Формула-1 — Чемпіонат 1960

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
11-й чемпіонат світу Формули-1
 1959    Сезон 1960    1961 
Австралія Джек Бребем
Чемпіон світу
Австралія Джек Бребем (Cooper-Climax)
Кубок конструкторів
Велика Британія Cooper-Climax

Формула-1 1960 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з лютого по листопад та складався з 10 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Аргентини 7 лютого та закінчився на Гран-прі США 20 листопада. Переможцем в особистому заліку став Джек Бребем. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Cooper-Climax.

Команди та пілоти[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1960 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
США Camoradi International Behra-Porsche-Porsche RSK Porsche 547/3 1.5 F4 D США Мастен Грегорі 1
США Фред Ґембл 9
Італія Scuderia Centro Sud Cooper-Maserati T51 Maserati 250S 2.5 L4 D Аргентина Роберто Бономі 1
Аргентина Карлос Мендітеґай 1
США Мастен Грегорі 2, 4, 6–8
Велика Британія Ян Берджесс 2, 6–7, 10
Франція Моріс Трентіньян 2, 4, 6, 10
Португалія Маріо де Араужу Кабрал 8
США Альфонсо Тіле 9
ФРН Вольфганг фон Тріпс 10
Італія Джорджо Скарлатті Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Італія Джорджо Скарлатті 1
Аргентина Насіф Естефано Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Аргентина Насіф Естефано 1
Іспанія Антоніо Креус Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Іспанія Антоніо Креус 1
Італія Джино Мунарон Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Італія Джино Мунарон 1
Велика Британія Cooper Car Company Cooper-Climax T51
T53
Climax FPF 2.5 L4 D Нова Зеландія Брюс Макларен 1–2, 4–8, 10
Австралія Джек Бребем 1–2, 4–8, 10
США Чак Дей 7
Велика Британія Рон Флокгарт 10
Велика Британія Team Lotus Lotus-Climax 18
16
Climax FPF 2.5 L4 D Велика Британія Іннес Айрленд 1–2, 4–8, 10
Велика Британія Алан Стейсі 1–2, 4–5
Аргентина Альберто Ларрета 1
Велика Британія Джон Сертіс 2, 7–8, 10
Велика Британія Джим Кларк 4–8, 10
Велика Британія Рон Флокгарт 6
Італія Scuderia Ferrari Ferrari 246 Ferrari 155 2.4 V6 D Велика Британія Кліфф Еллісон 1–2
США Філ Гілл 1–2, 4–9
ФРН Вольфганг фон Тріпс 1–2, 4–8
Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес 1
США Річі Гінтер 4, 9
Бельгія Віллі Мересс 5–6, 9
246 P Ferrari 171 2.4 V6 США Річі Гінтер 2
Ferrari 1.5 V6 ФРН Вольфганг фон Тріпс 9
Франція Ecurie Bleue Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.2 L4 D США Гаррі Шелл 1
Велика Британія R.R.C. Walker Racing Team Lotus-Climax 18 Climax FPF 2.5 L4 D Велика Британія Стірлінг Мосс 2, 4–5, 8, 10
Cooper-Climax T51 1
Франція Моріс Трентіньян 1
США Ленс Ревентлоу 7
Велика Британія Owen Racing Organisation BRM P25
P48
BRM P25 2.5 L4 D Швеція Йо Бонніер 1–2, 4–8, 10
Велика Британія Грем Гілл 1–2, 4–8, 10
США Ден Ґерні 2, 4–8, 10
Венесуела Етторе Чимері Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Венесуела Етторе Чимері 1
Велика Британія Fred Tuck Cars Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.5 L4 D Велика Британія Брюс Гелфорд 2
Бельгія Люсьєн Б'янкі 6–7
Велика Британія High Efficiency Motors
Велика Британія C.T. Atkins
Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.5 L4 D Велика Британія Рой Сальвадорі 2, 10
Велика Британія Джек Фермен 7
Велика Британія Yeoman Credit Racing Team Cooper-Climax T51 Climax FPF 2.5 L4 D Велика Британія Кріс Брістоу 2, 4–5
Велика Британія Тоні Брукс 2, 4–5, 7–8, 10
Велика Британія Генрі Тейлор 4, 6–8, 10
Бельгія Олів'є Гендеб'єн 5–8, 10
Велика Британія Брюс Гелфорд 6
США Філ Гілл 10
Велика Британія J.B. Naylor JBW-Maserati 59 Maserati 250S 2.5 L4 D Велика Британія Браян Нейлор 2, 7, 9–10
Італія Scuderia Eugenio Castellotti Cooper-Castellotti T51 Castellotti 2.5 L4 D Італія Джино Мунарон 2, 6–7, 9
Італія Джорджо Скарлатті 2, 9
Італія Джуліо Каб'янка 9
США Reventlow Automobiles Inc. Scarab F1 Scarab 2.5 L4 D США Чак Дей 2, 4–6, 10
США Ленс Ревентлоу 2, 4–5
США Річі Гінтер 6
Велика Британія David Brown Corporation Aston Martin DBR4
DBR5
Aston Martin RB6 2.5 L6 D Велика Британія Рой Сальвадорі 4, 7
Франція Моріс Трентіньян 7
Нідерланди Ecurie Maarsbergen Cooper-Climax T51 Climax FPF 1.5 L4 D Нідерланди Карл Годін де Бофор 4
Велика Британія Taylor-Crawley Racing Team Lotus-Climax 18 Climax FPF 2.5 L4 D Велика Британія Майк Тейлор 5
Бельгія Equipe Nationale Belge Cooper-Climax T45 Climax FPF 2.5 L4 D Бельгія Люсьєн Б'янкі 5
Велика Британія Vandervell Products Vanwall VW 11 Vanwall 254 2.5 L4 D Велика Британія Тоні Брукс 6
Велика Британія Robert Bodle Ltd Lotus-Climax 16 Climax FPF 2.5 L4 D Велика Британія Девід Пайпер 6–7
Велика Британія Gilby Engineering Cooper-Maserati T45 Maserati 250S 2.5 L4 D Велика Британія Кіт Ґрін 7
Велика Британія Артур Овен Cooper-Climax T45 Climax FPF 2.2 L4 D Велика Британія Артур Овен 9
ФРН Вольфганг Зайдель Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D ФРН Вольфганг Зайдель 9
ФРН Scuderia Colonia Cooper-Climax T43 Climax FPF 1.5 L4 D Італія П'єро Дроґо 9
Велика Британія H.H. Gould Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Велика Британія Горас Ґулд 9
ФРН Dr Ing F. Porsche KG
ФРН Porsche System Engineering
Porsche 718/2 Porsche 547/3 1.5 F4 D ФРН Едґар Барт 9
ФРН Ганс Геррманн 9
Велика Британія Equipe Prideaux/Дік Гібсон Cooper-Climax T43 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Вік Вілсон 9
США Joe Lubin Maserati 250F Maserati 250S 2.5 L4 D США Боб Дрейк 10
США Джим Голл Lotus-Climax 18 Climax FPF 2.5 L4 D США Джим Голл 10
США Fred Armbruster Cooper-Ferrari T51 Ferrari 107 2.5 L4 D США Піт Лавлі 10
Джерело:[1]

