104-та десантно-штурмова дивізія (РФ)
| 104-та десантно-штурмова дивізія (з 2023) 31-ша окрема десантно-штурмова бригада 104-та повітрянодесантна дивізія (1992—1998) | |
|---|---|
| рос. 104-я гвардейская десантно-штурмовая ордена Кутузова дивизия | |
 Емблема | |
| На службі | 1992 — дотепер |
| Країна |  Росія |
| Вид |  Десантні війська |
| Чисельність | дивізія |
| У складі | Центральний військовий округ |
| Дислокація | м. Ульяновськ |
| Війни/битви | Перша чеченська війна Друга чеченська війна Війна у Південній Осетії Анексія Криму Війна на Донбасі • Бої за Іловайськ Операція ОДКБ в Казахстані Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Нагороди |   |
104-та десантно-штурмова дивізія (104 ДШД, в/ч 73612)[1] — з'єднання Повітрянодесантних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю у дивізію. Дислокується у м. Ульяновськ, а під час війни — в окупованій Херсонській області. Є частиною окружного підпорядкування Центрального військового округу.
1992 року 104-та повітрянодесантна дивізія була передислокована із м. Гянджа Азербайджанської РСР до Ульяновська Російської РФСР. Брала участь у Першій чеченській війні. 1998 року дивізія скорочена до 31-ї десантно-штурмової бригади. 2000 року бригада брала участь у Другій чеченській війні. 2008 року частини бригади перебували в окупованій Абхазії. 2014 року підрозділи бригади брали участь у вторгненні до Криму і війні на сході України, де вели бої під Іловайськом. 2022 року бригада брала участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну на київському напрямку, пізніше воювала під Бахмутом. 2023 року бригада переформована на 104-ту десантно-штурмову дивізію і дислокувалася в окупованій Херсонській області.
Незадовго перед розпадом СРСР у 1992 році 104-та гвардійська повітрянодесантна дивізія Радянської армії була передислокована із м. Гянджа Азербайджанської РСР до Ульяновська Російської РФСР. Після розпаду СРСР дивізія перейшла під юрисдикцію Російської Федерації й увійшла до складу Збройних сил РФ.[2]
104-та дивізія брала участь у Першій чеченській війні.
22 грудня 1994 року дивізія захопила м. Аргун.[3]
30 березня 1996 року в Сержень-Юрті потрапила в засідку чеченців колона техніки зі зведеного батальйону 104-ї дивізії. Бій ішов усю ніч, у ньому загинули 28 десантників і 69 дістали поранення. Втрати техніки склали 2 БМД-1, один БРДМ, кілька «Уралів» та «Газ-66».[4]
За весь період війни військовослужбовці дивізії отримали понад 4 тисячі державних нагород, десять стали Героями Російської Федерації, четверо з яких — посмертно.[5]
1998 року 104-та гвардійська повітрянодесантна дивізія переформована на 31-шу гвардійську десантно-штурмову бригаду.[2]
17 листопада 1999 року в бою під Ведено розвідувальна група 31-ї бригади втратила 12 бійців загиблими та ще двоє були взяті в полон.[6]
27 лютого 2000 року бригада взяла штурмом Шатой.[7]
Сотні військовослужбовців бригади були нагороджені державними нагородами, а двоє удостоєні звання Героя Росії.
Десантники 31-ї бригади під час російсько-грузинської війни 2008 року знаходилися в Абхазії.[8]
Військовослужбовці 31 ОДШБр брали участь в інтервенції до Криму.[9][10] Зокрема, саме десантники 31 ОДШБр у формі підрозділу «Беркут» захопили Парламент Криму 26 лютого 2014 року.[11][12][13]
Влітку 2014 року бригада брала участь у боях на Донбасі. За даними британського аналітичного центру RUSI, на основі бригади була сформована батальйонно-тактична група, яка брала участь у бойових діях з 11 серпня 2014 року.[14]
Один із десантників 31-ї бригади, що захоплював кримський парламент у лютому, Микола Козлов (рос. Николай Козлов), втратив ногу в літніх боях на Донбасі.[15][16] За словами його дядька, підрозділ Миколи Козлова потрапив у засідку при спробі визволити двох полонених бійців своєї 31-ї бригади. Окрім Миколи Козлова, відомо про загибель ще одного десантника 31-ї бригади, що також перевдягався у форму «Беркута», — Даврана Муратова.[17][18][19]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Допит Ахметова і Ільмітова 1 // Ukranews, серпень 2014 |
|
|
Допит Ахметова і Ільмітова 2 // серпень 2014 |
|
|
Ахметов і Ільмітов в Ульянівську // LifeNews, жовтень 2014 |
Військовослужбовці бригади брали участь у боях під Іловайськом.
