ТЕ6
| ТЕ6 | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Рік будування | 1952-1955 |
| Країна будування |
 СРСР |
| Завод | ХЗТМ |
| Разом побудовано | 16 |
| Країни експлуатації |
СРСР |
| Ширина колії | 1524 мм |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість | 93 км/год |
| Осьова формула | 0-2О−0 −0-2О−0 |
| Навантаження від рушійних осей на рейки |
21.25 тс |
| Тип дизеля | Д50 (2Д50) |
| Потужність дизеля | 1000 к.с. |
| Тип передачі | електрична |
| Потужність ТЕД | 152 кВт (тривалий режим) |
ТЕ6 — мала серія тепловозів-електростанцій, створена на замовлення Міністерства оборони на базі ТЕ2, першого радянського серійного вантажного магістрального тепловозa, що будувався в СРСР з 1948 по 1955.
Історія створення[ред. | ред. код]
На замовлення Міністерства оборони 1952 Харківський завод транспортного машинобудування створив односекційний чотиривісний тепловоз-електростанцію серії ТЕ6, який відповідав вимогам захисту від факторів ядерного вибуху.
Конструкція[ред. | ред. код]
Секція мала дизель-генераторну установку (дизельний двигун Д50 і генератор), силу тяги тривалого режиму 22 тс, швидкість тривалого режиму 17 км/год. Двигуном, тяговими електродвигунами, системою управління, конструкцією кузова і візків ТЕ6 не відрізнявся від секції тепловоза ТЕ2, однак в протилежній до кабіни машиніста стороні кузова ТЕ6 був відсутній міжсекційний перехід і міжсекційні роз'єми, що не дозволяло працювати у системі багатьох одиниць. Тяговий генератор дозволяв отримувати змінний струм. Тепловоз був створений за аналогією генераторів 18-ти тепловозів серії Еел, випущених в 1937—1941 для застосування як пересувні дизель-електростанції.
Для захисту від ушкодження електромагнітним імпульсом ядерного вибуху в кузові тепловоза ТЕ6 була прокладена металева шина, на яку виводилося заземлення електрообладнання тепловоза. Повітря в герметизований кузов і систему повітрозабору дизельного двигуна проходило крізь два круглі сітчасті фільтри, які проверталися в роздільних масляних ваннах. Для усунення потрапляння радіоактивного пилу, високопродуктивним вентилятором з електроприводом в кузові створювався надлишковий тиск.
Згадування[ред. | ред. код]
В першому виданні «Локомотиви вітчизняних залізниць 1845—1955» про ТЕ6 не було сказано нічого. У другому виданні згадується про існування ТЕ6, але занижено кількість побудованих в серії екземплярів:
На базі тепловоза серії ТЕ2 Харківський завод створив тепловоз-електростанцію ТЕ6. Це був односекційний чотиривісний локомотив, який не відрізнявся від секції тепловоза ТЕ2 за тяговим обладнанням, формою кузова і конструкцією візків, але мав тяговий генератор, який дозволяв отримувати змінний струм. Всього Харківський завод збудував три тепловози серії ТЕ6: один 1952 і два 1955.— Раків В.А. «Локомотивы отечественных железных дорог. 1845-1955». Москва, «Транспорт», 1995, сторінка 381.
Експлуатація[ред. | ред. код]
Тепловози експлуатувалися в частинах і з'єднаннях Міністерства оборони СРСР. Жоден не зберігся.
Відомі номери ТЕ6: 197-01, 198-02, 07-109, 785-09, 786-10, 11-895, 14-972, 15-1049, 16-1050.
Посилання[ред. | ред. код]
- ТЭ6 — «ЖД дело» 1/96, статья Михаила Егорова об истории тепловоза ТЭ6. (рос.)
- Серия ТЭ6. — Отечественные локомотивы. (рос.)
- Тепловоз ТЭ6-15-1049. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 6 квітня 2013. — Территория завода «Криогенмаш», Балашиха, Московская область, фото Владислава Лаврова. (рос.)
- Тепловоз ТЭ6-15-1049. Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 6 квітня 2013. — Депо Лихоборы, фото Дмитрия Быковского. (рос.)
| ||||||||
| ||||||||||||||
.svg){kind=small}
