Царебожжя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет Миколи II

Царебожжя (рос. Царебожие)[1] — вчення про царя-спасителя, віра в особливу священну роль страченого царя Миколи II, у сакральне значення його страти і необхідність всенародного покаяння за цю страту.[2] Прихильники таких поглядів стверджують, що Микола II є «царем-спасителем», «спокутувачем гріха невірності власного народу».[3][4][5] Вчення має і есхатологічну сторону, зокрема, воно стосується особливої ​​ролі Росії, російського народу і російського царя-спасителя, як «царя-переможця», у майбутньому світі.[6][7][8][9]

Розповсюджувачі таких ідей дуже часто є консервативними російськими націоналістами і монархістами. Узагальнюючого іменування апологети не використовують, з іншого боку, противники прямо називають це явище царебожжям або цареспокутуваною єрессю.[10][11]

Низкою церковних діячів, зокрема, покійним Даниїлом Сисоєвим, наголошується, що такі погляди мають явні ознаки єресі, сектантства всередині церкви[11][12][13][8][9] або навіть розколу.[11] Ідею «царя-спасителя» і спроби введення нових обрядів, з нею пов'язаних, прямо засудив патріарх Олексій II.[14][15] Крім того, на думку противників, «царебожжя» безпосередньо пов'язано з іншими сумнівними поглядами, існуючими серед деяких православних, наприклад, неприйняттям страхових полісів, ідентифікаційних номерів,[15] вірою в існування змови євреїв[3] або прагненням до канонізації Распутіна.[11][16] Критики вбачають тісний зв'язок з вченням секти хлистів.[6][13]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. А. Л. Дворкин «Царь Иван Грозный и современное сектантство» (рос.)
  2. Чин всенародного покаяния. Ответы на типичные вопросы о Всенародном покаянии Русского Народа (рос.)
  3. а б НГ-Религии. Утвердится ли в России новая ересь? Анализ богослужебных текстов, посвященных Николаю II, говорит о такой возможности. Александр Иванович Кырлежев — религиозный обозреватель газеты «Русская мысль». (рос.)
  4. 2010 год объявлен годом соборного покаяния русского народа Архівовано 3 липня 2010 у Wayback Machine.(рос.)
  5. Марьянова Е. Весь народ виновен в пролитии крови своего Царя. // «Русь Державная». 2000, № 5.(рос.)
  6. а б Журнал «Благодатный огонь» № 14. Н. Каверин, «Священство выше царства» (рос.)
  7. «Завтра» #02 (162). Елена Родченкова. Власть совести Архівовано 24 грудень 2010 у Wayback Machine. (рос.)
  8. а б Иерей Даниил Сысоев. Живучесть древних ересей. (рос.)
  9. а б Иерей Даниил Сысоев. Ересь царебожия. (рос.)
  10. НГ-Религии 17 ноября 2010 г. Информационный центр Св. Иринея Лионского. Андрей Григорьев. «Теология царя-искупителя.» (рос.)
  11. а б в г Игумен Игнатий (Душеин): «Движение „царебожников“ — путь к расколу». Доклад на секции «Чудеса и духовность» XI Богородично-Рождественских чтений. Калужская епархия.(рос.)
  12. Священник Петр Андриевский.Еще раз о «царе-искупителе» Архівовано 28 липень 2010 у Wayback Machine. (рос.)
  13. а б Журнал «Благодатный огонь» № 4. Диакон Даниил Сысоев. Богословские соблазны монархического движения. (рос.)
  14. Кураев А. Искушение, которое приходит «справа». М.: Издательский совет РПЦ, 2005. С. 67 (рос.)
  15. а б Предстоятель Русской Церкви осудил т. н. «чин всенародного покаяния» Православие.Ru, 24 декабря 2007. (рос.)
  16. Журнал «Благодатный огонь» № 10. Протоиерей Петр Андриевский, Евгений Ямщиков. Царебожническое словоблудие в радиоэфире. (рос.)