Хесус Уерта де Сото

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хесус Уерта де Сото
Jesús Huerta de Soto
Ім'я при народженні ісп. Jesús Huerta de Soto Ballester
Народився 23 грудня 1956(1956-12-23) (67 років)
Мадрид
Країна  Іспанія
Місце проживання Іспанія
Діяльність економіст, викладач університету, інтелектуал, конферансьє, письменник
Alma mater Мадридський університет Комплутенсе і Стенфордський університет
Науковий ступінь bachelor's degree in economicsd, магістр ділового адміністрування, доктор юридичних наук[d], доктор філософії з економікиd і професор[d]
Науковий керівник Pedro Schwartzd[1]
Знання мов іспанська[2]
Заклад King Juan Carlos Universityd і Мадридський університет Комплутенсе
Членство Товариство "Мон Пелерін"
Напрямок анархо-капіталізм і Австрійська школа[3]
Magnum opus Q17630381? і Q17629143?
Посада професор і викладач університету
Конфесія католицтво
Нагороди
Сайт jesushuertadesoto.com

Хесус Уерта де Сото Баллестер (ісп. Jesús Huerta de Soto Ballester; нар. 23 грудня 1956) — іспанський економіст австрійської школи. Він є професором кафедри прикладної економіки в Університеті короля Хуана Карлоса у Мадриді, Іспанія та старшим науковим співробітником Інституту Людвіга фон Мізеса.[4][5][6]

Освіта та кар’єра[ред. | ред. код]

Уерта де Сото здобув ступінь бакалавра з економіки у 1978 році та ступінь PhD у 1992 році в Університеті Комплютенсе. Ступінь MBA з актуарних наук отримав у Стенфордському університеті, 1985 р. У 2000 році став професором політичної економії в Університеті Рей Хуана Карлоса в Мадриді. З 2007 року він є директором Австрійської магістерської програми Магістр економіки австрійської економічної школи (ісп. Master Economía de la Escuela Austríaca) в Університеті Короля Хуана Карлоса.[7]

Уерта де Сото був редактором семи томів іспанської мовної версії «Збірника творів Ф. А. Гаєка», виданого Чиказьким університетом. У цій якості він відповідав за бібліографії, виноски, вступи та залучення перекладачів.[8][9][10] Він є членом редакційної колегії періодичного видання «Нові перспективи політичної економії» (англ. New Perspectives on Political Economy) та дорадчої редакційної ради "Журналу ринків та моралі" (англ. Journal of Markets & Morality).[11] Уерта де Сото — старший науковий співробітник Інституту Людвіга фон Мізеса[12] й входить до складу редакційної колегії Квартального журналу австрійської економіки. Раніше він був довіреною особою Мадридського інституту перспективних досліджень (IMDEA) у галузі соціальних наук, а з 2000 по 2004 рр. Був віце-президентом та директором Товариства Мон Пелерін.

Економічні погляди[ред. | ред. код]

Класичний лібералізм[ред. | ред. код]

Анархо-капіталіст, Уерта стверджує, що класичний лібералізм та його ідеал теоретично неможливі; він також зазначає, що класичні ліберали не змогли обмежити владу держави. [13]

Загальна теорія рівноваги[ред. | ред. код]

Економіст Леланд Б. Йегер навів Уерту де Сото як приклад зневаги в економіці. Йегер стверджує, що Сото зневажає загальну теорію рівноваги, посилаючись на уривок, в якому де Сото посилається на «згубний аналіз» цінової рівноваги на «перетині таємничих кривих або функцій, яким бракує реального існування ... навіть у свідомості агентів.»[14]

Австрійський діловий цикл та банки з повним резервуванням[ред. | ред. код]

Уерта де Сото виступає за банківські послуги з повним резервуванням — систему, при якій 100% вимоги до резервів для банків не дозволять розширювати кредит.[15][16]

У 2006 році Уерта де Сото написав 876-сторінкову книгу на цю тему, видану англійською мовою Інститутом Мізеса як Гроші, банківський кредит та економічні цикли.[17] Семюель Грегг (Samuel Gregg) зробив огляд книги, написавши, що «[сама] довжина цього тексту вимагатиме багато часу та концентрації читачів, які бажають повністю засвоїти його ідеї. Звичайно, є елемент повторення в різних точках. Однак це, як правило, відображає рішучість де Сото продемонструвати, що моральні, правові та економічні виміри грошей, кредиту та банківської діяльності неможливо штучно відокремити один від одного, не ризикуючи втратити чітке розуміння цього питання».[18] У журналі «Нові перспективи політичної економії» Людвіг ван ден Хауве припустив, що «[якщо] в даний час може бути важко точно оцінити вплив книги на економічну професію в цілому, може бути без сумніву, книзі судилося стати класикою як в силу предметів, що розглядаються, так і в силу способу їх обробки: ретельно та авторитетно».[19]

