Фотографія в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фотографія, як галузь науки, техніки та мистецтва, розвивалася в Україні різними шляхами, поскільки українські землі були поділені між двома імперіями: Російською та Австрійською. Це обумовило певну різницю у цілях фотографічних товариств, у технологіях, техніці та суспільній ролі фотографії в Україні.

Вступ[ред.ред. код]

Хімічні принципи фотографії було відкрито ще у першій половині XVIII століття, коли було виявлено і доведено ефект світлочутливості солей срібла. Протягом наступного сторіччя вдосконалювалися знання у галузі хімії, а також технічні аспекти експонування світлочутливих субстанцій та тривалої фіксації одержаних зображень.

На терени України фотографія як мистецтво і галузь техніки прийшла з двох напрямків: на західні землі — з Австро-Угорщини, а на східні — з Росії.

Перші кроки фотографії в Україні[ред.ред. код]

В Україну фотографію принесли в 1840-их pp. чужинецькі фотографи, учасники щорічних міжнародних київських ярмарків — «Контрактів», які часто залишалися в Україні; першими фотографами-поселенцями були французи «Жак» і Шарль-Поль Гербст; останній відкрив у Києві даґеротипну студію;
Піонерами української фотографії на Західно-Українських Землях були в 2-й половині 19 ст. А. Карпюк, Володимир Шухевич — у Львові, Степан Дмоховський, Є. Любович (з 1911) — у Перемишлі, Ф. Величко — в Станиславові.

Період поширення. 1850 — 1914 роки[ред.ред. код]

Східні Землі України[ред.ред. код]

У 1850-их pp. уже були в Києві й місцеві фотографи: І. Чехович, Іван Гудовський, Федір Левдик, К. Воюцький (фотографував труну Т. Шевченка), М. Ґрос, Янк та ін. З 1864 мали фотостудії М. Бенземан, Франц Мезер (Франц де Мезер), автор краєвидів Києва 1860 — 80-их pp., Йосип Кордиш (1868), М. Пастернак (1869) та ін.

У 1860 — 90-их pp. відкрилися фотостудії професіоналів в Одесі, Харкові, Полтаві та ін. великих містах. В Києві у 1871 році відкрив фотоательє один з перших українських фотографів Влодзімеж Висоцький, в цьому ательє у 1880–1886 роках працював відомий український фотограф і кінооператор Альфред Федецький.
Найвідомішими фотографами-митцями того часу в Одесі були Філіп Гаас, Мічрі, Федоровець, Хлопонін і К. Мигурський. У 1880 — 1890 популярні були Антонопуло, Дімо, Чеховський та механік-винахідник Й. Тимченко, що збудував приладдя для здіймання й проєкції руху об'єктів.
У Харкові з 1870-их pp. відомі О. Іваницький, Є. Трофимов, Р. Биковський. З червня 1886 там працював Альфред Федецький, зачинатель кіномистецтва в Україні і трикольорової фотографії, відзначуваний на закордонних виставках за мистецькі портрети і краєвиди. З 1880 — 90-их pp. відомі О. Сучкова, Г. Серебрин, В. Тимошенко, Р. Тукен та ін.
У Полтаві з поч. 1880-их pp. працював Й. Хмілевський, автор альбому фотографій з місць, пов'язаних з життям М. Гоголя, фотографій з свята відкриття пам'ятника І. Котляревському (1903) і великої серії фотографій будинку Полтавського Земства (1908 — 09).

До 1914 в Києві було чимало фотографів-митців і професіоналістів-науковців: Аршеневський, М. Бобир, І. Гаас, А. Губчевський, І. Єзерський, К. Парчевський, М. Шукін і зокрема викладач фотографії в Київській Політехніці, згодом у Київському художньому інституті та Кіноінституті — М. Петров і дослідник мікрофотографії В. Фаворський.
У кінці 19 ст. постали фотоорганізації як відділи при філіях Імператорського Російського Технічного Товариства в Харкові (1891), Одесі (1897) та Києві (1899), а також товариства «Аматорів Фотографії» мистецького і наукового характеру в Одесі, Харкові (1891), Симферополі (1896), Єлисаветграді (1901) та найдіяльніше товариство «Даґер» всеукраїнського характеру у Києві (1901 — 1917; співзасновник і голова 1906 — 1912 М.Петров). Воно влаштовувало доповіді, екскурсії, конкурси, 1908 організувало Всеукраїнський з'їзд діячів Фотографії і міжнародну виставку мистецької фотографії в Києві, там само 1911 влаштувало міжнародний салон мистецької фотографії

Поряд з мистецькою поширилася комерційна фотографія, особливо після винаходу (1871) англійцем Р. Меддоксом броможелятинових платівок. До 1914 в самому Києві працювало близько 70 комерційних фотографів (в Одесі — близько 40, в повітових містах по бл. 10, у містечках по 2 — 3). У Києві було 6 крамниць з фотоприладдями (у тому числі «Український фотомагазин» І. Коносевича); існували курси практичної фотографії Бернадського; робітники фотостудій Києва мали свої професійні товариства.

Фотографічні товариства на східних землях[ред.ред. код]

У 1891 році в Одесі створено об'єднання фотографів-аматорів «Одеське фотографічне товариство».
У 1901 році у Києві створено товариство фотографів-аматорів «Дагер», яке проіснувало до 1917 року.

Західні Землі України[ред.ред. код]

Організацію фотоаматорів створено щойно при Пресовій Квартирі УСС наприкінці 1914 у Карпатах. Перші фотографії «в полі» робили Іван Іванець, Ю. Буцманюк, Б. Гнатевич, В. Клим, Т. Мойсеович, М. Угрин-Безгрішний, Т. Яцура та ін. (Виставка 1916 у Відні, повторена 1934 у Львові).
У 1915 р. при Пресовій Квартирі УСС В.Бобинський та Лев Ґец уклали збірник «Стрілецька Антологія», який містив 36 творів ілюстрованих 144-ма фотографіями роботи військових фотографів. Гуртки Фотоаматорів діяли також у таборах інтернованих у Чехо-Словаччині в Ліберці (1920), Йозефові (голова — О. Балицький, виставка 1923).

Міжвоєнний період.1920 —1939 роки[ред.ред. код]

Західні Землі[ред.ред. код]

У 1920-х роках постали у Львові:

  • Секція фотографічна при Соколі-Батьку (голова — Ю. Вінцковський, Ю. Бонковський, А. Цибульський, В. Савицький та Володимир Голіян; 1926 виставка укр. краєвиду в Станиславові),
  • Субреферат світлин при Економічному рефераті Верховної Пластової Ради (голова — Володимир Голіян, Юліан Дорош, який у 1929 р. опрацював перший кінофільм з пластового табору)
  • Секція фотографії при Товаристві студентів-техніків «Основа»'.

У 1930 році постало Українське Фотографічне Товариство (УФОТО або UFT) у Львові (ініціатори — професор Олекса Балицький і доктор Степан Дмоховський — голова товариства) з філіями в Станиславові, Тернополі і Рогатині. Товариство мало 216 членів (1936), свою домівку, робітню й бібліотеку; У 1933 — 39 рр. видавало журнал «Світло й Тінь» (головні редактори Олександр Мох, Степан Щурат). УФОТО влаштовувало щомісячні внутрішні виставки і щорічні репрезентативні.

Члени товариства брали участь у виставках у Чикаго (1933), Всеслов'янській мистецькій фотовиставці у Заґребі (1935) та у фото-конкурсах Альфа, Перуц, Кодак, Філіпс й Еро.

Разом з туристично-краєзнавчим товариством «Плай» влаштувало у 1935 році виставку «Наша Батьківщина у світлині» з 68 учасниками.
Визначніші члени товариства: професор Олекса Балицький, Юліан Дорош (автор книг «Підручник фотоаматора» (1931) і «Побільшення»), Олексадр Пежанський, Ярослав Савка, Володимир Савицький, Данило Фіґоль, Роман Масляк, Володимир Тарнавський.

Комерційно фотографією займалися у Львові Л. Янушевич, Я. Шалабавка.

