20234 Біллґібсон
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Марк Буї |
| Місце відкриття | Станція Андерсон-Меса |
| Дата відкриття | 6 січня 1998 |
| Позначення | |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[2] | |
| Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,172215728211 а. о. |
| Перигелій | 2,031586889935 а. о. |
| Афелій | 2,312844566487 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,064739812187 |
| Орбітальний період | 1169,372449938 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,307857432436 °/д |
| Середня аномалія | 359,1548189991° |
| Нахил орбіти | 0,508845496059° |
| Довгота висхідного вузла | 311,5920090005° |
| Фізичні характеристики | |
| Альбедо | 0,196 ± 0,036[1]  |
20234 Біллґібсон (20234 Billgibson) — астероїд головного поясу, відкритий 6 січня 1998 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,685.
- ↑ БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 20234 Біллґібсон (англ.) . Процитовано 2013.12.30. Останнє спостереження 2013.03.05.
 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Сонце Геліосфера Геліопауза |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Хмара Оорта | |||||||||||||||||||||||||||||||