76-й Венеційський міжнародний кінофестиваль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
76-й Венеційський кінофестиваль
логотип
Місце проведення Італія Італія, Венеція
Голова журі Лукресія Мартель
labiennale.org/en
CMNS: 76-й Венеційський міжнародний кінофестиваль у Вікісховищі
← 75-й77-й →

76-й щорічний Венеційський міжнародний кінофестиваль проходив з 28 серпня по 7 вересня 2019 року. Журі основного конкурсу фестивалю очолила аргентинська режисерка Лукресія Мартель. Фільмом відкриттям став фільм «Правда» японського режисера Корееда Хірокадзу [1][2][3][4][5][6][7] .

Головний приз, нагороду «Золотий лев», отримав фільм «Джокер» режисера Тодда Філліпса.

Журі[ред. | ред. код]

Основний конкурс: [8]

Програма «Горизонти»: [8]

Конкурсна програма[ред. | ред. код]

Основний конкурс[ред. | ред. код]

Лауреата «Золотого лева» виділено окремим кольором.
Лауреата Гран-прі журі виділено окремим кольором.

В основний конкурс відібрано наступні фільми:[4][9][10]

Назва Оригінальна назва Режисер Країна
Про нескінченність Om det oändliga Рой Андерссон Швеція Швеція, Німеччина Німеччина, Норвегія Норвегія
До зірок Ad Astra Джеймс Грей США США
Молочні зуби Babyteeth Шеннон Мерфи Австралія Австралія
Ема Ema[en] Пабло Ларраін Чилі Чилі
Молитва в ім'я Бога Gloria Mundi[en] Робер Гедігян Франція Франція
Почесний гість Guest of Honour[en] Атом Егоян Канада Канада
Садиба A Herdade[en] Тьягу Гедеш Португалія Португалія, Франція Франція
Джокер Joker Тодд Філліпс США США
Прачечна The Laundromat Стівен Содерберг США США
Мафія не та, що раніше La mafia non è più quella di una volta[en] Франко Мареско Італія Італія
Шлюбна історія Marriage Story Ноа Баумбах США США
Мартін Іден Martin Eden[en] Пьетро Марчелло Італія Італія, Франція Франція
Мер Ріоне Саніти Il sindaco del Rione Sanità[en] Маріо Мартоне Італія Італія
Вишневий провулок, 7 繼園臺七號 Юньфань Гонконг Гонконг
Офіцер і шпигун[11] J’accuse Роман Полянський Франція Франція
Розфарбований птах Nabarvené ptáče Вацлав Мархоул Чехія Чехія, Словаччина Словаччина, Україна Україна
Ідеальний кандидат[12] The Perfect Candidate[en] Хайфа аль-Мансур Німеччина Німеччина, Саудівська Аравія Саудівська Аравія
Суботній роман 兰心大剧院[en] Лоу Є КНР КНР
Правда La vérité Хірокадзу Корееда Японія Японія, Франція Франція
В очікуванні варварів Waiting for the Barbarians Сіро Герра США США, Італія Італія
Осина мережа[13] Wasp Network[en] Олів'є Ассаяс Франція Франція, Бразилія Бразилія

Програма «Горизонти»[ред. | ред. код]

Переможця виділено окремим кольором.

Наступні фільми були відібрані для показу в програмі «Горизонти»:[9][14]

