РПГ-30

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
РПГ-30
Тип: Реактивна граната
Походження: Росія Росія
Історія служби
Термін використання 2012
Використання у Росія Росія
Історія виробництва:
Конструктор НВО «Базальт»
Розроблено 2008
Виробник НВО «Базальт»
Виготовлено 2013
Характеристики
Маса 10.3 кг
Калібр 105 мм[1]
Механізм 650 мм: гомогенна броня за активним та динамічним захистом
1500 мм: залізобетон
2000 мм: цегла
Дульна швидкість 120 м/с
Прицільна дальність 200 м

РПГ-30 «Крюк» (укр. Гак; індекс ГРАУ — 7П53) — реактивна граната[2], калібру 105 мм.[3] Призначена для боротьби з усіма сучасними основними бойовими танками, оснащеними як засобами динамічного так і активного захисту. Одноразового застосування.[4]

Має інноваційну для ручних протитанкових гранатометів бікаліберну конструкцію з використанням імітатора цілі для подолання активного захисту.

Розроблено конструкторами НВО «Базальт», прийнято на озброєння армії РФ в 2012 році.

Конструкція[ред. | ред. код]

Конструктивно РПГ-30 являє собою дві паралельні труби, в яких знаходяться реактивні снаряди. Виходи труб закриті пелюстковими гумовими мембранами. Пристрої прицілювання і спусковий механізм єдиний. Гранатомет має механічний відкидний приціл.

В більшій за діаметром трубі розміщена основна тандемна кумулятивна реактивна протитанкова граната ПГ-30 калібру 105 мм. Багато в чому ця граната аналогічна реактивному снаряду старшого гранатомета РПГ-29, який за повідомленнями в реальних бойових умовах успішно вражав сучасні танки М1 «Абрамс»[5][6], «Челленджер 2»[6][7] і «Меркава»[8] .

У меншій за діаметром трубі розташований реактивний снаряд-імітатор цілі. Снаряд має ідентичні з основною гранатою траєкторію і радіолокаційну сигнатуру і класифікується комплексами активного захисту, як атакуюча танк реактивна граната, чим спричиняє їх спрацьовування.

Принцип роботи[ред. | ред. код]

Гранатомет призначений для ураження сучасної бронетехніки з малих дистанцій. Приведення в бойове положення гранатомета здійснюється підняттям планки приціла і взведенням спускового механізму.

Перебуваючи на дистанції пострілу до танка противника, боєць з гранатометом прицілюється і натискає на спуск. При цьому спрацьовують метальні заряди обох снарядів. Менший за розміром імітатор цілі виходить зі ствола першим, а після цього з невеликою затримкою — основна граната ПГ-30.

При наближенні до танка імітатор цілі виявляється комплексом активного захисту, класифікується як атакуюча граната, що призводить до спрацьовування комплексу активного захисту. Протиснаряд комплексу активного захисту спрямованим полем осколків або вибуховою хвилею знищує імітатор цілі. Оскільки всі комплекси активного захисту розробляють на підставі вимог мінімізації сторонніх руйнувань, щоб не пошкодити свою техніку або піхоту, то область поразки у них відносно мала і не здатна вразити основну бойову частину, що йде слідом.

Хмара осколків і плазми вибуху, що утвориться після знищення імітатора цілі відбиває зондувальні радіохвилі детектора комплекса активного захисту, тим самим приховує наближення основної протитанкової гранати. Повторне виявлення протитанкової гранати можливо тільки після її виходу із хмари осколків на відстанях істотно менших за необхідні для протидії загрозі комплексами активного захисту.

Для повторного ураження засобу нападу, що рухається тією ж траєкторією, комплекс активного захисту потребує перезарядки або перенацілювання протиснарядів. Тому жоден із сучасних і розроблюваних комплексів активного захисту не може повторно вразити загрозу на тому ж напрямі менш ніж через 0,2 — 0,4 секунди після першої атаки[1]. Основна граната ПГ-30 досягає цілі за менший час, тому, навіть не враховуючи обмеження детектора, вразити ПГ-30 жоден із сучасних і перспективних комплексів активного захисту не здатен.

Після досягнення броні танка чи іншої бронемашини, першим детонує передній заряд — цей підрив спричиняє спрацьовування динамічного захисту бронетехніки і відкриває основну металеву броню танка. Головний кумулятивний снаряд пробиває основний шар броні, вражає екіпаж та обладнання всередині танка, викликає пожежу і детонацію боєкомплекту.

На озброєнні[ред. | ред. код]

  • Росія Росія : в 2013 році закуплено 1000 РПГ-30 на загальну суму в 83 мільйони рублів для Південного та Центрального округу.[джерело?]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (ГНПП) «Базальт». РПГ-30 способен поражать цели с активной зордодлой. Пресс-релиз гранатомёта РПГ-30 от производителя (ru). ОРУЖИЕ РОССИИ, Федеральный электронный справочник вооружения и военной техники. Архів оригіналу за 2012-03-21. Процитовано 2009-05-13. 
  2. РПГ-30 - реактивная противотанковая граната. army.lv. 
  3. РПГ-30 способен поражать цели с активной защитой. ОРУЖИЕ РОССИИ, Информационное агентство. 
  4. РПГ-30 «Крюк». spec-naz.org. 
  5. Кинжал против танка: Новый РПГ-30 (ru). журнал Популярная механика. 14.01.09. Архів оригіналу за 2012-03-21. Процитовано 2010-02-06. 
  6. а б David Hambling (November 28, 2008). Russia Unveils ‘Abrams Killer’ Rocket (ru). Архів оригіналу за 2012-03-21. Процитовано 2010-02-06. 
  7. Sean Rayment (May 12, 2007 *). MoD kept failure of best tank quiet. Sunday Telegraph. 
  8. Андрей Гарвский (30 Августа 2006 года). Спасибо за рекламу, или чего боится «Меркава». Оценка заявлений Израиля о потерях танков «Меркава» от огня РПГ-29 (ru). газета «Красная Звезда». Процитовано 2009-05-06. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]