Шотландська капловуха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шотландська клаповуха right-center
Yellow scottish fold.jpg
Доросла особа
Походження Шотландія
Інші назви Скотіш фолд
Індексація породи SFS
Вага самців 4-6 кг
Вага самок 2-4 кг
Стандарти породи
CFA стандарт
TICA стандарт
AACE стандарт
ACFA/CAA стандарт
Кіт свійський (Felis catus)


Скотіш фолд, Шотландська капловуха (англ. Scottish fold, SFS)  — порода кішок, що виникла завдяки природній мутації у британських короткошерстих кішок.

Історія[ред.ред. код]

Родоначальницею породи була біла кішка, що з'явилася на фермі в Шотландії в 1961 році. Подібні мутації виникали й раніше, однак ніхто раніше не займався розведенням таких тварин, і вони зникали.

Розведення шотландських капловухих має певні складності. При схрещуванні двох капловухих кішок виникають аномалії будови кістяка. Такі кішки не життєздатні. Тому необхідно шотландську капловуху спаровувати з кішкою, у якої нормальні вуха. Бажано, щоб ці короткошерсті кішки з нормальними вухами (страйти) були отримані від капловухої кішки й від кішки з нормальними вухами. Таких кішок у Європі до 2005 року записували як британських короткошерстих, чим наносили велику шкоду як британській, так і шотландській породі, а з 2005 року страйти, не лише допоміжний інструмент для розведення капловухих кішок (фолдів), а офіційно визнана порода, яка має свої стандарти і іменується шотландська прямовуха[1] (скотіш страйт). Виведений довгошерстий різновид — фолди-хайленди, які залишаються поки що досить рідкісними. Скотіш фолд сьогодні вельми популярна порода. Їхні стандарти затверджені в багатьох фелінологічних організаціях (ТІСА, WCF, CFA й інших).

Характер[ред.ред. код]

Шотландські капловухі завдяки своїм вухам мають оригінальний вигляд. Вони спокійні, урівноважені. Легко ладять з іншими свійськими тваринами. Кішки ласкаві, ніжні. Прив'язуються до людей.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Кішки шотландської капловухої — це тварини середньої величини, округлих ліній, близькі за типом до британської короткошерстої. Кістяк розвинений помірно. Тіло коротке, округле, приосадкувате, мускулясте, міцне. Ноги середньої довжини. Має однакову ширину в грудях й у хрестці. Грудна клітка широка. Кінцівки середньої довжини. Лапи акуратні, округлі. Пальці рухливі. Хвіст від середнього до довгого, рухливий, товстий біля основи, рівномірно звужений до кінчика. Перевага надається довгому.

Голова округлена, масивна, із сильним підборіддям і розвиненими щелепами. Подушечки вібрис округлені, добре розвинені. Щоки повні. Щелепи широкі. Ніс короткий, широкий, з невеликою сіделкою. Допускається легке заглиблення на переході від чола до носа. Перевага надається якомога меншим і щільно складеним вухам. Вуха спрямовані вниз і вперед. Поставлені таким чином, що створюють враження круглої голови. Нахилена вперед частина вуха повністю закриває вушний отвір. Вуха не виступають за контури голови. Кінчики вух заокруглені. Очі великі, широко відкриті, округлені, досить широко розставлені. Шия коротка.

Шерстний покрив існує у двох варіаціях: короткошерстий і напівдовгошерстий. Короткошерстий скотіш фолд має шерсть коротку, м'яку, густу, пружну, неприлеглу. Текстура варіюється залежно від забарвлення, географічних і кліматичних особливостей.

Довгошерстий скотіш фолд має шерсть від середньої довжини до довгої (перевага надається рівномірно довгій). Колір очей, мочка носа й подушечки лап повинні відповідати забарвленню.

Забарвлення[ред.ред. код]

Скотіш фолд має майже всі припустимі забарвлення.

Світлини[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Заведия Т. Л. Сучасна енциклопедія любителя кішок: 1500 корисних порад фахівців. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004 — ISBN 966-548-910-0