Шарльєр
Шарльєр — аеростат, наповнений воднем, гелієм або іншими газами, легшими повітря. Названий за іменем французького вченого та винахідника Жака Александра Сезара Шарля. Перший політ зробив 27 серпня 1783 року на Марсовому полі в Парижі. Французький професор фізики Жак Шарль вважав, що димне повітря — не найкраще рішення, адже гаряче повітря, охолоджуючись, втрачає підіймальну силу, чого не трапляється з воднем, оскільки він легший за повітря. Жак Шарль використовував для оболонки легку шовкову тканину, змочену розчином каучуку в скипидарі. Така оболонка була здатна тривалий час тримати летючий газ.
Перша повітряна куля, наповнена газом, піднялася в повітря у серпні 1783 року. Конструкторами її були Жак Шарль та брати Робер. Перша куля не мала ні пасажирів, ні вантажу. 1 грудня 1783 року друга газова повітряна куля Жака Шарля вперше підняла в повітря самого винахідника та його соратника Нікола-Луї Робера. Це відбулося через десять днів після першого польоту монгольфьєра (повітряної кулі з гарячим повітрям)[1][2][3][4].
Наступним проєктом Жака Шарля та братів Робер було спорудження шарльєра Кароліна (фр. La Caroline), що мав видовжену форму й нагадував дирижабль. При його конструкції Жак Шарль врахував пропозиції іншого конструктора Жана Батіста Меньє[5]. 19 вересня 1784 року брати Робер та Коллен-Юллен пролетіли на Кароліні 6 годин 40 хвилин, подолавши відстань 186 км від Парижа до Беврі, неподалік від містечка Бетюн. Це був перший політ на відстань понад 100 км[1][6].
Шарльєри з часом набули популярності. Їх використовували зокрема і з військовою метою (напр. під час Громадянської війни в Америці, а також в ході Наполеонівських воєн). На шарльєрі підіймався в повітря відомий повітроплавець Жан П'єр Бланшар.
Щоби шарльєр піднявся в повітря, газ в ньому повинен бути легше за повітря. При заданій температурі й тиску щільність газу пропорційна молекулярній вазі. Для того, щоб газ був легший за повітря, його молекулярна вага повинна бути нижче 28,7. Вантажопідйомність пропорційна різниці між 28,7 і молекулярною вагою газу. Речовин з молекулярною вагою нижче 29 і газоподібних при кімнатній температурі, небагато:
- Водень. Молекулярна вага 2. Висока вантажність, нешкідливий, недорогий, але вибухонебезпечний. Широко застосовується для безпілотних шарльєрів.
- Гелій. Молекулярна вага 4. Висока вантажопідйомність, нешкідливий, безпечний, але дорогий. Широко застосовується для пілотованих шарльєрів.
- Неон. Молекулярна вага 20. Нешкідливий, безпечний, дешевше гелію, але через високу атомну вагу вантажність втричі нижче, ніж у гелію. Застосовується обмежено.
- Метан. Молекулярна вага 16. Горючий. Застосовується обмежено.
- Аміак. Молекулярна вага 17. З різким запахом, отруйний, злегка горючий. Застосовується обмежено, для метеозондів.
- Фтороводень. Молекулярна вага 21. Вкрай отруйний (смертельна концентрація — соті частки відсотка; в менших концентраціях викликає опіки шкіри та органів дихання). Хімічно агресивний (пропалює майже будь-яку оболонку). Не застосовується.
- Ацетилен (C2H2). Молекулярна вага 26. Дуже легкозаймистий. Не застосовується.
- Диборан (B2H6). Молекулярна вага 27,6. На повітрі запалюється самовільно. Не застосовується.
- Азот. Молекулярна вага 28. Нешкідливий, недорогий, але вантажопідйомність незначна. Не застосовується.
- Етилен (C2H4). Молекулярна вага 28. Не застосовується з тієї ж причини, що й азот, а також через горючість.
- Чадний газ (CO). Молекулярна вага 28. Не застосовується з тієї ж причини, що й азот, а також через токсичність.
Крім того, як наповнювачі запропоновано використовувати водяну пару, а в минулому використовувався світильний газ (суміш метану, етилену і водню).
- ↑ а б Federation Aeronautique Internationale, Ballooning Commission, Hall of Fame, Robert Brothers. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 30 серпня 2011.
- ↑ Fiddlers Green, History of Ballooning, Jacques Charles
- ↑ Science and Society, Medal commemorating Charles and Robert’s balloon ascent, Paris, 1783.
- ↑ Eccentric France: Bradt Guide to mad, magical and marvellous France By Piers Letcher - Jacques Charles
- ↑ Biographical dictionary of the history of technology, Volume 39 By Lance Day, Ian McNeil. Charles, Jacques Alexandre Cesar
- ↑ Federal Aviation Administration - F.A.Aviation News, October 2001, Balloon Competitions and Events Around the Globe, Page 15
- Найсучасніший стартовий майданчик для шарльєрів [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Deutscher Freiballonsport-Verband e. V. — Німецьке товариство газових куль [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Ballonmuseum Gersthofen — музей повітряних куль [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |