Гвардійська авіаційна база НГ (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвардійська авіаційна база
(2014—дотепер)

51-ша авіаційна бригада внутрішніх військ
(1999—2014)


Управління авіації НГУ
(1992—1999)
Nguair.png
Нарукавний знак бази
На службі 1992 — дотепер
Країна  Україна
Належність Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Гарнізон/Штаб  Кіровоградська область,
м.Олександрія
Війни/битви Придністровський конфлікт (Прикриття державного кордону з Молдовою весна/літо 1992)
Кримська криза (1992–1994)[1][2]
Російська збройна агресія проти України
Війна на сході України
Командування
Поточний
командувач
полковник
Руслан Розенберг
Авіація
Транспорт Ан-72, Ан-26
Гелікоптери Мі-8МСБ, Мі-2МСБ, H225LP
БПЛА Fly-eye, KS-1, RQ-11В Raven, А1-С Фурія, МАРА-2М

Гвардійська авіаційна база національної гвардії (гв. АвБ НГУ, в/ч 2269) — авіаційне формування у складі Національної гвардії України. Забезпечує авіаційні перевезення та повітряну вогневу підтримку. На його базі здійснюється десантна підготовка підрозділів спеціального призначення національної гвардії України.

Історія[ред. | ред. код]

Національна гвардія (I)[ред. | ред. код]

Емблема на Мі-6 зі складу вертолітної бригади НГУ м. Олександрія у 1990-х роках[3]

1 січня 1992 року створено управління авіації НГУ. Першим начальником управління став Мимка Любомир Володимирович.

Авіаційні підрозділи Національної гвардії України було зведено в окрему вертолітну бригаду[4]. На базі 51-го гвардійського окремого вертолітного полку Внутрішніх військ МВС СРСР була створена окрема вертолітна бригада. Першим командиром бригади призначений полковник Бондарчук В'ячеслав Миколайович. У її склад входили дві транспортні ескадрильї на Мі-6 та дві транспортно-бойові ескадрильї на Мі-8Т/МТ/С/ПС, Мі-9, а також 31 окрема вертолітна ескадрилья в Білій Церкві у якій перебували Мі-24В/К/Р/П.[5]. Всього 72 гелікоптера. [6].

Влітку 1992 року під час Придністровського конфлікту 14 вертольотів Мі-8 та Мі-24 виконували завдання з прикриття україно-молдавського кордону [7]. В зону на аеродром Вапнярка та Червоні Вікна були передислоковані чотири Мі-8 та один Мі-24, на яких 3 місяці, змінюючи один одного, працювали 14 екіпажів. Займались перевезенням груп блокування, підвіз матеріальних цінностей.

1 серпня 1992 року на базі 51-го окремого гвардійського гелікоптерного полку було сформовано 51-шу окрему гелікоптерну бригаду (в/ч 2269, м. Олександрія) у складі 1-ї дивізії НГУ.

У березні 1993 році було проведено пошук та евакуацію 88 рибалок яких на крижині віднесло у Кременчуцьке водосховище[8].

У 1996 році Мі-6 взяли участь у великих навчаннях на Яворівському полігоні, де, окрім особового складу, на них транспортували автомобіль Газ-3307.[9].

У 1998 році евакуювали понад тисячу жителів Закарпаття, чиї села потерпали від сильної повені. 2 листопада із Олександрії в Ужгород перелетіли 2 Мі-8МТ та один Мі-8Т, командири екіпажів підполковники Клименко, Стригін, майор Ковтун. Групу очолив начальник Управління авіації НГУ полковник Анатолій Миколайович Суліма. Екіпажам довелось працювати в дуже складних умовах: гори висотою до 1600 метрів, низька хмарність та тумани, розмоклі посадкові майданчики у населених пунктах, куди терміново потрібно було доставити продукти та медикаменти. У перші дні екіпажі працювали з Ужгорода, через що, витрачали більше години у одну сторону. Для підвищення ефективності групу передислокували у райцентр Тячів, де організували обслуговування та заправку гелікоптерів. Це значно скоротило час, на слідування по маршруту потрібно було до 15-20 хвилин. Коли у район стихійного лиха змогла пробитися наземна техніка, навантаження на авіацію знизилось. Один Мі-8МТ переобладнали у санітарний з дислокаціею у Чорнотисові. За 19 днів відрядження екіпажі НГУ налітали 117 годин, перевезли 94,370 т. різних вантажів і 649 людей, 72 з яких потребували у негайній медичній допомозі. [10].

