96 Егла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 96 Aegle)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
96 Егла
Відкриття
ВідкривачЖером Коджі
Місце відкриттяМарсель
Дата відкриття17 лютого 1868
Позначення
Позначення96 Aegle
Названа на честьЕгла
Тимчасові позначення 
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь3,052613550686 а. о.
Перигелій2,628769038034 а. о.
Афелій3,476458063337 а. о.
Ексцентриситет0,138846436214
Орбітальний період1948,077222524 д
Середня орбітальна швидкість0,184797602393 °/д
Середня аномалія131,3701896376°
Нахил орбіти15,96816212213°
Довгота висхідного вузла321,6318997483°
Аргумент перицентру208,6548727104°
Фізичні характеристики
Розміри170,02 км
Маса5,1× 1018 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні0,0475 м/с²
Друга космічна швидкість0,0898 км/с
Період обертання13,82 год
Альбедо0,0523
Температура~159 K
Спектральний типT (Толен)
T (SMASS)
Стандартна зоряна величина7,67
CMNS: 96 Егла у Вікісховищі

96 Еглаастероїд головного поясу, відкритий 17 лютого 1868 року французьким астрономом Жеромом Коджі в Марсельській обсерваторії, Франція. Астероїд названий на честь Егли, німфи у давньогрецькій міфології[2].

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,164.

Егла — великий астероїд, який обертається зі значним нахилом відносно площини екліптики Сонячної системи. Діаметр астероїда був визначений після обробки даних, отриманих за допомогою інфрачервоної космічної лабораторії IRAS, з похибкою близько 3 км[3]. Період обертання уточнили за даними зміни кривої блиску, отриманих в обсерваторії Сантана, Каліфорнія[4].

Астероїд належить до спектрального класу T.

Егла не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 5,35 юліанського року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 96 Егла (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2013.10.20.
  2. Lutz D. Schmadel. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. ISBN 978-3-540-00238-3. (англ.)
  3. Edward F. Tedesco (2002). The supplemental IRAS minor planet survey (PDF). The Astronomical Journal. 123: 1056—1085.
  4. Stephens, Robert D. (2005). Rotational periods of 96 Aegle, 386 Siegena, 390 Alma, 544 Jetta, 2771 Polzunov, and (5917) 1991 NG. The Minor Planet Bulletin. 32: 2—3.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]