11-й окремий батальйон НГ (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
11-й окремий батальйон
Нарукавний знак батальйону
Засновано 29 жовтня 1993 року
Країна  Україна
Належність  Національна гвардія
Чисельність ~300 осіб
У складі Східне ОТО
Базування  Сумська область,
м.Суми
Війни/битви

Російська збройна агресія проти України

Командування
Поточний
командувач
підполковник
Євген Казанцев

11-й окремий батальйон (11 ОБ НГУ, в/ч 3051) — підрозділ у складі Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.

Історія[ред. | ред. код]

19 березня 1993 року наказом МВС України на базі першого лінійного батальйону 2-го полку охорони ОВДО в/ч 3022 м. Шостка було сформовано 11 конвойний батальйон, який входив до складу 5 конвойної бригади, м. Харків, в/ч 3005. Першим командиром частини було призначено підполковника Бабінцева Бориса Германовича.

За клопотанням Сумської обласної державної адміністрації 20 лютого 1997 року до складу частини введені підрозділи з СМВЧМ. Перше заступлення на службу з охорони громадського порядку:

  •  8 патрульної роти – 6 серпня 1997 року;
  • 7 патрульної роти – 11 лютого 1998 року.

18 вересня 2007 року, напередодні Різдва Пресвятої Богородиці, відбулося урочисте відкриття та освячення на території військової частини молитовної кімнати на ім'я Преподобного Сергія Радонезького (цей святий є покровителем православних воїнів) архиєпіскопом Сумським і Охтирським владикою Марком.

В жовтні 2015 року з'явилася інформація про розгортання батальйону в полк.

Структура[ред. | ред. код]

  • патрульна рота
  • патрульна рота
  • конвойна рота
  • рота оперативного призначення (на бронетранспортерах)[1]
  • рота спеціального призначення
  • стрілецький (резервний) взвод
  • взвод забезпечення
  • взвод забезпечення

Командування[ред. | ред. код]

  • підполковник Бабінцев Борис Германович (1993)
  • полковник Магілін Владислав Олександрович
  • підполковник Ігор Ковальов (2010)
  • підполковник Сергій Козинець (2015 — 2018)
  • підполковник Євген Казанцев (2018 — по т.ч.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]