Календар[ред. | ред. код]

Гран-прі Траса Дата
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес 7 лютого
2 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 29 травня
3 США 500 миль Індіанаполіса Індіанаполіс Мотор Спідвей, Спідвей, Індіана 30 травня[a]
4 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 6 червня
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 19 червня
6 Франція Гран-прі Франції Реймс-Ге, Ге 3 липня
7 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Автодром Сільверстоун, Сільверстоун 16 липня
8 Португалія Гран-прі Португалії Боавішта, Порту 14 серпня
9 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 4 вересня
10 США Гран-прі США Ріверсайд, Морено-Валлі, Каліфорнія 20 листопада
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]

Гран-прі[ред. | ред. код]

Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Стірлінг Мосс Нова Зеландія Брюс Макларен Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
2 Монако Гран-прі Монако Велика Британія Стірлінг Мосс Нова Зеландія Брюс Макларен Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Lotus-Climax D Звіт
3 США 500 миль Індіанаполіса США Едді Сакс США Джим Ратманн США Джим Ратманн США Watson-Offenhauser F Звіт
4 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Стірлінг Мосс Австралія Джек Бребем Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Австралія Джек Бребем Австралія Джек Бребем
Велика Британія Іннес Айрленд
США Філ Гілл
Австралія Джек Бребем Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
6 Франція Гран-прі Франції Австралія Джек Бребем Австралія Джек Бребем Австралія Джек Бребем Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
7 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Австралія Джек Бребем Велика Британія Грем Гілл Австралія Джек Бребем Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
8 Португалія Гран-прі Португалії Велика Британія Джон Сертіс Велика Британія Джон Сертіс Австралія Джек Бребем Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
9 Італія Гран-прі Італії США Філ Гілл США Філ Гілл США Філ Гілл Італія Ferrari D Звіт
10 США Гран-прі США Велика Британія Стірлінг Мосс Австралія Джек Бребем Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Lotus-Climax D Звіт
Джерело:[3]

Пілоти[ред. | ред. код]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Очки 8 6 4 3 2 1
Поз. Пілот АРГ
Аргентина
МОН
Монако
500
США
НІД
Нідерланди
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
ПОР
Португалія
ІТА
Італія
США
США
Очки[b]
1 Австралія Джек Бребем Схід ДСК 1 1 1 1 1 4 43
2 Нова Зеландія Брюс Макларен 1 2 Схід 2 3 (4) 2 3 34 (37)
3 Велика Британія Стірлінг Мосс 3 / НКЛ 1 4 НС ДСК 1 19
4 Велика Британія Іннес Айрленд 6 9 2 Схід 7 3 6 2 18
5 США Філ Гілл 8 3 Схід 4 12 7 Схід 1 6 16
6 Бельгія Олів'є Гендеб'єн 3 2 9 7 12 10
7 ФРН Вольфганг фон Тріпс 5 8 5 Схід 11 6 4 5 9 10
8 США Джим Ратманн 1 8
