Еел2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:20, 7 лютого 2020, створена Vity OKM (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еел2
Основні дані
Головні конструкториЮ. В. Ломоносов
Рік будування1924
Країна будуванняНімеччина Німеччина
ЗаводЕсслінген
Країни експлуатаціїСРСР
Ширина колії1524 мм
Технічні дані
Осьова формула1—5о—1
Довжина локомотива13 822 мм (з тендером 23 553 мм),
14 221 мм (після переробки)
Робоча маса118,3 т,
125 т (після переобладнання)
Зчіпна маса87,5 т,
92 т (після переобладнання)
Тип дизеляMAN
Потужність дизеля1200 к.с. (пізніше 1000 к.с.)
Тип передачіелектрична, постійного струму
Тип ТЕДGDTM-82
Діаметр коліс1220 мм
Сила тяги тривалого режиму15 000 кгс
Швидкість тривалого режиму16—17 км/год

Еел2 (еквівалентний паровозу Е, з електричною передачею, № 2 (під № 1 мали на увазі Щел) — один з двох перших в світі магістральних тепловозів, разом з Щел1 Гаккеля. Був розроблений під керівництвом професора Ломоносова за особистою вказівкою Леніна. Побудований 1924 на німецькому заводі Есслінген поблизу Штутгарта.

Тепловоз типу 1-50−1 був позначений заводом HDOI, будувався з серпня 1923 до 5 червня 1924. До листопада того ж року тепловоз проходив випробування на спеціально побудованій станції заводу Есслінген.

Один з двох перших у світі, тепловоз Еел2 мав низку «дитячих хвороб» та окремих конструктивних недоліків. Однак він показав себе абсолютно придатним до практичної роботи з поїздами і вельми надійним локомотивом.

Тепловоз Юе001 з тендером

Після переробки тепловоза у вересні 1924 були проведені повторні випробування, під час яких виявили незадовільне розподілення навантажень по осях. Друга переробка (зі зміною балансирів) завершилася 22 жовтня 1924. Після цього тепловоз випробовувався паралельно з паровозом Ег5570, в результаті випробувань йому була дана технічна оцінка комісією, яка складалася з радянських представників і німецьких вчених і фахівців.

Еел2 відіграв визначну роль у світовому тепловозобудуванні, оскільки виявився першим тепловозом з електропередачею постійного струму, завдяки чому мав гіперболічну тягову характеристику. Перший виїзд Еел2 (тоді ще Юе001) став світовою технічною сенсацією. Еел2 неодноразово описували у світовій технічній літературі, він дав поштовх для виникнення світового тепловозобудування як галузі. Послужив основою для дослідної серії тепловозів.

1954 був виведений з експлуатації «через моральне застаріння».

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ю. В. Ломоносов: Diesellokomotiven, Berlin, 1929, VDI-Verlag; Reprint-Ausgabe Düsseldorf (VDI-Verlag), 1985.
  • Ю. В. Ломоносов: Die Diesel-elektrische Lokomotive. Übers. aus d. Russ. von Erich Mrongovius, Berlin: VDI-Verlag 1924
  • Wolfgang Messerschmidt: Von Lok zu Lok. Esslingen und der Lokomotivbau für die Bahnen der Welt. 1969, Franckh'sche Verlagshandlung, S. 133 ff.
  • Wolfgang Messerschmidt: Lokomotiven der Maschinenfabrik Esslingen, Lizenzdruck 1984, transpress Verlag für Verkehrswesen, ASIN: B002KJ6PYE