У період 25—26 серпня були взяті в полон десантники 31-ї бригади Ахметов Руслан (рос. Ахметов Руслан) та Ільмітов Арсеній (рос. Ильмитов Арсений). Подробиці взяття в полон достеменно невідомі — солдат 93 ОМБр Юрій Пузанов свідчить, що російських десантників взяли в полон, коли ті зайшли в корівник, де вже були українські солдати.[20][21] Сергій Побережний з 51 ОМБр свідчить, що Ільмітова і Ахметова захопили 25 серпня в с. Дзеркальне, коли ті розмовляли з місцевим мешканцем.[22]
29 серпня 2014 року під час спроби українських сил вийти з оточення під Іловайськом російські формування відкрили вогонь по колонах. У селищі Червоносільське бійці батальйону «Донбас» атакували позиції російських сил, зайнявши селище і взявши у полон двох десантників 31 ОДШБр — Терських Микиту (рос. Терских Никита) та Сардаряна Євгена (рос. Сардарян Евгений),[23][24] що потрапили в полон разом з двома військовослужбовцями 6-ї окремої танкової бригади Збройних сил РФ. 30 серпня полонені були звільнені в результаті переговорів в обмін на змогу виходу українських сил без зброї.[25]
31 серпня 2014 року голова Дніпропетровської ОДА Борис Філатов повідомив, що російські військові обстріляли колону українських військ, яка намагалася вийти з оточення під Іловайськом, і вбили в тому числі і полонених російських десантників.[26] 2 жовтня 2014 року ресурс РБК, посилаючись на слова комбата Юрія Берези, опублікував матеріал, у якому стверджував, що Ахметова та Ільмітова було розстріляно військами РФ під час виходу колони.[27] 6 жовтня 2014 року LifeNews опублікував сюжет, у якому кореспондент агентства побував у пункті постійної дислокації 31-ї бригади в Ульяновську, де взяв інтерв'ю в Ахметова та Ільмітова, спростовуючи смерть військовослужбовців і підтвердивши таким чином їх статус як діючих контрактників бригади.[28][29][30]
У 2022 році бригада бере участь у вторгненні в Україну на Північному напрямку. 6 березня в ході боїв за Гостомель російські десантники зазнали, за даними Російської служби Бі-бі-сі, найбільших одномоментних втрат, тільки за відкритими джерелами встановлено загибель як мінімум 27 солдатів і офіцерів, в основному з 31-ї бригади ПДВ.[31]
Після відступу російських військ з Київської області залишки бригади були перекинуті на схід України для участі в битві під Ізюмом, а потім брали участь у битві під Сєвєродонецьком.[32]
На початку червня 2022 року на Луганщині бійці 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила захопили машину БМД-4М 31-ї окремої десантно-штурмової бригади Росії разом з доволі рідкісним РПГ-30 та ліквідували її екіпаж.[33]
Станом на 1 червня 2022 року, 31-ша бригада ПДВ втратила загиблими не менш ніж 52 особи, а тому числі командира батальйону, майора Дениса Ягідарова. При вказівці місця дислокації цих десантників згадуються не тільки Гостомель під Києвом, а й Волноваха в Донецькій області.[34]
1 вересня 2022 року заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов сказав, що командування ЗС РФ вирішило розформувати 31-шу бригаду та 22-гу окрему бригаду спеціального призначення через те, що «у них залишилися в живих менше ніж 20 % особового складу».[35]
17 вересня 2023 року російськими джерелами було підтверджено загибель командира бригади, полковника Андрія Кондрашкіна на псевдо «Дунай». Причиною смерті, імовірно, є ураження командного пункту в тилу.[36] За даними журналіста Юрія Бутусова, це сталося під Бахмутом. Кондрашкін та частини 31-ї бригади відбивали атаки 3-ї штурмової бригади ЗСУ на південь від села Андріївка, але українські сили прорвали оборону російських сил на цій ділянці.[37]
У жовтні 2023 року російські ЗМІ повідомили, що бригаду переформовують на 104-ту гвардійську десантно-штурмову дивізію.[38] В кінці листопада 2023 року британське Міністерство оборони повідомило, що до складу новоствореної 104-ї дивізії, що дислокувалася на окупованій Херсонщині, увійдуть 337-й полк, додатковий маневрений полк і 52-га артилерійська бригада.[39]
21 лютого 2024 року ЗСУ завдали трьох ракетних ударів за допомогою HIMARS по військовому полігону Росії поблизу н.п. Подо-Калинівка, Херсонська область. За даними ЗМІ, у момент удару на полігоні перебували, зокрема військовослужбовці 328-го десантно-штурмового полку 104 дшд. Загинуло 36 військових, ще 28 отримали поранення. Також джерела повідомляють про загибель заступника командира 328-го ДШП Дениса Кокшарова.[40]
