву Grand Prix de l'A.C.F., і тільки після передачі прав на проведення етапу від АКФ до Французької федерації автомобільного спорту (FFSA), змагання отримали назву Grand Prix de France.
Гран-прі Франції був присутній у всіх чемпіонатах світу Формули-1, за винятком сезону 1955 року, коли після загибелі глядачів під час перегонів 24 години Ле-Ману, етап скасували під тиском громадськості. У 2008 році можливість проведення Гран-прі Франції була поставлена під сумнів Берні Екклстоуном, однак етап все ж таки пройшов на трасі Невер в останній раз. За офіційною інформацією, скасування етапу у 2009 році було обумовлене фінансовими труднощами FFSA. Починаючи з 2009 року, французький етап Формули-1 не проводився, не дивлячись на активні спроби FFSA знайти новий автодром для Гран-прі.
У 2018 році, Гран-прі Франції повернувся у календар чемпіонату світу з Формули-1.
- 1988–1993: Rhône-Poulenc Grand Prix de France
- 1998–2004: Mobil 1 Grand Prix de France
- 2005–2007: Allianz Grand Prix de France
- 2018-по теперішній час: Pirelli Grand Prix de France[1]
.svg)
.svg)
.svg)
Жирним шрифтом виділені пілоти, які беруть участь в чемпіонаті Формули-1 сезону 2019
Рожевим фоном вказані перегони, які не увійшли до заліку Чемпіонату Світу. Кремовим фоном вказані перегони, які відбулися у довоєнний період.
| Кількість перемог | Пілот | Рік |
|---|---|---|
| 8 | Міхаель Шумахер
|
1994, 1995, 1997, 1998, 2001, 2002, 2004, 2006 |
| 6 | Ален Прост
|
1981, 1983, 1988, 1989, 1990, 1993 |
| 5 |  Луї Широн
|
1931[1], 1934, 1937, 1947, 1949 |
| 4 |  Хуан-Мануель Фанхіо
|
1950, 1951[2], 1954, 1957 |
| Найджел Менселл
|
1986, 1987, 1991, 1992 | |
| 3 | .svg){kind=small} Джек Бребем
|
1960, 1966, 1967 |
| Джекі Стюарт
|
1969, 1971, 1972 | |
| 2 | .svg){kind=small} Феліче Наззаро
|
1907, 1922 |
.svg){kind=small} Крістіан Лаутеншлагер
|
1908, 1914 | |
| Жорж Бойло
|
1912, 1913 | |
| Джузеппе Кампарі
|
1924, 1933 | |
| Роберт Бенуаст
|
1925, 1927 | |
| Вільям Гровер-Вільямс
|
1928, 1929 | |
| Жан-П'єр Вімлі
|
1936, 1948 | |
| Майк Хоторн
|
1953, 1958 | |
 Ден Гурні
|
1962, 1964 | |
| Джим Кларк
|
1963, 1965 | |
 Ронні Петерсон
|
1973, 1974 | |
 Нікі Лауда
|
1975, 1984 | |
| Маріо Андретті
|
1977, 1978 | |
| Льюїс Гамільтон
|
2018, 2019 | |
 Макс Ферстаппен
|
2021, 2022 |
↑ Луї Широн розділив перемогу в 1931 із Акілле Варці, напарником по Bugatti.
↑ Хуан-Мануель Фанхіо розділив перемогу в 1951 із Луїджи Фаджолі, напарником по Alfa Romeo 159.
Жирним шрифтом виділені команди, які беруть участь в чемпіонаті Формули-1 сезону 2019.
Рожевим фоном вказані перегони, яка не увійшли до заліку Чемпіонату Світу. Кремовим фоном вказані перегони, які відбулися у довоєнний період.
| Кількість перемог | Конструктор | Рік |
|---|---|---|
| 17 | Ferrari
|
1952, 1953, 1956, 1958, 1959, 1961, 1968, 1975, 1990, 1997, 1998, 2001, 2002, 2004, 2006, 2007, 2008 |
| 8 | Williams
|
1980, 1986, 1987, 1991, 1992, 1993, 1996, 2003 |
| 7 | Lotus
|
1963, 1965, 1970, 1973, 1974, 1977, 1978 |
| Mercedes
|
1908, 1914, 1935, 1938, 1954, 2018, 2019 | |
| 6 | Renault
|
1906, 1979, 1981, 1982, 1983, 2005 |
| Alfa Romeo
|
1924, 1932, 1934, 1948, 1950, 1951 | |
| Bugatti
|
1926, 1928, 1929, 1930, 1931, 1936 | |
| 5 | McLaren
|
1976, 1984, 1988, 1989, 2000 |
| 4 | Brabham
|
1964, 1966, 1967, 1985 |
| 2 | Fiat
|
1907, 1922 |
| Peugeot
|
1912, 1913 | |
| Delage
|
1925, 1927 | |
| Maserati
|
1933, 1957 | |
| Talbot-Lago
|
1947, 1949 | |
| Tyrrell
|
1971, 1972 | |
| Benetton
|
1994, 1995 | |
| Red Bull Racing
|
2021, 2022 |
Рожевим фоном вказані перегони, яка не увійшли до заліку Чемпіонату Світу. Кремовим фоном вказані перегони, які відбулися у довоєнний період.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| Сучасні автовиробники | |
|---|---|
| Колишні автовиробники |
|
| Комплектуючі | |
| Страхування та фінанси | |
| Музеї | |
| Інше | |
- ↑ Pirelli becomes title sponsor of Formula 1 2018 Grand Prix de France. Formula1.com. Formula One World Championship Limited. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.(англ.)