ТЕ109

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ТЕ109
232 223-8 in Garmisch-Partenkirchen.jpg
Основні дані
Роки будування 1968 — 1978
Країна будування СРСР СРСР
Завод ЛТЗ
Ширина колії 1435 мм / 1520 мм
Рід служби вантажно-пасажирський
Технічні дані
Навантаження від
рушійних осей на рейки
20 т
Потужність дизеля 3000 к.с.
Тип передачі електрична
Потужність ТЕД 305 кВт
Діаметр коліс 1050 мм

ТЕ109 — магістральний вантажопасажирський тепловоз широкої колії з електричною передачею виробництва Луганського тепловозобудівного заводу.

Односекційний (існував експериментальний двосекційний варіант — 2ТЕ109).

Первинний двигун — дизель потужністю 3000 к.с..

Кузов тепловоза — вагонного типу, з кабінами управління в обох кінцях, виконаний в габариті 02-Т (габарит європейських залізниць).

Випускався на експорт до НДР, Болгарію. У Радянському Союзі експлуатувалося 33 одиниці на підприємствах промислового залізничного транспорту в Міністерстві кольорової металургії.

При поставці тепловозів ддо ЧССР (2 машини) тепловоз називався Т679.2 Рагулін (Ragulin).

Німецькі залізничники назвали тепловози сімейства ТЕ109 Людмила (Ludmilla). На мережі залізниць Німеччини (Deutsche Bahn) вони мають позначення: BR230, BR231, BR232, BR233, BR234, BR241 . Багато тепловозів цих серій експлуатуються в Німеччині і сьогодні. Експлуатуються вони переважно в колишній Східній Німеччині, наприклад в депо Berlin-Lichtenberg.

Тепловоз ТЕ109 став започаткував сімейство магістральних тепловозів:

  • ТЕ125 — пасажирський тепловоз з двигуном потужністю 4000 к.с.
  • ТЕ129 — вантажопасажирський тепловоз з двигуном потужністю 4000 к.с.
  • ТЕ120 — тепловоз з асинхронним тяговим електродвигуном
  • ТЕ114 — тепловоз з кузовом капотного типу для тропічного клімату
  • ТЕ114 — тепловоз для експлуатації в умовах сильної запиленості повітря

ТЕ109 став основою для створення тепловоза 2ТЕ116.

Stamp of Ukraine s944.jpg

ТЕ109 в Німеччині (BR 130/230)[ред.ред. код]

Під час зміни тягового рухомого складу німецька залізнична компанія (Deutsche Reichsbahn) в НДР 1966 масово закупила радянські тепловози. 1251 локомотив, 5 серій з яких належали до однієї так званої «сім'ї локомотивів» ТЕ, утворювали хребет дизельної тяги.

Радянський локомотивний завод в Луганську отримав замовлення розробити тепловози для служб важких вантажних і пасажирських швидкісних потягів для DR. Виникали дуже схожі зовні серії, які відрізнялися лише технічним обладнанням та граничною швидкістю. Межею досягнення цього локомотивного розвитку можна розглядати варіант з 4000 к.с. — серія 142.

Кабіна машиніста тепловоза TE109. «Deutsche Bahn»

З серією 230 (BR 130 DR) тепловози з потужністю двигуна 3000 к.с. вперше прибули на німецькі колії серійно. Вони купувалися з 1970 відділенням DR в НДР. В локомотив встановлювалися дизельні двигуни типу 5Д49 з 16 циліндрами. В машини з 6 колісними парами була службова маса 120 т. Локомотив з максимальною швидкістю 140 км/год принципово застосовувався тільки для водіння вантажних поїздів, оскільки пристрій для опалювання поїзда в ньому був відсутній. Його почали встановлювати в більш пізній серії 132.

Поділ залізниці на DR і Німецьку федеральну залізницю (Deutsche Bundesbahn або DB) припинився з поєднанням обох німецьких держав. З падінням вантажообігу тепловози почали втрачати звичні сфери застосування. Тому численні локомотиви прибирали зі служб залізничного руху.

З виникненням менших, приватних залізниць, зростала потреба у високопродуктивних тепловозах. Більшість тепловозів радянської конструкції знайшли нову сферу застосування. Локомотив 230077 докорінно модернізували для роботи ТЕ109 в RTS (Rail Transport Service GmbH).

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Дизель тепловоза
Тепловоз на болгарській залізниці
  • Роки побудови — 1968–1978
  • Рід служби — вантажопасажирський
  • Вісьова формула — 3О−3О
  • Потужність к.с. — 3000 [1]
  • Ширина колії, мм — 1435 або 1520 мм[1]
  • Вісьове навантаження, кН (тс) — 226 (23)
  • Конструкційна швидкість, км/год — 100 (вантажних), 120 (вантажопасажирських), 140 (пасажирських)
  • Країни експлуатації — СРСР, НДР, ФРН, Болгарія, Чехія, Нідерланди, Польща
  • Всього побудовано — 873 (дані тільки для НДР)
  • Мінімальний радіус проходження кривих, м — 125
  • Країна побудови — СРСР
  • Заводи — Луганський тепловозобудівний завод
  • Тип передачі — електрична
  • Потужність ТЕД — 305 кВт
  • Довжина локомотива — 20 620 мм (по буферам)[1]
  • Навантаження від осі на рейки — 20 т[1]
  • Тип дизеля — 1А-5Д49 (16ЧН26/26)[1]
  • Діаметр коліс — 1050 мм[1]
  • Тяга тривалого режиму — 17600/24600 кГ[1]
  • Швидкість тривалого режиму — 35,5 / 24,2 км / год[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и Научно-исследовательский институт информации по тяжелому, энергетическому и транспортному машиностроению Тепловозы СССР. Каталог-справочник (18.8.73). — М. : НИИИНФОРМТЯЖМАШ, 1974. — 176 с. — 1495 прим.

Посилання[ред.ред. код]