У рецензії Ларрі Дж. Секреста на книгу Уерто де Сото, також видану Інститутом Мізеса, зазначено, що автор намагався надати «остаточний і рішучий доказ» того, що банки з частковим резервуванням несумісні з правами приватної власності, мораллю та стабільною економікою. Секрест писав, що, хоча Уерта де Сото представила копітке дослідження правової теорії, банківської історії, ділових циклів та середньовічної теологічної доктрини, значна частина цього не має відношення до тези книги. Секрест робить висновок «Перш за все, Уерта де Сото відмовляється навіть розглядати можливість того, що клієнти банків, можливо, були готові зіткнутися з деяким ризиком в обмін на ті вигоди, які 100-відсоткові резервні банки не можуть забезпечити», і вважає, що «будь-який відхід 100-процентний резервний банк автоматично сприймається як свідчення зловживань банкірами, навіть коли немає чітких даних про деталі договірних відносин, домовлених вкладниками».[20]

У своєму розділі «Спроби юридично виправдати систему часткового банківського резервування» Уерта де Сото розглядає можливість «того, що певна група клієнтів банку (або заради аргументації всі вони) укладають депозитний контракт, усвідомлюючи і повністю приймаючи що банки інвестують (або позичать тощо) значну частину грошей, які вони вносять на депозит». У цьому випадку, стверджує Уерта де Сото, «передбачуване дозвіл вкладників не має юридичної сили», оскільки мало хто з мирян розуміє нестабільність, притаманну банківським операціям із частковим резервом: вони вважають, що їх депозит гарантований, що Уерта де Сото вважає універсальна) помилкова думка. Як доказ справжніх побажань вкладників, він наводить заворушення, що виникли внаслідок припинення платежів банків під час великої депресії в Аргентині 1998–2002 років.[21]

Гроші та банківська справа[ред. | ред. код]

Андре Азеведо Алвес (Andre Azevedo Alves) та Хосе Морейра (Jose Moreira) заявляють, що Уерта де Сото зробив «найбільш повний та комплексний аналіз теорій банківської справи школи Саламанки.

Сприйняття[ред. | ред. код]

В огляді «Огляду австрійської економіки» Інституту Мізеса, науковий співробітник Інституту Леланд Б. Йегер назвав книгу «найретельнішим розглядом австрійських ідей щодо банківської справи та ділового циклу».[22] Старший науковий співробітник Інституту Мізеса та колишній представник Сполучених Штатів Рон Пол підтримав думку Уерто де Сото про те, що часткове резервування є причиною фінансової нестабільності.[23][24] В огляді Інституту економічних питань Теорія динамічної ефективності описана як «[головна] нова колекція в галузі австрійської економіки» і названа Уерта де Сото «провідним іспанським вченим».[25]

