Береза Юрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Береза Юрій Миколайович
Rank insignia of militsiya of Ukraine 11 (horizontal).svg Майор
Береза Юрій Миколайович VADIM CHUPRINA.jpg
Загальна інформація
Народження 8 лютого 1970(1970-02-08) (48 років)
Саксагань, СРСР
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська (до 2003)
Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України2014)
Формування «Dnipro-1» battalion emblem.jpg «Дніпро»
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2014 — н.ч Командир ППСМОП «Дніпро-1»
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі
Україна Народний депутат України
VIII скликання
Народний фронт 27 листопада 2014

Береза Юрій Миколайович на сайті Верховної Ради України

Ю́рій Микола́йович Бере́за (* 8 лютого 1970, Саксагань, Дніпропетровської області, УРСР) — український військовик, підприємець та політик. Під час проросійських виступів в Україні та бойових дій на Донбасі командував полком спеціального призначення «Дніпро-1», сформованого з добровольців та очолював Штаб національного захисту Дніпропетровської області. Народний депутат України VIII скликання. Почесний президент СК «Дніпро-1».

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в селі Саксагань, П'ятихатського району Дніпропетровської області, в сім'ї водія; батьки працювали в колгоспі. З 3-го класу влітку допомагав батькам у колгоспі. В дитинстві страждав від хронічної бронхіальної астми, але подолав хворобу.

В 1987 поступив, а в 1991 році закінчив Дніпропетровське вище зенітно-ракетне командне училище протиповітряної оборони по спеціальності — інженер по експлуатації радіотехнічних засобів. Служив на Камчатці.

З 1992 року — командир взводу; 3 1993 року — командир колійної роти в залізничних військах Збройних сил України. В 1997 році отримав звання майора.

З 1997 року — заступник командира військової частини в місті Харків. Пізніше — заступник начальника штабу, помічник начальника штабу.

В 2003 році залишив службу в Збройних силах України за власним бажанням в званні майора. Після цього займався сімейним бізнесом — фермерським господарством та різною комерційною діяльністю: спочатку працював виконавчим директором ТОВ «Нерудбудпро» в місті П'ятихатки, П'ятихатському районі Дніпропетровської області, потім головним інженером ТОВ «Метро» в місті Дніпропетровськ, 2005 рік працював заступником директора ТОВ «Січ» в місті Дніпропетровськ.

Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]

Під час Помаранчевої революції розпочав політичну діяльність, заснувавши протестне наметове містечко в місті Дніпропетровську; був комендантом Майдану в Дніпропетровську. Деякий час був Головою Дніпропетровської обласної організації (ДОО) Конгресу Українських Націоналістів, співпрацював з великою кількістю громадських об'єднань.[1]

Під час Революції Гідності брав участь у протестах під Дніпропетровською облдержадміністрацією. Після захоплення будинку облдержадміністрації став спочатку комендантом, а потім — керівником Штабу національного захисту у Дніпропетровській області. Виступив одним із ініціаторів створення полку Національного захисту у Дніпропетровській області, став його командиром [2].

На базі Полку національного захисту Дніпропетровської області при підтримці нового губернатора Ігоря Коломойського та Голови МВС Арсена Авакова в квітні 2014 року сформував добровольчий підрозділ патрульної служби міліції особливого призначення (БПСМОП) — батальйон «Дніпро-1»[3]. У вересні на базі батальйону «Дніпро-1» було створено полк[4].

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 10 у списку) від Народного фронту[5].

Фракція  – заступник  голови депутатської фракції Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ».

Посада  – голова підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Юрій Береза був у числі депутатів, що не підтримали законопроект про обов'язкове володіння державною мовою посадовими особами[6], не брав участі у прийнятті Закону про особливий порядок самоврядування на Донбасі[7], але підтримав проект змін до Конституції щодо «децентралізації влади», що передбачає цей особливий порядок[8]

У червні 2018 разом з іншими депутатами оголосив бойкот телеканалу NewsOne через висловлювання його власника Євгена Мураєва про ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.[9]

Член Військової Ради політичної партії «Народний Фронт».

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 вересня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[10].
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу.[11]

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Одружився під час навчання в училищі, виховав двох дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Выпускники ДВЗРКУ
  2. КОМАНДИР БАТАЛЬЙОНУ «ДНІПРО — 1» ЮРІЙ БЕРЕЗА: «ВСІ, ХТО ПРОТИ УКРАЇНИ, — БУДУТЬ ВИЛІТАТИ У ВІКНА»
  3. Про батальйон Дніпро-1
  4. Батальйон «Дніпро» розрісся до полку
  5. Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
  6. Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов'язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) (№ 1201) — за основу
  7. Поіменне голосування про проект Постанови про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування (№ 2374) — за основу та в цілому
  8. Поіменне голосування про проект Постанови про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади (№ 2217а/П1) — в цілому
  9. У Раді заговорили про бойкот NewsOne через слова Мураєва про Сенцова
  10. Указ Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"»

Посилання[ред. | ред. код]