Циклокоптер
Циклокоптер, цикложир або циклоліт[1] — це літальний апарат, в якому для створення тяги й підіймальної сили використовуються обертові ротори. Така схема має ті ж плюси, що й вертоліт: можливість вертикального підйому, зависання в повітрі, але й схожі мінуси. Разом з тим, при однакових габаритах і злітній масі для циклольота необхідна істотно менша потужність електродвигунів[1], що дозволяє збільшити, наприклад, тривалість польоту. Серед переваг літальних апаратів з циклічними двигунами, у порівнянні з іншою технікою вертикального підйому і посадки слід вказати[1] : зліт і посадку з непідготовлених похилих поверхонь (кут нахилу поверхні до 30), високу маневреність, закриті периферійним захистом безпечні рушії і більш низький рівень шуму. Ці якості особливо важливі при польотах в умовах щільної міської забудови[1].
Принцип дії[ред. | ред. код]
Циклокоптер не варто плутати з невдалими[джерело?] проектами літальних апаратів з циліндричними крилами, які спробували використати ефект Магнуса. Циклоїдний пропелер, який є головним елементом циклокоптера, нагадує гребне колесо, зі зміним профілем лопатей. Крок профілів (кут атаки) встановлюється або колективно за допомогою контрольного кільця з штангами до всіх лопатей, яке розташоване ексцентрично відносно осі ротора обертання, або ж лопаті постійно індивідуально регулюються системою управління. У польоті утворюється підйомна сила і тяга, що спрямована вперед. До того ж схема дозволяє змінювати тягу у будь-якому напрямку в площині, перпендикулярній осі ротора[2]. Диференціювання тяги між роторами (з кожного боку фюзеляжу) може бути використане для повороту літального апарата навколо своєї вертикальної осі, хоча звичайне літакове оперення, як правило, також використовується[3].
Історія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Схема циклокоптера відома з початку XX століття, однак першій політ апарату, побудованого за цією схемою, відбувся тільки на початку XXI століття.
XXI століття[ред. | ред. код]
Сеульський державний університет (Південна Корея), Національний університет Сінгапура, група Bosch Aerospace та ще кілька організацій успішно випробували власну модель циклокоптера у 2007 р.[4]. Відомий також нестандартний варіант циклокоптера, що має 4 ротора, розташованих у вигляді хреста[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Алексей Хадаев. Сибирские ученые сконструировали необычный летательный аппарат.//Российская газета. — Федеральный выпуск № 283(8337). — 15.12.2020.
- ↑ The Development of Aircraft using Cycloidal Propeller (англ.) . 18 жовтня 2007. Архів оригіналу за 18 жовтня 2007.
- ↑ The Cyclogyros (англ.) . Архів оригіналу за 22 липня 2018.
- ↑ Популярная механика о цикложирах. Архів оригіналу за 21 листопада 2013. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Mutant Quadrotor MAV Lifts Off After a Century of Development
Джерела[ред. | ред. код]
- Шавров В. Б. История конструкций самолётов в СССР (до 1938 г.). - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1978. - 576 с.
- «The Cyclogyro», Vertiflight, The American Helicopter Society, 2005, Vol. 51; No. 2, pages 16–19
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