9 США Річі Гінтер 6 6 НС 2 8
10 Велика Британія Джим Кларк Схід 5 5 16 3 16 8
11 Велика Британія Тоні Брукс 4 Схід Схід Схід 5 5 Схід 7
12 Велика Британія Джон Сертіс Схід 2 Схід Схід 6
13 Велика Британія Кліфф Еллісон 2 НКВ 6
14 США Роджер Ворд 2 6
15 Велика Британія Грем Гілл Схід 7 3 Схід Схід Схід Схід Схід 4
16 Бельгія Віллі Мересс Схід Схід 3 4
17 США Пол Голдсміт 3 4
18 Швеція Йо Бонніер 7 5 Схід Схід Схід Схід Схід 5 4
19 Велика Британія Генрі Тейлор 7 4 8 НКВ 14 3
20 Аргентина Карлос Мендітеґай 4 3
21 США Дон Бренсон 4 3
22 Італія Джуліо Каб'янка 4 3
23 США Джонні Томсон 5 2
24 Бельгія Люсьєн Б'янкі 6 Схід Схід 1
25 Велика Британія Рон Флокгарт 6 Схід 1
26 США Едді Джонсон 6 1
27 ФРН Ганс Геррманн 6 1
Франція Моріс Трентіньян 3 Схід Схід Схід 11 15 0
США Ллойд Рубі 7 0
ФРН Едґар Барт 7 0
США Джим Голл 7 0
Велика Британія Рой Сальвадорі Схід НС Схід 8 0
Велика Британія Брюс Гелфорд НКВ 8 0
США Боб Вейт 8 0
Нідерланди Карл Годін де Бофор 8 0
Італія П'єро Дроґо 8 0
США Мастен Грегорі 12 НКВ НС 9 14 Схід 0
Аргентина Альберто Ларрета 9 0
США Бад Тінгельстад 9 0
ФРН Вольфганг Зайдель 9 0
США Ден Ґерні НКЛ Схід Схід Схід 10 Схід 0
США Чак Дей НКВ НС Схід НС Схід 10 0
Велика Британія Ян Берджесс НКВ 10 Схід Схід 0
Аргентина Хосе Фройлан Гонсалес 10 0
США Боб Крісті 10 0
США Фред Ґембл 10 0
Аргентина Роберто Бономі 11 0
США Ред Амік 11 0
США Піт Лавлі 11 0
Велика Британія Девід Пайпер Схід 12 0
США Дуейн Картер 12 0
Італія Джино Мунарон 13 Схід 15 Схід 0
Велика Британія Браян Нейлор НКВ 13 Схід Схід 0
США Білл Гомеєр 13 0
США Боб Дрейк 13 0
Аргентина Насіф Естефано 14 0
США Джин Гартлі 14 0
США Чак Стівенсон 15 0
США Боббі Ґрім 16 0
Велика Британія Алан Стейсі Схід Схід Схід Схід 0
Велика Британія Кріс Брістоу Схід Схід Схід 0
Італія Джорджо Скарлатті Схід НКВ Схід 0
США Ленс Ревентлоу НКВ НС Схід НС 0
США Гаррі Шелл Схід 0
Венесуела Етторе Чимері Схід 0
Іспанія Антоніо Креус Схід 0
США Шорті Темплмен Схід 0
США Джим Гертубіз Схід 0
США Джиммі Браян Схід 0
США Трой Раттмен Схід 0
США Едді Сакс Схід 0
США Дон Фріленд Схід 0
США Тоні Беттенгаузен Схід 0
США Вейн Вейлер Схід 0
США Ей Джей Фойт Схід 0
США Едді Руссо Схід 0
США Джонні Бойд Схід 0
США Джин Форс Схід 0
США Джим Маквіті Схід 0
США Лен Саттон Схід 0
США Дік Ратманн Схід 0
США Ел Герман Схід 0
США Демпсі Вілсон Схід 0
Велика Британія Джек Фермен Схід 0
Велика Британія Кіт Ґрін Схід 0
Португалія Маріо де Араужу Кабрал Схід 0
США Альфонсо Тіле Схід 0
Велика Британія Вік Вілсон Схід 0
Велика Британія Артур Овен Схід 0
Велика Британія Майк Тейлор НС 0
Велика Британія Горас Ґулд НС 0
Поз. Пілот АРГ
Аргентина
МОН
Монако
500
США
НІД
Нідерланди
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
ПОР
Португалія
ІТА
Італія
США
США
Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • ‡ — Очки не були нараховані, оскільки позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.