Назва Оригінальна назва Режисер Країна
Шість з половиною метрів متری شش و نیم[en] Саід Рустайї Іран Іран
Атлантида Валентин Васянович Україна Україна
Повітряна кулька 气球[en] Пема Цеден КНР КНР
Бик Bik eneich — Un fils Мехді М. Барсауі Туніс Туніс, Франція Франція, Ліван Ліван, Катар Катар
Біле на білому Blanco en blanco[en] Тео Корт Іспанія Іспанія, Чилі Чилі, Франція Франція, Німеччина Німеччина
Злочинна людина ბოროტმოქმედი Дмитро Мамулія Грузія Грузія, Росія Росія
Гіганти самотності Giants Being Lonely Грір Паттерсон США США
Хава, Марьям, Аіша Hava, Maryam, Ayesha Сахра Карімі Афганістан Афганістан
Мати Madre Родріго Сорогойєн Іспанія Іспанія, Франція Франція
Мої дні слави Mes jours de gloire Антуан де Барі Франція Франція
Моффі Moffie Олівер Германус ПАР ПАР, Велика Британія Велика Британія
Невія Nevia Нунція Де Стефано Італія Італія
Кров пелікана[12] Pelikanblut Катрін Геббе Німеччина Німеччина, Болгарія Болгарія
Повернутись Revenir Джессіка Палю Франція Франція
Ріальто Rialto Пітер Макі Барнс Ірландія Ірландія
Тінь води Chola Санал Кумар Сасідхаран Індія Індія
Сонце Sole Карло Сіроні Італія Італія
Вердикт Verdict Раймунд Рібай Гутьеррес Філіппіни Філіппіни
Зумірікі Zumiriki Оскар Алегрія Іспанія Іспанія

Нагороди[ред. | ред. код]

Програма «Горизонти»: [8]

Основні нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди за внесок у кінематограф[ред. | ред. код]

Програма «Горизонти»[ред. | ред. код]

  • Приз за кращий фільм - «Атлантида», реж. Валентин Васянович
  • Приз за режисуру - Тео Корт за фільм «Біле на білому»
  • Спеціальний приз журі - «Вердикт», реж. Реймунд Рібей Гутьеррез
  • Приз кращому акторові - Самі Буажіла за роль у фільмі «Бик»
  • Приз найкращій акторці - Марта Ньєто за роль у фільмі «Мати»
  • Приз за кращий сценарій - «Повернутися», реж. Джессіка Палю

Програма «Венеціанська класика»[ред. | ред. код]

  • Приз за кращий відреставрований фільм - «Екстаз» (1933), реж. Густав Махато

Автономні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Открывается 76-й Венецианский кинофестиваль [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] ДИЛЕТАНТ. Исторический журнал для всех, 28 августа 2019 года
  2. Regulations of the 76th International Film Festival. labiennale.org. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
  3. Wiseman, Andreas (24 червня 2019). Venice Film Festival Appoints ‘Zama’ Director Lucrecia Martel As Jury President. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  4. а б Vivarelli, Nick (18 липня 2019). Hirokazu Kore-eda’s ‘The Truth’ With Catherine Deneuve, Juliette Binoche to Open Venice Film Festival. Variety. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  5. Лариса Малюкова. Правда о «прачечной» // Новая газета. — 2019. — № 95 (24 мая). — С. 20. Архівовано з джерела 6 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
  6. Открытие Венецианского кинофестиваля [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Коммерсантъ, 28 августа 2019 года
  7. Модная Венеция-2019: Лучшие образы церемонии открытия [Архівовано 7 вересня 2020 у Wayback Machine.] интернет-журнал Marie Claire, 28 августа 2019 года
  8. а б в Le giurie internazionali della Biennale Cinema 2019 (італ.). 24 серпня 2019. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 25 серпня 2019.
  9. а б Vivarelli, Nick (25 липня 2019). Joker,’ ‘Ad Astra,’ ‘The Laundromat,’ ‘Marriage Story’ to Compete in Venice. Variety. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  10. Venezia 76 Competition. labiennale.org. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  11. Лариса Малюкова. Система острова Дьявола // Новая газета. — 2019. — № 97 (24 мая). — С. 20. Архівовано з джерела 6 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
  12. а б Лариса Малюкова. Мужчина — прилагательное // Новая газета. — 2019. — № 96 (24 мая). — С. 18. Архівовано з джерела 27 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
  13. Лариса Малюкова. Прачечная «Осиная сеть» // Новая газета. — 2019. — № 98 (24 мая). — С. 21. Архівовано з джерела 6 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
  14. Orizzonti. labiennale.org. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 28 липня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]