Почесні докторські ступені[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Planes de pensiones privados [Private Pension Benefit] (ісп.). Madrid: Editorial San Martin. 1984. с. 294. ISBN 9788471402226. OCLC 11783782.
  • Lecturas de economía política [Readings in Political Economy] (ісп.). Madrid: Unión Editorial. 1986–1987. ISBN 9788472092013. 3 томи:OCLC 434819610, 632702538 and 632702507
  • La escuela austríaca: mercado y creatividad empresarial [The Austrian School: Market Process and Entrepreneurial Creativity] (ісп.). Madrid: Editorial Síntesis. 2000. с. 203. Серія: Historia del pensamiento económico.OCLC 247910035, 45036015 and 644714015
  • Estudios de economía política [Studies in Political Economy] (ісп.) (вид. 2a). Madrid Unión Editorial. 2004. с. 342. ISBN 9788472094086. OCLC 433538594.
  • Nuevos estudios de economía política [New Studies in Political Economy] (ісп.) (вид. 2a). Madrid Unión Editorial. 2007. с. 494. ISBN 9788472094406. OCLC 733682262. Серія: Nueva biblioteca de la libertad
  • The Austrian School: Market Order and Entrepreneurial Creativity. Cheltenham (UK); Northampton (MA, USA): E. Elgar. 2008. с. 129. ISBN 9781847207685. OCLC 494726098. Presents an exposition of the main tenets of the Austrian School of Economics. This book also explains the differences between the Austrian and the neoclassical (including the Chicago School) approaches to economics. It covers reviews of the contributions of the main Austrian economists, and analysis of the major objections to Austrian economics. (WorldCat summary) [26]
  • The Theory of Dynamic Efficiency. London: Routledge. 2009. с. 359. ISBN 9780415427692. OCLC 488049275. [27]
  • Peníze, Banky a Hospodářské Krize [Money, Banking and Economic Crisis] (чес.). Prague: ASPI a Liberální institut (ASPI and the Liberal Institute). 2009. с. 865. ISBN 9788073574116. OCLC 320215103. (з Мартіном Фронеком) [28]
  • Socialism, Economic Calculation, and Entrepreneurship. Cheltenham (UK); Northampton (MA, USA): E. Elgar. 2010. с. 310. ISBN 9781849800655. OCLC 781201845. (Спочатку як Socialismo, cálculo económico y función empresarial ; частина серії "Нове мислення в політичній економії" Інституту економічних питань ) [29]
  • Dinero, Crédito Bancario y Ciclos Económicos (ісп.) (вид. 5a). Madrid: Unión Editorial. 2011. с. 685. ISBN 9788472095472. OCLC 828532975. [30]
  • Глава 2: Коротка замітка про економічні спади, банківську реформу та майбутнє капіталізму в Оскара Дежуана, Еладіо Фебреро, Марії Крістіни Маркуццо (редактори), Перша велика рецесія 21 століття: конкуруючі пояснення, видавництво Едварда Елгара, 2011,ISBN 1849807469
  • Money, Bank Credit, and Economic Cycles (вид. 3d). Auburn, AL: Ludwig von Mises Institute. 2012. с. 881. ISBN 9781610161893. OCLC 807678778. (з Меліндою А. Страуп, перекладач) Також доступний у форматі PDF тут

Журнали[ред. | ред. код]

Список статей, опублікованих іспанською, англійською та іншими мовами, див. На вебсайті Huerta de Soto. [31]