- 328-й десантно-штурмовий полк, в/ч 01011
- 337-й десантно-штурмовий полк, в/ч 51854
- 345-й десантно-штурмовий полк, в/ч 33702
- 1180 артилерійський полк, в/ч 02364
- 2-й зенітний ракетний полк, в/ч 55256
- 134-й окремий танковий батальйон, в/ч 34253
- 154-й окремий розвідувальний батальйон, в/ч 12021
- 132-й окремий інженерно-саперний батальйон, в/ч 13063
- 720-й окремий батальйон зв'язку, в/ч 74903
- 24-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон, в/ч 16559
- 1684-й окремий батальйон матеріального забезпечення, в/ч 36111
- 180-й окремий медичний загін, в/ч 77003
- (2007—2008) полковник Волик Сергій Миколайович
- (???—2023†) полковник Кондрашкін Андрій Володимирович, загинув в ході російського вторгнення в Україну,[36] імовірно під Бахмутом.[37]
За данними військово-історичного ресурсу «Преданный полк», в ході війни загинуло 86 десантників 104-ї дивізії.[41]
За даними організації «Союз десантников России», в ході війни загинули 34 десантники бригади, серед яких — 1 майор і 3 молодші офіцери.[42]
Місцеве башкирське видання у вересні 2014 року повідомляло про 12 загиблих військовослужбовців 31-ї бригади.[43][44] З відкритих джерел та публікацій журналістів встановлено такі імена загиблих:
Станом на 18 вересня 2023, дослідникам російської групи «Медіазона» вдалося встановити імена понад 170 десантників бригади, що загинули під час вторгнення в Україну.[45]
- ↑ Войсковая часть 73612 (31-я ОДШБр). voinskayachast.net. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 30 червня 2016.
- ↑ а б Michael Holm, 104th Guards order of Kutuzov Airborne Division(англ.) // ww2.dk
- ↑ Безвозвратные потери федеральных сил на Северном Кавказе — 31.12.1994 -1.1.1995 гг. // Жуков Сергей Александрович
- ↑ Бой сводного батальона 104-й ВДД под Сержень-Юртом (30.03.1996) // Небесный полк
- ↑ 8 ноября 1944 года День формирования 104 гв. ВДД
- ↑ Бой разведгруппы под Ведено (17.11.1999). Книга Памяти Ивановской области
- ↑ «Десантный флаг над Шатоем». Константин Ращепкин, газета «Красная звезда» 1.08.2007. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ «Демилитаризованную зону на северо-западе Грузии взяли под контроль российские миротворцы». Константин Ращепкин, газета «Красная звезда» 27.08.2008. [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ «Вежливые люди»: Кто они? | Монологи военных, получивших медали «За возвращение Крыма» — Meduza. Meduza. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
- ↑ В Крыму находятся российские военнослужащие не только из частей ЧФ РФ, утверждают в Генштабе ВСУ. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
- ↑ Десантники 31-ї ОДШБр з Ульяновська штурмували Кримський парламент у формі "Беркуту" - InformNapalm.org (Українська) (укр.). 3 липня 2015. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
- ↑ Оккупанты в форме "Беркута": как десантники из Ульяновска умирают в Украине (фото). podrobnosti. 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
- ↑ v_n_zb (3 вересня 2014). Российские десантники в форме "Беркута" убивали украинцев /Фото/. "А поговорить?" (с). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 3 лютого 2017.
- ↑ Igor Sutyagin (9 березеня 2015). Russian Forces in Ukraine. Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Билет в один конец. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
- ↑ Бабушкин, Кирилл. История десантника из Озерска: форма «Беркута», медаль за Крым, минометный обстрел и сотни раненых солдат в Ростове. ФОТО. www.znak.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
- ↑ Погибший Давран Муратов из Ульяновской 31-ой тоже переодевался в Беркут : Руслан Левиев on Twitter. Twitter. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Муратов Давран - Груз 200. Груз 200 (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Муратов Давран - Груз 200. Груз 200 (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Lidi Ya Films (7 травня 2018), 93: бій за Україну (повна авторська версія), процитовано 12 лютого 2019
- ↑ Askai (2018T05:46). Вероятно, обстоятельства пленения под Иловайском российских десантников 31-й ОДШБр Ильмитова и Ахметова: https://youtu.be/XcdiLz4KUPw?t=32m30s …pic.twitter.com/76FkkFQVaA. @askai707 (рос.). Процитовано 12 лютого 2019.
