Кулеба Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Іванович Кулеба
Дмитро Іванович Кулеба
MFA UA Logo 02.png 14-й Міністр закордонних справ України Flag of Ukraine.svg
Нині на посаді
На посаді з 4 березня 2020
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Вадим Пристайко
Віцепрем'єр-міністр України
з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
29 серпня 2019 — 4 березня 2020
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук
Попередник Іванна Климпуш-Цинцадзе
Наступник Вадим Пристайко
Народився 19 квітня 1981(1981-04-19)[1] (41 рік)
Суми, Українська РСР, СРСР
Відомий як дипломат
Місце роботи КНУ імені Тараса Шевченка
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Інститут міжнародних відносин Київського університету
Політична партія Позапартійний
Батько Іван Кулеба
Мати Кулеба Євгенія Володимирівна
У шлюбі з Кулеба Євгенія Анатоліївна
Діти Любов, Єгор
Професія Дипломат
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Дмитро́ Іва́нович Куле́ба (нар. 19 квітня 1981, Суми, Українська РСР, СРСР) — український державний діяч, дипломат та комунікативіст, міністр закордонних справ України з 4 березня 2020 року, член РНБО з 13 березня 2020[2]. Наймолодший в історії голова зовнішньополітичного відомства України.

Колишній віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеґрації при уряді Олексія Гончарука, постійний представник України при Раді Європи, посол з особливих доручень МЗС України. Під час роботи Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ, Україна стала партнером з розширеними можливостями НАТО[3] та кандидатом на членство в ЄС[4]. Син дипломата Івана Кулеби. Кавалер ордена «За заслуги» II ступеня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 квітня 1981 року в Сумах. 2003 року закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальністю «міжнародне право». Кандидат юридичних наук[5]. Володіє англійською, французькою та російською мовами.

Дипломатична кар'єра[ред. | ред. код]

З 2003 року — аташе Служби головного юридичного радника Міністерства закордонних справ України.

У 2004—2005 роках — аспірант кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2005 році — третій секретар управління юридичного забезпечення МЗС України.

У 2005—2009 роках — третій, другий секретар Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні (з питань ОБСЄ).

У 2010—2012 роках — перший секретар, радник, начальник відділу департаменту секретаріату міністра закордонних справ України.

2013 року — радник віцепрем'єр-міністра України Костянтина Грищенка з гуманітарних питань.

З 2013 року — очолює Фонд культурної дипломатії UART[6].

Посол з особливих доручень, постійний представник при Раді Європи та віцепрем'єр-міністр (2014—2020)[ред. | ред. код]

Після початку російської агресії проти України, у червні 2014 року повернувся на роботу в Міністерство закордонних справ України на запрошення міністра Павла Клімкіна. Обійняв посаду посла з особливих доручень з питань стратегічних комунікацій.

9 квітня 2016[7] року — призначений постійним представником України при Раді Європи. Пріоритетами на посаді стали протидія російській агресії, захист прав людини в окупованому Росією Криму, залучення Ради Європи до реалізації реформ в Україні та протидія безумовному поверненню російської делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Посилив культурну присутність України в Страсбурзі. Ініціював[8] приєднання[9] України до Єврімаж, європейського фонду підтримки спільного кіновиробництва й прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт при Раді Європи.

1 березня 2019 року в Мистецькому арсеналі презентував свою книгу «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот», де поділився думками про те, як тримати інформаційну оборону та перемагати в комунікативній війні. Книга вийшла у видавництві «Книголав»[10].

З 29 серпня 2019 року — віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції[11]. Голова Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції[12]. Ініціював долучення України до Європейської зеленої угоди[13]. Забезпечив відкриття для громадськості «Пульсу Угоди», системи онлайн-моніторингу виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС[14].

Член Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»[15].

Міністр закордонних справ України (2020 — донині)[ред. | ред. код]

Дмитро Кулеба разом з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним під час візиту британської делегації, на чолі з прем'єр-міністром Ріші Сунаком, до Києва, 19 листопада 2022 рік

З 4 березня 2020 року — міністр закордонних справ України в уряді Дениса Шмигаля. Наймолодший в історії глава зовнішньополітичного відомства України.

Ще працюючи на посаді віцепрем'єра, Дмитро Кулеба активізував роботу з отримання Україною статусу партнера розширених можливостей НАТО[16], і продовжив цю роботу вже як міністр закордонних справ. 12 червня 2020 року привітав надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО[17]. За словами Кулеби, події передували місяці клопіткої роботи дипломатів, військових, депутатів, розвідників, маневри, комбінації, тактичні домовленості, а саме рішення вказує на те, що Україна здатна забезпечувати в НАТО консенсус із найскладніших питань[18].

Просував отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС[19]. 11-18 травня 2022 року здійснив візити до Німеччини та Нідерландів[20], одних з найбільш скептично налаштованих щодо інтеграції України країн ЄС[21], де провів переговори з їхнім керівництвом[22][23] задля просування України до членства в ЄС. На фінальній стадії переговорів виступив категорично проти пропозицій окремих європейських політиків надати Україні «сурогати» кандидатства замість статусу[24]. За словами Кулеби, статус «юридично закріплює Україну в проєкті європейської інтеграції»[25]. У день, коли Україна стала кандидатом на членство в ЄС, Дмитро Кулеба та високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель виступили зі спільним відеозверненням[26], в якому заявили, що невідкладно починають підготовку до інтеграції України в європейські структури та зрештою членства в ЄС"[27].

Глави МЗС України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічус біля пам'ятника Люблінській унії 1569 р. Люблін, Польща, 28 липня 2020 року.

Співзасновник Люблінського трикутника[28], який передбачає політичну, економічну, соціальну взаємодію між Польщєю, Литвою та Україною, регулярні зустрічі, включно із зустрічами на полях багатосторонніх форматів та із залученням обраних партнерів, а також консультації найвищого рівня між МЗС трьох країн[29].

Реформував діяльність МЗС України у сфері економічної дипломатії[30]. 21 травня провів установче засідання оновленої Ради експортерів та інвесторів при МЗС України[31]. Визначив просування українського експорту та залучення інвестицій до України одним з ключових пріоритетів діяльності МЗС[32]. За словами Кулеби, таким чином МЗС допомагає українському бізнесу просувати свої товари у світі, працює на глибоку інтеграцію українського виробника товарів та послуг у світові «ланцюги постачання»[33]. Наголошує, що кінцевою метою цих зусиль є добробут українських громадян, адже «гроші від експорту повертаються в українську економіку, збільшують податкові надходження в бюджет, створюють нові робочі місця»[34].

Є головою Організаційного комітету з підготовки установчого Саміту Кримської платформи[35][36].

24 серпня 2021 року присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла[37].

Політичні погляди[ред. | ред. код]

Російська агресія та процес мирного врегулювання війни на Донбасі[ред. | ред. код]

Відомий принциповою позицією щодо російської війни проти України, засудженням та протидією агресивній політиці Росії щодо України та інших країн світу[38]. Він послідовно наполягає на збереженні санкційного тиску ЄС і США, допоки Росія не припинить агресію, а тимчасово окуповані РФ території Криму та Донбасу не будуть деокуповані та повернуті Україні[39]. Дмитро Кулеба також виступає проти фальшування Росією історії та спроб відбілити період сталінських репресій[40]. Водночас, він наполягає, що Україна має шукати способи мирного врегулювання війни на Донбасі політико-дипломатичним шляхом[41] та «наступальною дипломатією»[42]. При цьому, на думку Дмитра Кулеби, Україна не переступить «червоних ліній»: не вестиме так званий «прямий діалог» з представниками російських окупаційних адміністрацій у Донецьку та Луганську[43], вимагатиме встановлення повного контролю над державним кордоном, не погодиться на вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу в присутності окупаційних російських військ або незаконних збройних формувань, наполягатиме на реінтеграції окремих районів Донецької і Луганської областей не за російським сценарієм, тобто без жодного «права вето» на загальнонаціональні рішення у складі України[44].

У перші години повномасштабного вторгнення Росії в Україну заявив: «Україна буде захищатися та переможе. Світ може і має зупинити Путіна. Час діяти — просто зараз»[45]. Дмитро Кулеба закликав світ негайно здійснити п'ять першочергових дій: руйнівні санкції проти РФ негайно та відключення РФ від SWIFT; повна ізоляція Росії в усіх форматах; надання зброї та обладнання для України; надання фінансової допомоги; надання гуманітарної допомоги[46]. Вже за кілька годин повідомив про розірвання дипломатичних відносин з Росією[47] та закликав інші держави світу послідувати прикладу України або знизити рівень дипломатичної присутності в Росії[48].

Інтеграція України до ЄС і НАТО[ред. | ред. код]

Дмитро Кулеба — послідовний прихильник вступу України до ЄС[49] і НАТО[50]. Він також виступає за надання Україні Програми дій щодо членства в НАТО[51]. На його думку, Україна вступить до Північноатлантичного альянсу раніше, ніж до Європейського Союзу[52].

Кулеба неодноразово зазначав, що українська ідентичність — центральноєвропейська, і саме поглиблення відносин та інтеграції з країнами-сусідами в Центральній Європі вважає одним з пріоритетів зовнішньої політики[53]. Цьому має сприяти, зокрема, нормалізація відносин з Угорщиною[54] та створення Люблінського трикутника з Польщею та Литвою[55]. Крім того, Кулеба переконаний, що зміцнення взаємодії України з іншими країнами Центральної Європи здатне диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів та зберегти енергетичну безпеку Європи[56].

Започаткування Азійської стратегії[ред. | ред. код]

Кулеба переконаний, що «прагматична, стабільна, багатовимірна дипломатія України в Азії — це ще одна частина нашої стратегії зі зміцнення позицій нашої країни у пост-коронавірусному світі»[57] і вважає, що на додачу до європейського та євроатлантичного курсу, Україні потрібна комплексна стратегія розвитку відносин з країнами Азії[58]. На думку Кулеби, Азійський регіон «демонструє надпотужний потенціал розвитку як в економічному, так і в політичному вимірі, а окремі держави регіону є впливовими гравцями на світовій арені».

Захист української мови[ред. | ред. код]

Відомий позицією на захист української мови та вважає, що українська мова — це «тканина, яка з'єднує суспільство»[59].

Подвійне громадянство[ред. | ред. код]

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що в Україні потрібно знайти збалансоване розв'язання питання щодо можливості запровадження подвійного громадянства. Він наголошує, що за час незалежності мільйони українців виїхали за кордон, стали громадянами інших держав, але досі допомагають Україні та бажають також залишатися її громадянами. Водночас він зауважує, що подвійне громадянство неприпустиме для державних службовців та представників влади та підкреслює, що не може бути жодної мови про подвійне громадянство з державою-агресором Росією[60].

Дипломатія рівних можливостей[ред. | ред. код]

При вступі на посаду міністра закордонних справ Кулеба заклав принцип «Дипломатії рівних можливостей», який передбачає, зокрема, рівність жінок і чоловіків на дипломатичній службі. Створив комісію для впровадження результатів гендерного аудиту ООН Жінки[61]. Крім того, до дипломатії рівних можливостей входить і перетворення МЗС на перший повністю безбар'єрний орган влади[62], яке Дмитро Кулеба ініціював підписанням меморандуму з організацією Доступно.UA на впровадження ініціативи першої леді Олени Зеленської «Велика розмова про безбар'єрність» та зобов'язань України у рамках Партнерства Біарріц.

Сім'я[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

У грудні 2017 — найкращий український посол за результатами опитування Інституту світової політики, у якому взяли участь близько 70 експертів.

Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2021)[63].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.kmu.gov.ua/en/profile/dmitro-kuleba
  2. Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 80/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  3. https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1271444225062821892. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  4. https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1540040696362680322. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  5. Науковці України [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] irbis-nbuv.gov.ua
  6. uart.eu. uart.eu. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 10 квітня 2016. 
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 134/2016 Про призначення Д.Кулеби Постійним представником України при Раді Європи. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016. 
  8. У Страсбурзі в жовтні відбудеться Тиждень українського кіно "Фокус на Україні". tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 10 серпня 2020. 
  9. Верховна Рада ухвалила закон про приєднання України до «Єврімаж». detector.media (укр.). 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  10. «Питання, кому вірити, стає фундаментальним...». День. 5 березня 2019. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019. 
  11. Рада затвердила склад нового Кабміну (список). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 серпня 2019. 
  12. Указ Президента України від 30 жовтня 2019 року № 784/2019 «Питання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України»
  13. Кабінет Міністрів України - «Промисловий безвіз» залишається серед топ-пріоритетів України у відносинах з ЄС, - Дмитро Кулеба у розмові з Жозепом Боррелем. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  14. Кабінет Міністрів України - Уряд відкрив «Пульс Угоди» – онлайн-систему моніторингу реалізації заходів виконання Угоди про асоціацію з ЄС. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  15. Указ Президента України від 13 січня 2020 року № 3/2020 «Питання Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»»
  16. Кабінет Міністрів України - Дмитро Кулеба закликав НАТО розпочати офіційний розгляд заявки України на приєднання до Програми розширених можливостей. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  17. Зеленський і Кулеба подякували членам НАТО за новий статус для України. Європейська Правда (ua). 12.06.2020. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. 
  18. Кулеба розповів, як Україна отримала членство у Програмі розширених можливостей НАТО. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  19. Рішення надати Україні членство в ЄС може стати визначальною перемогою для Європи - Кулеба. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  20. Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба здійснить візити до Німеччини, Бельгії та Нідерландів. mfa.gov.ua (ua). Процитовано 1 липня 2022. 
  21. Бій за кандидата: хто блокує заявку України на членство в ЄС. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  22. https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1526587908404260864. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  23. https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1524736217782358016. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  24. Україні не потрібні сурогати статусу кандидата в ЄС – Кулеба. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  25. Кулеба – ЄС: Треба перестрибнути стереотипи та страхи й надати Україні статус кандидата. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  26. #WelcomEUkraine (uk-UA). Процитовано 1 липня 2022. 
  27. Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба та Жозеп Боррель у спільному відеозверненні привітали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. mfa.gov.ua (ua). Процитовано 1 липня 2022. 
  28. Міністерство закордонних справ України - Кулеба, Чапутович і Лінкявічюс започаткували Люблінський трикутник — новий формат України, Польщі та Литви. mfa.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  29. Кулеба розповів, коли відбудеться наступна зустріч "Люблінського трикутника". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  30. Дмитро Кулеба: Зміни в МЗС за 100 днів вже зробили дипломатичну систему ефективнішою. 15.06.2920. 
  31. Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба дав старт оновленій Раді експортерів та інвесторів: “МЗС відкриває нові ринки для українських компаній”. mfa.gov.ua (ua). Процитовано 10 серпня 2020. 
  32. Кулеба запросив Американську торговельну палату та ЄБА спільно розвивати торгівлю та залучати інвестиції. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  33. Дипломатія та бізнес мають разом посилити позиції України у світі - Кулеба. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  34. Від яблук до смарт-лічильників: як співпраця з АСЕАН сприяє зростанню економіки України та добробуту українців. LB.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  35. Президент створив Організаційний комітет з підготовки установчого Саміту Кримської платформи. Президент України. 26.02.2021. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 28.02.2021. 
  36. Указ Президента України від 26 лютого 2021 року № 78/2021 «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 1 березня 2021. 
  37. Указ Президента України від 24 серпня 2021 року № 437/2021 «Про присвоєння Д.Кулебі дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла»
  38. "Допоможе стримувати агресивні дії Росії у кіберпросторі": Кулеба відреагував на санкції ЄС проти хакерів - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  39. Кабінет Міністрів України - Дмитро Кулеба: Розмова про нову політику ЄС щодо Росії можлива лише після припинення її агресії проти України. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  40. Kuleba, Dmytro; Linkevičius, Linas; Rinkevičs, Edgars; Reinsalu, Urmas. Kriegsgedenken: Gegen Manipulationen mit der Geschichte. FAZ.NET (нім.). ISSN 0174-4909. Процитовано 10 серпня 2020. 
  41. “Іншої Росії в нас немає”: Кулеба розповів про перспективи нормандського саміту. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  42. Кулеба - про Донбас: Наступальна дипломатія виб’є у Росії аргумент про "погану" Україну. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  43. Кулеба назвав принципову «червону лінію» України щодо Донбасу. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 10 серпня 2020. 
  44. Кулеба назвав чотири "червоні лінії", які Україна не перетне у переговорах по Донбасу. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 10 серпня 2020. 
  45. https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1496695282293161987. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  46. https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1496712156435435522. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  47. Україна розриває дипломатичні відносини з Росією. BBC News Україна (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  48. https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1496833740336676864. Twitter (укр.). Процитовано 1 липня 2022. 
  49. Кабінет Міністрів України - Ви житимете в Україні, яка буде членом ЄС, - Дмитро Кулеба в День Гідності та Свободи провів урок у київській школі. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  50. Кабінет Міністрів України - Дмитро Кулеба: Вступ України до НАТО - це питання часу. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  51. "Наступним кроком має бути ПДЧ": Кулеба розповів про вступ України до НАТО. politics.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 10 серпня 2020. 
  52. У Кабміні розповіли про новий формат співпраці з НАТО. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  53. Інтерв'ю з головою МЗС Дмитром Кулебою: "Не наважуся сказати, що ми годуємо Європу, але точно вже підгодовуємо". www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  54. Україна готова до реалізації масштабнішої програми налагодження транскордонної співпраці в Угорщиною і відкриття нових КПВВ - Кулеба. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  55. Глава МЗС про «Люблінський трикутник»: хочемо посилити протистояння Росії. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 10 серпня 2020. 
  56. Кабінет Міністрів України - Україна не дозволить нікому і нічому зашкодити стратегічному партнерству з США, — Дмитро Кулеба. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  57. Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба: Тиждень Азії в МЗС - це початок нової регіональної стратегії України. mfa.gov.ua (ua). Процитовано 10 серпня 2020. 
  58. Україна – це Європа. І не тільки. LB.ua. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  59. Кулеба: «Мова це та нитка, яка з’єднує суспільство». (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 10 серпня 2020. 
  60. Кулеба про подвійне громадянство: Маємо знайти рішення, але не з агресором. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  61. Кабінет Міністрів України - Дмитро Кулеба: Чоловіки та жінки на дипломатичній службі повинні мати рівні права та можливості. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 10 серпня 2020. 
  62. Міністерство закордонних справ України - Дмитро Кулеба ініціював перетворення МЗС на перший цілковито безбар’єрний орган влади. mfa.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  63. Указ Президента України від 22 грудня 2021 року № 669/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби»

Посилання[ред. | ред. код]