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://dialnet.unirioja.es/servlet/tesis?codigo=173863
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Diego Giacomini: “La revolución de la libertad que quiere vender Milei finalmente no va a existir”
  4. ↑ Jesús Huerta de Soto listing, Faculty of Law and Social Sciences, Universidad Rey Juan Carlos website.
  5. ↑ ""Faculty Members." Ludwig von Mises Institute.
  6. ↑ An Interview with Jesús Huerta de Soto in The Austrian Economics Newsletter. (Summer 1997; Volume 17, Number 2.)
  7. ↑ Master Economía de la Escuela Austríaca URJC.
  8. ↑ Plan of the Collected Works of Hayek. U of Chicago Press. Процитовано 26 лютого 2014.
  9. ↑ Stephen Kresge, Editor, Money, Part I: Volume Five of the Collected Works of F.A. Hayek, Routledge, 2013, p. 1904, ISBN 1135630755
  10. ↑ F.A. Hayek, The Collected Works of F. A. Hayek, Bruce Caldwell, General Editor, University of Chicago Press, 19 Volumes.
  11. ↑ Editorial Board listing of the Journal of Markets and Morality at its website.
  12. ↑ [1]
  13. ↑ Jesús Huerta de Soto (24 жовтня 2017). Classical Liberalism versus Anarchocapitalism. Mises Institute. Процитовано 7 жовтня 2019.
  14. ↑ Leland B. Yeager (2011). Is the Market a Test of Truth and Beauty?: Essays in Political Economy. Ludwig von Mises Institute. с. 13–. ISBN 978-1-61016-421-4. Процитовано 15 червня 2013.
  15. ↑ Bagus, Philipp (1 січня 2010). Austrian Business Cycle Theory: Are 100 Percent Reserves Sufficient to Prevent a Business Cycle? (PDF). Libertarian Papers. Auburn, AL: Ludwig von Mises Institute. 2 (2). Процитовано 22 травня 2013. Other Austrians such as ... de Soto (2006) have gone further and advocate a 100 percent reserve banking system ruling out credit expansion altogether.
  16. ↑ Rozeff, Michael S. (Spring 2010). Rothbard on Fractional Reserve Banking: a Critique (PDF). Independent Review. Oakland, CA: The Independent Institute. 14 (4): 497—512. ISSN 1086-1653. Процитовано 22 травня 2013.
  17. ↑ Jesús Huerta de Soto (2012). Money, Bank Credit, and Economic Cycles (вид. 3rd). Ludwig von Mises Institute. ISBN 978-1-61016-388-0. Процитовано 4 серпня 2013.
  18. ↑ Gregg, Samuel (Spring 2007). Review of "Money, Bank Credit, and Economic Cycles". Markets and Morality. 10 (1): 185—187.
  19. ↑ van den Hauwe, Ludwig (2006). Review of Jesús Huerta De Soto's Money, Bank Credit, and Economic Cycles. New Perspectives on Political Economy. 2 (2): 136—142. SSRN 2399403.
  20. ↑ Larry J. Sechrest, Larry J. Sechrest Book “Free Banking: Theory, History, and a Laissez-Faire Model” [Архівовано 2014-12-16 у Wayback Machine.], Larry J. Sechrest Preface to June 2008 edition published by Ludwig Von Mises Institute, pp. 1–3; originally published by Quorum Books, 1993.
  21. ↑ Huerta de Soto, 2012, pp. 141-142.
  22. ↑ Yeager, Leland B. (2001). The Perils of Base Money (PDF). The Review of Austrian Economics. 14 (4): 251—266. doi:10.1023/a:1011981013028.
  23. ↑ Paul, Ron (1 жовтня 2009). The Money Monopoly: How the Federal Reserve Rips You Off. The American Conservative, (from Questia Online Library). American Ideas Institute. Процитовано 23 травня 2013.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  24. ↑ Ron Paul, End the Fed, Hachette Digital, Inc., 2009, Chapter, "Origin and Nature of the Fed, ISBN 044656818X, ISBN 9780446568180
  25. ↑ "Review of Theory of Economic efficiency", Institute of Economic Affairs website, November 12, 2008.
  26. ↑ Also published in German as: Die österreichische Schule der Nationalökonomie : Markt und unternehmerische Kreativität. Wien: Hayek Institut. 2007. с. 152. ISBN 9783902466037. OCLC 759028166. (trans. from the Spanish by Ingolf Günter Krumm; The international library of Austrian economics series); and in French as: L'école autrichienne : marché et créativité entrepreneuriale. Paris: Institut Charles Coquelin. 2008. с. 157. ISBN 9782915909166. OCLC 690811169. (trans. from the Spanish by Rosine Létinier; part of the Collection Science économique et liberté series)
  27. ↑ Reviewed in: Grassl, Wolfgang (22 березня 2010). Theory of Dynamic Efficiency. (Book review). Journal of Markets & Morality. Acton Institute for the Study of Religion and Liberty, from HighBeam Research. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 14 червня 2013. This book contains twenty essays, sixteen of which have already appeared elsewhere during the period 1994–2004. Topics include the methodology and history of economics, entrepreneurship, socialism, nationalism, central banks and free banking, ethics, and liberal social thought (in the European sense of the term).
  28. ↑ Reviewed in: Hladík, René (1 липня 2010). Peníze, Banky a Hospodářské Krize [Money, Banking and Economic Crisis]. E+M: Ekonomie a Management, from HighBeam Research (чес.). Technical University Liberec. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 23 травня 2013.
  29. ↑ Reviewed in: Socialism, economic calculation and entrepreneurship (Book review, brief article). Reference & Research Book News. Portland, OR: Book News, Inc. 1 листопада 2010.
  30. ↑ Also published in Dutch as: Geld, krediet en crisis. Leuven, Den Haag: Acco. 2011. с. 718. ISBN 9789033480942. OCLC 723961802.; in German as: Geld,Bankkredit und Konjunkturzyklen. Stuttgart: Lucius & Lucius. 2011. с. 624. ISBN 9783828205321. OCLC 731159974.; in Polish as: Pieniądz, kredyt bankowy i cykle koniunkturalne. Warszawa: Instytut Ludwiga von Misesa. 2011. с. 671. ISBN 9788392616054. OCLC 804342687. (with coauthors Grzegorz Łuczkiewicz & Mateusz Machaj); and in French as: Monnaie, crédit bancaire et cycles économiques. Paris: l'Harmattan. 2011. с. 558. ISBN 9782296544512. OCLC 758332334. (trans. from the Spanish by Rosine Létinier; L'Esprit économique. Série Économie formelle.) and Money, bank credit, and economic cycles (фр.). Auburn, AL: Ludwig von Mises Institute. 2006. с. 876. OCLC 494633680. (with Melinda A. Stroup, translator) (Reviewed in: Gregg, Samuel (22 березня 2007). Money, Bank Credit and Economic Cycles (Book Review). Journal of Markets & Morality. Acton Institute for the Study of Religion and Liberty.
  31. ↑ Jesús Huerta de Soto website, see Curriculum Vitae, Actividad Investigadora Publicaciones I and II and Otras publicaciones.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хесус_Уерта_де_Сото&oldid=41881371