2-га дивізія НГ (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-га дивізія національної гвардії
2 Східна дивізія НГУ.png
Нарукавний знак 2-ї Східної дивізії НГУ, м.Харків. 1993 р.
Засновано 1992
Країна  Україна
Вид Flag of the National Guard of Ukraine (project).png Національна гвардія
Штаб м. Харків
Розпущено 1999

2-га Східна дивізія національної гвардії (2 дНГУ, в/ч 2220) — формування національної гвардії України, що існувало у 1990-х роках.

Історія[ред. | ред. код]

Управління 2-ї дивізії НГУ (в/ч 2220) було сформовано наказом КНГУ від 2 січня 1992 року в м. Харкові на базі управління дислокувався в місті 53-го спеціального моторизованого полку міліції Внутрішніх військ МВС СРСР (в/ч 5439).

До складу дивізії увійшов тільки один полк: 4-й (в/ч 4104), розміщувався в м. Харкові та сформований на базі вищезгаданого 53-го спеціального моторизованого полку міліції Внутрішніх військ МВС СРСР. Трохи пізніше, в 1992 р. в м. Чугуєві Харківської обл. почалося формування 19-го окремого батальйону НГУ (в/ч 2221), так і не завершене. Крім того, в м. Харкові дислокувався окремий підрозділ НГУ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав (в/ч 2260 «Г»), яке забезпечувало охорону консульства Російської Федерації.

У «зоні відповідальності» дивізії перебувала База зберігання озброєння і боєприпасів НГУ (в/ч 2276) в м. Охтирка Харківської обл., що розміщувалася на території колишнього полку 43-ї ракетної Смоленської дивізії Ракетних військ стратегічного призначення Збройних Сил СРСР. База була сформована наказом КНГУ від 12 січня 1993 року і підпорядковувалася управлінню 2-ї дивізії НГУ (в/ч 2220), а з квітня 1994 року - безпосередньо Головному управлінню Командувача НГУ. До складу бази входили управління, стрілецький батальйон охорони, відділ зберігання, рота бойового і матеріально-технічного забезпечення, взвод такелажних і спеціальних робіт, військовий оркестр, медичний пункт.

Указом Президента України від 20 січня 1995 р. і наказом КНГУ від 26 січня 1995 р. 4-й полк НГУ був переданий до складу Внутрішніх військ МВС України. Там він був переформований в 11-й окремий спеціальний моторизований полк міліції Внутрішніх військ МВС України (в/ч 3031), і в 2003 р. розформований.

У зв'язку з передачею своїх частин до складу Внутрішніх військ МВС України, в 1995 р. управління 2-ї дивізії НГУ було розформовано.

Наказом КНГУ від 1 січня 1995 року в м. Харкові на базі дивізійних частин 2-ї дивізії НГУ почалося формування 3-го полку НГУ (в/ч 4103). Наказом КНГУ від 5 грудня 1995 року він був підпорядкований командуванню 6-ї дивізії НГУ (в/ч 2280). Наказом КНГУ від 24 грудня 1998 р. полк був переформований в 3-тю бригаду спеціального призначення НГУ. Згідно з Указом Президента України від 17 грудня 1999 р. 3-тя бригада НГУ була передана до складу Збройних Сил України та пішла на укомплектування частин і підрозділів 92-ї окремої механізованої Ропшинською ордена Червоного Прапора бригади (в/ч А-2280), розміщеної в м. Чугуєві Харківської обл.

Структура[ред. | ред. код]

  • управління, штаб
  • 3-й полк НГУ (в/ч 4103)
  • 4-й полк НГУ (в/ч 4104, Харків) → 11-й окремий спеціальний моторизований полк міліції Внутрішніх військ МВС України (в/ч 3031), і в 2003 р. розформований.
  • 19-й окремий батальйон НГУ (в/ч 2221, Чугуїв)
  • підрозділ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав (в/ч 2260 «Г»)


  • База зберігання озброєння і боєприпасів НГУ (в/ч 2276) в м. Охтирка Харківської обл.
    • управління
    • стрілецький батальйон охорони
    • відділ зберігання
    • рота бойового і матеріально-технічного забезпечення
    • взвод такелажних і спеціальних робіт
    • військовий оркестр
    • медичний пункт

Командувачі[ред. | ред. код]

  • генерал-майор Рибка А. С.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]