В 1999 році бригада була передана до складу Внутрішніх військ МВС України.

Внутрішні війська[ред. | ред. код]

З 17 грудня 1999 року бригада переходить в підпорядкування Міністерства Внутрішніх справ України[5].

26 квітня 2000 року на території авіаційного гарнізону відкрито перший в Олександрії пам'ятник на честь ліквідаторів аварії на ЧАЕС з надписом «Ви собою закрили весь світ».

19 грудня 2000 року в бригаді завершили свою службу важкі транспортні вертольоти Мі-6А[11].

Національна гвардія[ред. | ред. код]

В 2014 році військова частина увійшла до складу новоствореної Нацгвардії України.[5].

Бойове знамено частина отримала 24 серпня 2015 року під час «Маршу незалежності», а урочиста церемонія заміни радянського знамена на нове і його освячення відбулись 29 серпня.[12]

14 жовтня 2016 року у військовій частині відкрили музей гелікоптеру Мі-6 просто неба за участі міського голови Олександрії Степана Цапюка[13]

До кінця 2018 року заплановане надходження першого гелікоптера Airbus Helicopters H225.[14]

Структура[ред. | ред. код]

  • Управління (у тому числі штаб)[15]
  • НГУ ав1.png 1-ша авіаційна ескадрилья на вертольотах (гелікоптери Мі-8Т/МТ/МСБ-В)
  • 2-га авіаційна ескадрилья на вертольотах (гелікоптери Мі-8Т/МТ/МСБ-В)
  • НГУ ав.png 3-тя авіаційна ескадрилья на літаках (2 Ан-26, по 1 Ан-72В/П, 1 Ан-74) на аеродромі Жуляни, Київ
  • Ескадрилья безпілотних авіаційних комплексів (на озброєнні Fly-eye, KS-1, RQ-11В Raven, А1-С Фурія, МАРА-2М)[16]
  • Технічно-експлуатаційна частина
  • Батальйон аеродромно-технічного забезпечення:
    • рота матеріального забезпечення
    • рота охорони
  • Батальйон зв'язку:
    • вузол зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів
  • Медичний пункт
  • НГУ аво.png Оркестр[17].

Традиції[ред. | ред. код]

29 серпня 2015 року, у День авіації, у військовій частині попрощалися з радянським прапором і прийняли новий стяг[12].

Командування[ред. | ред. код]

Командувачі

Втрати[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Холодна війна за Крим
  2. За крок до війни…
  3. http://militaryaviation.in.ua/uk/2017/12/17/aviatsiyniy-art-na-gelikopterah/
  4. https://portsou.at.ua/news/narodzhennja_nacionalnoji_gvardiji_ukrajini_pershij_krok_do_stvorennja_nacionalnikh_zbrojnikh_sil/2012-11-04-1657
  5. а б в г Сергей Гавриленко, Ко дню рождения александрийской авиации (рос.) // Олександрійський тиждень, 21 вересня 2017
  6. Авиация и Время. — Квітень 1996. — с.37
  7. https://www.youtube.com/watch?v=Xuo_0NMgGYQ
  8. https://issuu.com/national_guard_of_ukraine/docs/_________2_5______ngu
  9. Авиация и Время. — Січень 1999. — с.29
  10. Авиация и Время. — Січень 1999. — с.1
  11. https://aleksandriya.co.ua/blog/2017-03-03/45184-vmeste-s-veteranami[недоступне посилання з серпень 2019]
  12. а б Олександрійські льотчики урочисто змінили радянський бойовий стяг на новий. http://gre4ka.info/. Гречка. 29 серпня 2015. Процитовано 30 листопада 2016. 
  13. У В\Ч 2269 представили музей вертольоту МІ-6 під відкритим небом. http://golosgromadu.info/. Голос Громади. 14 жовтня 2016. Процитовано 30 листопада 2016. 
  14. У Ніжині створять сервісний центр для гелікоптерів Airbus. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-09-25. Процитовано 25 вересня 2018. 
  15. В/ч №2269 - отдельная авиабаза Нацгвардии. 2016-07-20. Процитовано 30 листопада 2016. 
  16. Якими були повітряні сили 20 століття на http://www.nguinunpeaceoperations.tilda.ws/
  17. Військова частина 2269 Національної Гвардії України

Джерела[ред. | ред. код]

ref>У Ніжині створять сервісний центр для гелікоптерів Airbus. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-09-25. Процитовано 25 вересня 2018.