Конструктори[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках. Гонка 500 миль Індіанаполіса не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.

Поз. Конструктор АРГ
Аргентина
МОН
Монако
НІД
Нідерланди
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
ПОР
Португалія
ІТА
Італія
США
США
Очки[c]
1 Велика Британія Cooper-Climax 1 (2) 1 1 1 1 1 8 (3) 48 (58)
2 Велика Британія Lotus-Climax (6) 1 2 5 (5) 2 3 1 34 (37)
3 Італія Ferrari 2 3 5 4 11 (6) 4 1 26 (27)
4 Велика Британія BRM 7 5 3 Схід Схід 10 Схід 5 8
5 Велика Британія Cooper-Maserati 4 Схід Схід 9 14 Схід Схід 9 3
6 Велика Британія Cooper-Castellotti НКВ Схід 15 4 3
7 ФРН Porsche 6 1
Франція Behra-Porsche-Porsche 12 10 0
США Scarab Від НКВ НС Схід НС 10 0
Велика Британія Aston Martin НС 11 0
Велика Британія Cooper-Ferrari 11 0
Італія Maserati 13 НС 13 0
Велика Британія JBW-Maserati НКВ 13 Схід Схід 0
Велика Британія Vanwall Схід 0
Поз. Конструктор АРГ
Аргентина
МОН
Монако
НІД
Нідерланди
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
ПОР
Португалія
ІТА
Італія
США
США
Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат USAC 1960 року та проводилась для автомобілів чемпіонату USAC, але не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.
  2. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.
  3. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. All the drivers 1960 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  2. а б в 1960 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  3. а б в Report 1960 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  4. а б Argentina 1960 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
  5. 1960 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 9 липня 2023.
  6. 1960 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 9 липня 2023.