Східні Землі[ред.ред. код]

Після революції, в 1920 — 30-х pp. і після Другої світової війни, в Україні поширилися фотоаматорські гуртки в установах, громадських орґанізаціях, на фабриках. Вони періодично влаштовують в усіх обласних центрах виставки фотографій і пересувні виставки також поза Україною та конкурси з грошовими преміями. З учасників тих виставок рекрутуються фоторепортери для преси. Відомі з 1930-х pp. фотожурналісти К. Лішко, Білоцерківський, Г. Угринович; після війни популярні Б. Градов, Ф. Федоров, М. Козловський, Ю. Шевцов, Е. Анціс (тепер у США), В. Примаченко, І. Кропивницький, О. Стародуб (натюрморт і портрет), С. Александрович, В. Сметанич, В. Чупринин, А. Куцан, І. Хижняк, Я. Дацюк, І. Охріменко, Ю. Самеляк, Р. Якименко та багато молодших. Короткий час у Харкові появлялися журнал «Фото-Кіно» (1924), «Фото для всіх» (1928 — 30) і «Фото соцбудівництву» (1932 — 34).

У 1920 — 30-х pp. фототехніків-лаборантів і фотографів готували мистецько-промислові школи; мистецтво Фотографії викладали також у Київському художньому інституті та Київському Інституті Кінематографії. Найвідоміші митці-фотографи того часу учні М. Петрова: Д. Демуцький та П. Новицький, працювали кінооператорами в художніх фільмах; І. Єзерський, Озеров, О. Дмитріев як портретисти.

Після війни Фотографію викладають на кінооператорському факультеті Київського Театрального Інституту ім. Карпенка-Карого; техніку фотографії — також у Львівському Поліграфічному Інституті. Для потреб побуту влаштовуються періодично у великих містах курси фотографії, які випускають фотографів-техніків. При Міністерстві культури у Києві створюється експериментальна фотостудія.

Виробництво фототехніки та фотоматеріалів в Україні[ред.ред. код]

Фотоматеріали[ред.ред. код]

Виробництво фотоматеріалів (кіноплівки і великоформатної фотоплівки) було організовано у 1931 р. в місті Шостці, Сумської області на ВО «Свема», а фотографічного паперу на ЗАТ "Київський завод світлочутливих матеріалов «Фотон» у Києві.

Фотоапаратура[ред.ред. код]

Фотокамера «ФЕД-3» з об'єктивом «Індустар-61»
Фотокамера «Киев-4АМ» з об'єктивом «Геліос»

Фотоапаратура вироблялася в Києві — дзеркальні фотокамери для 35 мм плівки типу «Киев».

У Києві також вироблялись ще дзеркальні однолінзові середньоформатні (6x6 см) фотоапарати «Салют» та компакт-камери «Киев-Вега 2» для малоформатних кадрів (18х24 мм).

У Харкові на Виробничому Машинобудівному Об'єднанні «ФЕД» виготовлялись фотоапарати з оптичними далекомірами серії «ФЕД» («ФЭД-2», «ФЭД-3», «ФЭД-4» та «ФЭД-5»). Спочатку вони повністю копіювали камеру «Leica», а згодом досконаліші моделі власного виробництва.

Фотозбільшувачі вироблялися у Дніпропетровську, освітлювальна апаратура у Києві та в Одесі (фабрика «КИНАП»), де також виробляють кіноапаратуру.

Фотографічний рух в українській діаспорі[ред.ред. код]

На еміграції в США колишні члени УФОТО відновили у 1950 р товариство з тією ж назвою як Секцію Літературно-Мистецького Клубу в Нью-Йорку; у 1954 — 56 рр. в щоденнику «Свобода» вони мали «Сторінку фото-кіноаматора» (редактор С. Федів), поза тим влаштовують виставки, фото-архіви (М. Пежанський) тощо. Товариство очолювали м. ін. С. Федів, Р. Загайкевич, Б. Полянський. В більших українських скупченнях у США і Канаді українські професійні фотографи мають фото-студії, наприклад, «Дарк» (О. Даркович) у Чикаго, «Мева» (О. Соловій) у Філадельфії, Й. Старостяк, В. Гришин, С. Тур, Л. Майстренко в Нью-Йорку та ін. Також українська емігрантська преса має своїх фоторепортерів: Р. Сохан-Гадзевич («Свобода»), М. Ганусей («Америка»), В. Ке («Новий Шлях») та ін.