- ↑ Askai (2019T10:50). В книге "Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії" Сергей Побережный (51-я ОМБр ВСУ) рассказал, что Ильмитова и Ахметова захватили 25-го августа в селе Дзеркальное, когда те разговаривали с местным жителем. @askai707 (укр.). Процитовано 12 лютого 2019.
- ↑ Служба безпеки України (18 березня 2015), Військовослужбовці РФ, які брали участь в бойових діях на сході України, процитовано 30 червня 2016
- ↑ Интернет-пользователи идентифицировали пленных российских солдат под Иловайском - Inform Napalm (ru-RU) . 22 березня 2015. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
- ↑ Рос. десантник 31 ОДШБр Евгений Сардарян после освобождения из плена позирует в Червоносельском. Конец августа 2014 : Askai on Twitter. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 14 липня 2016.
- ↑ У Коломойського заявляють, що під Іловайськом росіяни вбили десятки своїх - 31.08.2014 19:05 — Новини Укрінформ. Архів оригіналу за 09.10.2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
- ↑ Расследование РБК: откуда на Украине российские солдаты. РБК. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
- ↑ ukr-news (8 січня 2015), Десантники РФ Ахметов и Ильмитов | LifeNews, архів оригіналу за 24 січня 2017, процитовано 18 жовтня 2016
- ↑ LifeNews пообщался с «похороненными» десантниками. Life.ru. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 28 листопада 2016.
- ↑ LifeNews пообщался с "похороненными" СМИ десантниками, архів оригіналу за 19 жовтня 2016, процитовано 18 жовтня 2016
- ↑ Война в Украине: Москва признала, что в результате удара ВСУ в Макеевке погибли 63 военнослужащих - Новости на русском языке. BBC News Русская служба (ru-RU) . Процитовано 2 січня 2023.
Но из данных, изученных Би-би-си, следует, что наибольшие единовременные потери в Гостомеле российские десантники понесли 6 марта - тогда погибли по меньшей мере 27 солдат и офицеров ВДВ. В основном они служили в 31-й бригаде ВДВ.
- ↑ Beardsworth, James; Shcherbakova, Irina (3 червня 2022). 'Are There Even Any Left?' 100 Days of War in Ukraine For an Elite Russian Unit. Moscow Times. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ Військові України захопили БМД-4М та рідкісні РПГ-30. Мілітарний. 4 червня 2022.
- ↑ ЗСУ ліквідували 52 десантникіа з 31-ї ОГШБр РФ — знищено і командира батальйону // pateioty.org.ua, 2022-06-08
- ↑ Вижили менше 20 %. Росія розформувала дві бригади десанту та спецназу // rbc.ua
- ↑ а б В Україні ліквідований комбриг 31-ї російської бригади ВДВ Андрій Кондрашкін “Дунай”. novynarnia.com (укр.). 17 вересня 2023. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ а б Свобода, Радіо (18 вересня 2023). В Україні вбитий полковник Кондрашкін, командувач 31-ї бригади ЗС РФ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Источник: в составе ВДВ воссоздали 104-ю гвардейскую десантно-штурмовую дивизию. ТАСС. 27 жовтня 2023. Архів оригіналу за 27 жовтня 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
- ↑ ЗС РФ розгортає новосформовану 104-ту дивізію ПДВ під Херсоном, — розвідка. ФОКУС (укр.). 30 листопада 2023. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ ВСУ ударили из HIMARS по скоплению российских войск в Херсонской области. Meduza (рос.). Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ Потери ВДВ на Северном Кавказе // Преданный полк
- ↑ Погибли в Чечне — Союз Десантников России (ru-RU) . Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ РИА Башкирия - Председатель Комитета социальной защиты военнослужащих и членов их семей РБ рассказал подробности о погибшем на Украине солдате из Башкирии. www.ria-bashkiria.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
- ↑ Askai. Относительно потерь российской 31-й ОДШБр в августовских боях 2014-го. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
- ↑ В Украине убит командир 31-й бригады, полковник Кондрашкин. Радио Свобода (рос.). 18 вересня 2023. Процитовано 28 жовтня 2023.
- Michael Holm, 104th Guards order of Kutuzov Airborne Division(англ.) // ww2.dk