Українські фотографи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Українські фотографи

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Бурбовский О. А. Избранные фотографии : [фотоальбом] / Олег Бурбовский. — Запорожье : Дикое Поле, 2013. — 133, [2] с. : цв. фот., фот., портр. ; 30х22 см. — Парал. тит. л. укр. — 500 экз. — ISBN 978-966-2752-30-4
  • Вікі любить пам'ятки, 2013 : [фотоконкурс пам'яток культур. спадщини орг. Фондом "Вікімедіа Україна" : фотоальбом / упоряд. М. Козленко ; наук. ред. Р. Маньковська]. — Київ : ІТЕМ ЛТД, 2014. — 64 с. : кольор. фот. ; 21х29 см. — Текст та підписи до фот. парал. укр., англ. — 500 пр. — ISBN 978-617-7161-11-9
  • З любов'ю до Жінки — 2013 = With love to women — 2013 : 8-й міжнар. салон-турне худож. фот. : [фотоальб.-кат. / голов. ред. Ю. Тітовець]. — Київ : Макрос, 2013. — 167 с. : кольор. фот., портр. ; 30х21 см. — Частина тексту парал. укр., англ. — Підписи до фот. англ. — Покажч. авт.: с. 158—163. — 3 000 пр. — ISBN 978-966-2022-55-1
  • Карпатський фотовернісаж, 2013 = Carpathian photovernissage, 2013 : 1-й міжнар. салон худож. фот. : [фотоальбом / авт. проекту В. Ньорба ; дизайн Б. Васильєв-Сазанов]. — Ужгород : Краєвиди Карпат (Ньорба В. Ф.), 2013. — 104 с. : фот., кольор. фот., табл. ; 15х22 см. — Текст укр., англ. — Частина тексту парал. укр., англ. — 500 пр. — ISBN 978-966-97151-5-9
  • Кращі світлини фотографів України = The best pictures Ukrainian photographers : [фотоальбом / ідея, авт. проекту О. Харват]. — Рівне : Харват О. М., 2013. — 183 с. : портр., фот., кольор. фот. ; 22х25 см. — Текст та підписи до фот. парал. укр., англ. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-2347-11-1
  • Потік. Іван Чернічкін, Валентин Бо, Юрій Салабай, Марія Войнова = Flow : [фотоальбом]. — Київ : Бланк-Прес, 2012. — 190, [1] с. : кольор. фот., фот. ; 20х24 см. — Назва обкл.: Flow. — Текст передм. парал. укр., англ. — ISBN 978-966-8843-14-3
  • Синельников А. С. Фотография : [фотоальбом] / Александр Синельников. — Одесса : Астропринт, 2012. — 144 с. : портр., фот., цв. фот. ; 22х22 см. — 500 экз.— ISBN 978-966-190-646-3
  • Старая Одесса: фотографы и фотографии : из коллекции А. А. Дроздовского : [кн.-альбом / авт.-сост. А. Дроздовский ; текст Е. Краснова]. — Одесса : ТЭС, 2013. — 443, [4] с. : ил., портр. ; 31х23 см. — 170-летию Одесской фотографии посвящ. — Библиогр.: с. 438. — Имен. указ.: с. 439—443. — 1 000 экз. — ISBN 978-617-7054-04-6
  • * Українська художня фотографія: етапи становлення та мистецькі засади розвитку : навч. посіб. / В. В. Пилип'юк ; [наук. ред. Ю. Сливка]. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Л. : Світ, 2011. – 176 с. : фотогр. – Бібліогр.: с. 173-175 (87 назв). – ISBN 978-966-603-500-7
  • Dawna fotografia lwowska 1839–1939, видавництво «Центр Європи», Львів, 2004 ISBN 966-7022-55-2

Посилання[ред.ред. код]

  1. Стартовая страница. www.tumasoff.com. Процитовано 2016-06-22.